GTK: відмінності між версіями

GTK+ було розроблено для [[GIMP|GNU Image Manipulation Program]] (GIMP), [[растрова графіка|растрового]] графічного редактора, у [[1997]] році Спенсером Кімбалом (Spencer Kimball) та Петером Матісом (Peter Mattis), членами [[eXperimental Computing Facility]] (XCF) в [[Університет Каліфорнії, Берклі|UC Berkeley]]. GTK+ розвивається в рамках [[Проект GNU|проектупроєкту GNU]] і є [[вільне програмне забезпечення|вільним програмним забезпеченням]]. [[сирцевий код|Код]] GTK+ розповсюджується під ліцензією [[LGPL]], що дозволяє використовувати GTK+ не тільки для розробки вільного ПЗ, а й для створення власницьких програм, не вимагаючи від виробників закритих програм виплати роялті або купівлі спеціальної ліцензії.

До складу тулкіта входить повний набір [[віджет]]ів, що дозволяють використовувати GTK+ для проектівпроєктів різного рівня і розміру. GTK+ спеціально спроектованийспроєктований для підтримки не тільки C/[[C++]], але й інших мов програмування, таких як [[Perl]] і [[Python]], що в поєднанні з використанням візуального будівника інтерфейсу [[Glade]] дозволяє істотно спростити розробку і скоротити час написання графічних інтерфейсів. Організація виводу в GTK+ абстрагована від типу віконних систем, наприклад, поставляється бекенд, що забезпечує можливість роботи поверх дисплейного сервера [[Wayland]], а також бекенд, котрий дозволяє здійснювати виведення бібліотеки GTK+ у вікні [[веб-браузер]]а (запустивши GTK-застосунок на одній машині, можна відкрити браузер на іншій машині і отримати доступ до інтерфейсу цієї програми).

Відтоді як GTK+ був розроблений в рамках проектупроєкту [[GIMP]], тулкіт використовується в різних проектахпроєктах, наприклад, GTK+ лежить в основі десктоп-оточень [[GNOME]] та [[Xfce]], використовується в таких продуктах, як [[Firefox]] і [[Apache OpenOffice|OpenOffice]]/[[LibreOffice]].

|language = en}}</ref> забезпечує GTK+ інтерфейсом [[Взаємодія між процесами|міжпроцесорної взаємодії]], що дозволяє використовувати його у будь-якій мові програмування, котра підтримує механізм [[введення-виведення]] (I/O), включно із сценаріями [[shell]]. Повний перелік біндінґів можна знайти на сайті проектупроєкту.<ref>{{cite web