Вулиця Довженка (Житомир): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
Доповнення та уточнення даних. |
||
Рядок 10:
Частина нинішньої вулиці Довженка з [[Вулиця Івана Мазепи (Житомир)|вулиці Івана Мазепи]] до [[Велика Бердичівська вулиця (Житомир)|вулиці Великої Бердичівської]] виникла в результаті втілення в життя генерального плану 1850-х років та тривалий час носила назву Провіантська — з причини розташування у цій місцині провіантських (продовольчих) складів. Ще до середини XIX століття являла собою путівець, що з'єднував Левківську дорогу (сучасна вулиця Корольова) з Путятинським майданом. У другій половині XIX ст. вулиця почала забудовуватися міщанськими садибами у нинішній конфігурації, що повторює паралельні вулиці Івана Кочерги та [[Вулиця Бориса Тена (Житомир)|Бориса Тена]], [[Вулиця Івана Франка (Житомир)|Івана Франка]] та [[Дмитрівська вулиця (Житомир)|Дмитрівську]], а також Шевченка та є перпендикулярною до перетинаючих її вулиць [[Вулиця Святослава Ріхтера (Житомир)|Святослава Ріхтера]] та [[Велика Бердичівська вулиця (Житомир)|Великої Бердичівської]] (усі наведені назви сучасні).
Тим часом, частина вулиці від Великої Бердичівської вулиці до свого кінця біля Старообрядницького кладовища являє собою частину старої дороги на [[Пряжів]] та у середині XIX
У 1956 році вулицям Російська Слобідка та Провіантська надано назву на честь [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]], який проживав під час свого перебування у Житомирі саме на цій вулиці, у садибі
У 1960-х, 1970-х роках розпочалося будівництво багатоквартирних житлових будинків, внаслідок чого вулиця Довженка була розрізана на дві частини в районі Старообрядницького кладовища. Іншій її частині пізніше надано історичну назву
Садибний характер забудови, що історично склався на вулиці Довженка зберігся частково. У 1986 році задля будівництва панельного багатоквартирного будинку (наразі під №
== Транспорт та інфраструктура ==
| |||