Староство: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) м доповнення |
Albedo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
На Правобережній Україні [[Білоцерківське староство]] належало кн. [[Острозький Костянтин|Костянтину Острозькому]], а згодом його синові [[Острозький Януш|Янушу]], [[Корсунське староство]] з кінця XVI ст. перебувало в руках [[Даниловичі]]в, [[Житомирське староство|Житомирське]] — тривалий час належало князям [[Заславські|Заславським]] і т. д. Широко практикувалася прижиттєва уступка права на старостинський уряд синам. Так [[1638]] р. кн. [[Вишневецький Костянтин]] уступив право на [[Черкаське староство]] своєму синові [[Вишневецький Олександр|Олександру]] (Boniecki A. Poczet rodów w Wielkim księstwie Litewskim w XV—XVI wieku.— Warszawa, 1887.— S. 371). На Україні, де опір середньої шляхти [[магнат]]ам не був таким організованим і послідовним, як в інших регіонах [[ Річ Посполита| Речі Посполитої]], процвітала практика зосередження в одних руках багатьох державних урядів і староств.
у [[1630-ті|30]]—[[1640-dі|40]] роки [[17 століття|XVII ст.]] існували [[Білоцерківське староство|Білоцерківське]], [[Богуславське староство|Богуславське]], [[Гадяцьке староство|Гадяцьке]] (утворене [[1634]] р.), [[Житомирське староство|Житомирське]], [[Канівське староство|Канівське]], [[Корсунське староство|Корсунське]], [[Любецьке староство|Любецьке]], [[Овруцьке староство|Овруцьке]], [[Остерське староство|Остерське]], [[Переяславське староство|Переяславське]], [[Черкаське староство|Черкаське староства]].
2. У західноукраїнських землях, що з кін. 18 ст. знаходились у складі [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], а у 1918—39 Польщі, очолюване старостою [[повіт]]ове управління, яке здійснювало адміністративну владу на території повіту. Апарат управління С. складався з секторів (рефератів) і відділів. Основне місце займали відділи безпеки. Адміністративні відділи здійснювали нарівні з органами суду і прокуратури каральну політику (т.зв. адміністративно-каральна юстиція), засуджуючи до тюремного ув'язнення строком до трьох місяців і до штрафів до 3 тис. злотих. Другорядне положення в апараті повітових С. займали сектори і відділи охорони здоров'я, соціального забезпечення, сільського господарства тощо, оскільки цим галузям адміністрації в Західній Україні уряд Польщі приділяв мінімальну увагу.
| |||