Марс-500: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
зображення
м правопис
Рядок 2:
[[Файл:Logo of the project «Mars-500».svg|thumb|right|300px|логопит «Марс-500»]]
[[Файл:Mars500.jpg|thumb|right|400px|Тривимірна план Росія базі «Марс-500» комплексу, використовується для наземних експериментах, які доповнюють препарати МКС основі для пілотованого польоту на Марс.]]
[[Файл:Медико-технический комплекс проекта «Марс-500».png|thumb|right|500px|Медико-технічний комплекс проектупроєкту]]
[[Файл:Mars-500 module configuration-ru.svg|thumb|Схема розташування модулів комплексу.]]
 
'''«Марс-500»''' — це експеримент російського космічного агентства [[Роскосмос]] і європейського [[ESA]]. ПроектПроєкт імітує [[пілотований політ на Марс]], під час якого шість добровольців будуть знаходитися в замкнутому комплексі від 520 до 700 днів. Експеримент максимально наближений до реального пілотованого польоту на [[Марс (планета)|Марс]] з поверненням на Землю. ПроектПроєкт здійснюється [[Інститут медико-біологічних проблем РАН|Інститутом медико-біологічних проблем РАН]] поблизу Москви. Його вартість оцінюється в 15 мільйонів [[Долар США|доларів США]] Перші два етапи проектупроєкту успішно завершені (14 — і 105-добова ізоляція). Реалізація третього етапу почалася [[3 червня]] [[2010]] року Директор проектупроєкту — [[льотчик-космонавт Російської Федерації]] [[Моруков, Борис Володимирович|Борис Моруков]].
 
== Мета проектупроєкту ==
[[Пілотований політ на Марс]] повинен відбутися в першій половині [[XXI століття|21-го століття]]. Така місія вимагає величезних фінансових витрат і обтяжена великими технічними проблемами, бо через велику відстань між [[Земля|Землею]] і [[Марс (планета)|Марсом]] (від 55 до 400 мільйонів км) вона триватиме понад рік. Неминучий аспект місії — це те, що весь час команда з 6 космонавтів повинна жити у замкнутому приміщенні. Це може швидко призвести до напруженості всередині команди, тим більше що рутинна технічна робота, яка буде надходити під час всього польоту, і [[нудьга]] можуть стати серйозними проблемами.
 
Основна мета проектупроєкту — зібрати дані про здоров'я членів команди та їх працездатності, зімітувавши основні особливості пілотованого польоту на Марс, такі як висока тривалість, автономність, незвичайні умови зв'язку з [[Земля|Землею]] — затримка зв'язку, обмеженість витрачаються ресурсів і визначити, чи можливий такий політ, виходячи з можливостей людського організму
 
== 14-добова ізоляція ==
Перший етап проектупроєкту тривалістю в 14 діб був проведений в двох модулях медико-технічного комплексу — житловий модуль ЕУ-150, обсяг якого 150 м ³, і медичний ЕУ-100 об'ємом 100 м ³, що завершився в листопаді [[2007]] року.
 
Метою проведення цього етапу була перевірка відповідності технічних та експлуатаційних характеристик систем модулів, в яких повинен був жити екіпаж, оцінка їх зручності і ремонтопридатності. Екіпаж складався з 6 чоловік. Добровольці повинні були провести 14 діб в ізоляції.
Рядок 20:
 
== 105-добова ізоляція ==
Другий етап проектупроєкту тривалістю в 105 діб було проведено з [[31 березня]] по [[14 липня]] [[2009]] р. Проведення етапу було необхідно для отримання науково-технічної інформації та її аналізу, щоб організувати найбільш оптимально і ефективно основний останній етап проектупроєкту. Основними завданнями, які повинні були бути вирішені дослідниками в ході виконання цього етапу, були: вивчення особливостей фізіологічної та психологічної адаптації членів екіпажу в умовах автономного існування, дослідження взаємодії екіпажу з співробітниками центру управління з урахуванням затримки зв'язку та інші
 
[[5 березня]] [[2010]] року [[Інститут медико-біологічних проблем РАН|ІМБП]] опублікував результати 105-добової ізоляції.
 
