Ксенобіотики: відмінності між версіями

'''Ксенобіотики''' (від {{lang-el|ξενος}} — «іноземець», ''βίος'' — «життя» і ''-τικός'' — суфікс прикметника) — чужорідні для [[організм|живого організму]] [[хімічні речовини]], що природно не синтезуються та не потрапляють до нього, не можуть асимілюватись організмами внаслідок чого не приймать участі у колообігу речовин у природі, тому накопичуються у зовнішньому середовищі (наприклад [[пластмаси]]). В більш вузькому значенні так називають речовини зазвичай присутні у природі у набагато менших кількостях, і, як правило, прямо або побічно породжені господарською діяльністю людини. Типовими прикладами ксенобіотиків є [[ліки]], що приймає людина, так само як і [[наркотики]] та інші подібні речовини. Часто термін ще сильніше звужують, відносячи до ксенобіотиків різноманітні забруднювачі, зокрема [[пестициди]], [[мінеральні добрива]], [[детергент|миючі засоби]], [[радіонукліди]], синтетичні барвники та інші. Потрапляючи в навколишнє природне середовище, вони можуть викликати [[алергія|алергічні реакції]], [[смерть|загибель]] організмів, [[мутація|мутації]], знижувати [[імунітет]], порушувати [[обмін речовин]], порушувати хід процесів в природних [[екосистема]]х до рівня [[біосфера|біосфери]] в цілому. Вивчення перетворень ксенобіотиків шляхом детоксикації і деградації в живих організмах і в зовнішньому середовищі важливо для організації санітарно-гігієнічних заходів щодо охорони природи.