Параметр порядку: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Loveless (обговорення | внесок)
м робот додав: ar:تحول طوري
Xqbot (обговорення | внесок)
м робот додав: eu:Egoera aldaketa; косметичні зміни
Рядок 7:
Параметр порядку завдячує своєю назвою ту обставину, що здебільшого фазовий перехід відбувається між станами із різним упорядкуванням. Наприклад, у парамагнітному стані [[спін]]и [[електрон]]ів орієнтовані хаотично, а у феромагнітному існує певний напрям переважної орієнтації спінів. Таким чином, параметр порядку - це змінна, яка описує упорядкування. Вона дорівнює нулю в розупорядкованому стані, й відмінна від нуля в термодинамічній фазі з тим чи іншим порядком.
 
== Приклади параметра порядку ==
* При переходах між [[феромагнетик]]ом і [[парамагнетик]]ом - [[намагніченість]].
* При переходах між полярною й неполярною фазою сегнетоелектриків - [[дипольний момент]].
Рядок 13:
* У [[надпровідність|надпровідному стані]] - [[хвильова функція]] [[куперівська пара|куперівських пар]].
 
== Поведінка параметра порядку ==
*У високотемпературному стані параметр порядку дорівнює нулю.
* При переході до низькотемпературного стану у випадку [[фазовий перехід другого роду|фазового переходу другого роду]] параметр порядку поступово збільшується із зниженням температури пропорційно <math> (T_c - T)^\gamma</math>, де &gamma;γ - [[критичний індекс]]. В стандартній теорії Ландау фазових переходів другого роду &gamma;γ = 1/2.
*У випадку [[фазовий перехід першого роду|фазового переходу першого роду]] параметр порядку змінюється стрибком, одразу набираючи певного відмінного від нуля значення.
* У неоднорідних системах параметр порядку задовільняє певному диференційному рівнянню ([[рівняння Гінзбурга-Ландау]]).
== Вільна енергія ==
Якщо в високотермпературній фазі параметр порядку дорівнює нулю й змінюється неперервно при переході до низькотемпературної фази, як це відбувається в фазових переходах другого роду, то в певному околі від температури фазового переходу він малий, а отже, [[вільна енергія|вільну енергію]] можна розкласти в [[ряд Тейлора]], обмежившись кількома членами
:<math> F = F_0 + \alpha \xi^2 + \beta \xi^4 + \ldots </math>,
 
де &xi;ξ - параметр порядку. В даному виразі немає парних членів, враховуючи симетрію відносно заміни &xi;ξ на -&xi;ξ. При обмеженні членами четверного порядку <math> \beta > 0 </math>
 
Термодинамічно рівноважний стан системи визначається мінімумами вільної енергії. Якщо <math> \alpha > 0 </math>, то вільна енергія має єдиний мінімум, який відповідає значенню <math> \xi =0 </math>. Це високотермпературний стан. При <math> \alpha < 0 </math> стан із <math> \xi = 0 </math> відповідає максимуму вільної енергії. Вільна енергія має два мінімуми поряд із максимумом, в яких параметр порядку має відмінні від нуля значення. Термодинамічна система спонтанно переходить у один із цих двох мінімумів. Наприклад, феромагнетик спонтанно намагнічується в одному з напрямків.
 
Резонно припустити, що <math> \alpha </math> залежить від температури таким чином, що міняє знак у точці фазового переходу. В малому околі цієї точки можна припустити <math> \alpha = \alpha^\prime(T-T_C) </math>. При справедливості такого припущення значення параметр порядку в рівноважному низькотемпературному стані пропорційне <math> \sqrt{T_C - T} </math>
Рядок 40:
[[en:Phase transition]]
[[es:Cambio de estado]]
[[eu:Egoera aldaketa]]
[[fa:گذار فاز]]
[[fi:Faasimuutos]]