== 520-добова ізоляція ==
Третій і останній етап проектупроєкту тривалістю 520 діб проводиться з [[3 червня]] [[2010]] по листопад [[2011]]. На цьому етапі буде виконуватися дослідження взаємодії «людина — довкілля» та збір інформації про стан здоров'я і працездатності екіпажу, будучи в умовах, наближених до [[Пілотований політ на Марс|марсіанському польоту]]: висока тривалість перебування в замкнутому просторі, автономність, зв'язок з [[Земля|Землею]] зі значною затримкою, обмеженість ресурсів. Також буде проводитися відпрацювання технологій медичного забезпечення [[космонавт]]ів для міжпланетних польотів та оцінка можливості сучасних технологій, систем і засобів забезпечення життєдіяльності та захисту людини .
 
Для надання психологічної підтримки команді буде проводитися шаховий турнір між «марсіанську» екіпажем і відомим шахістом [[Карпов, Анатолій Євгенович|Анатолієм Карповим]] .
Рядок 32:
 
== Сателітні експерименти ==
Під час проектупроєкту будуть реалізовані додаткові експерименти, іменовані сателітними, які спрямовані на вивчення впливу [[Радіація|радіації]], профілактики впливу [[Невагомість|невагомості]], впливу пожежобезпечною атмосфери корабля та інші.
 
=== Кардіологічні експерименти ===
Тривале перебування в ізольованому комплексі при впливі різних стресових факторів може сильно вплинути на організм, зокрема, на життєздатність і механізми регуляції. Щоб правильно проаналізувати наукові дані про стан команди піддослідних «Марс-500» протягом півторарічного існування в НЕКе необхідно проводити контрольні експерименти, у яких такі ж групи перебували б у природних умовах з урахуванням різних факторів середовища — клімато-географічних, виробничих і соціально-побутових . Тільки таким методом можна розробити критерії оцінки стану здоров'я і ризик розвитку захворювань у людей.
 
Кардіологічні експерименти націлені на вивчення динаміки зміни стану здоров'я за тривалий відрізок часу, впливу на неї екологічних факторів і створення критеріїв оцінки індивідуального ризику розвитку захворювань. Для цього були створені групи добровольців з різних країн світу з відмінним станом здоров'я. Добровольців будуть досліджувати тієї ж апаратурою і тими ж методами, що і випробуваних у проектіпроєкті «Марс-500». Потім ці групи добровольців будуть вивчатися, а результати порівнюватися з результатами дослідження еталонної групи випробувачів «Марс-500», яка буде знаходитися в термокамері в стандартних умовах.
 
Ці дослідження важливі не тільки для розвитку [[Космічна медицина|космічної медицини]], але і для розвитку [[Охорона здоров'я в Росії|охорони здоров'я в Росії]]. Вони спрямовані на збереження здоров'я працюючого населення та професійного довголіття. У ході проведення кардіологічних експериментів будуть розроблятися нові методологія і технологія діагностики [[гігієнічні|донозологического стану]]. Передбачається, що нові методи запровадять у систему охорони здоров'я, коли заходи будуть прийматися до початку розвитку хвороби. Вивчення [[гігієнічні|донозологических станів]] особливо необхідно для космонавтів, тому що вони схильні до постійних стресових навантажень.
Рядок 71:
 
=== Дослідження шлунково-кишкового тракту ===
Серед космічних експериментів з медико-біологічного розділу «Довгострокової програми науково-прикладних досліджень і експериментів, що плануються на російському сегменті МКС» запланований і введений в дію експеримент «Спланх»: «Дослідження особливостей структурно-функціонального стану різних відділів шлунково-кишкового тракту для виявлення специфіки змін травної системи в умовах космічного польоту». У рамках проектупроєкту «Марс-500» екіпажем виконується 24-годинна [[Електрогастрографія|електрогастроентерографія]] — дослідження електричний активності відділів травного тракту людини за допомогою гастроентерографа «Спланх-1» — бортового приладу, розробленого [[Інститут медико-біологічних проблем РАН|ІМБП РАН]] за участю НВП «Істок-Система» ({{lang-ru|{{нп|Істок-Система|НПП «Исток-Система»|ru|Исток-Система}}}}) на базі серійно випускається електрогастроентерографа «[[Гастроскан|Гастроскан-ГЕМ]]»
 
== Схема медико-технічного експериментального комплексу ==
Рядок 256:
З [[10 березня|10]] по [[11 березня]] [[2010]] року 11 кандидатів пройшли тренування на виживання. Їх поділили на дві групи по 5 і 6 чоловік. У першій командиром екіпажу був провідний інженер-випробувач з [[Центр підготовки космонавтів ім. Ю. А. Гагаріна|ЦПК ім. Гагаріна]] Борис Єгоров, в другій — старший інспектор-водолаз [[Центр підготовки космонавтів ім. Ю. А. Гагаріна|ЦПК ім. Гагаріна]] Михайло Синельников .
 
== Попередні проектипроєкти ==
* У [[1967]] році в [[Інститут медико-біологічних проблем РАН|Інституті медико-біологічних проблем РАН]] було здійснено схожий проектпроєкт. Добровольці перебували протягом року в макеті житлового відсіку з частково замкнутим циклом систем життєзабезпечення. Експеримент переривали через конфлікти між членами екіпажу.
* У [[Інститут біофізики СО РАН|Красноярському інституті біофізики РАН]] в [[1972]] році був проведений [[БІОС-3|складніший досвід]], який відрізнявся від попереднього тим, що в комплексі була встановлена ​​повністю замкнута система життєзабезпечення, завдяки якій випробовувані отримували воду і повітря з відпрацьованих ресурсів.
* З вересня [[1976]] по січень [[1977]] року був реалізований експеримент, який тривав 120 діб, для відпрацювання бортової системи регенерації води і режимів зв'язку з наземними службами, а також для вивчення групової динаміки в ізольованій малій групі з участю «експедиції відвідин».
Рядок 264:
* Після цього були вироблені ще 2 експерименти по 90 діб. При виконанні першого досліджувалася акустика роботи бортових систем. У другому — психофізіологічний стан добровольців при моделюванні трьох аварійних ситуацій, кожна з яких тривала по 6 діб.
* З вересня [[1994]] по січень [[1995]] року був реалізований в рамках російсько-європейської програми «EuroMir-95» експеримент, іменований «Поведінка людини в тривалому космічному польоті» ({{lang-en|Human Behavior in Extended Spaceflight (HUBES )}}). Завдання було в моделюванні польоту космонавта [[ESA]] на орбітальній станції «[[Світ (орбітальна станція)|Світ]]».
* У період з [[21 жовтня]] [[1995]] по [[22 січня]] [[1996]] року [[Інститут медико-біологічних проблем РАН]] реалізував проектпроєкт «Екопси-95» у наземному експериментальному комплексі (НЕК) тривалістю 90 діб. Вчені намагалися визначити поняття психофізіологічної комфортності середовища існування, дати оцінку взаємодії людини і середовища, і з'ясувати, чи можливо керувати динамікою цього процесу. Командиром основного екіпажу був призначений військовий льотчик першого класу [[Андрюшко, Олександр Степанович|А. Андрюшко]] <.
* З [[2 лютого]] [[1999]] до [[22 березня]] [[2000]] року той же інститут провів експеримент у НЕКе під назвою «Імітація польоту міжнародного екіпажу на космічній станції» ({{lang-en|Simulation of Flight of International Crew on Space Station (SFINCSS-99 )}}). Перша група прожила в загальній складності 240 діб модулі ЕУ-100 «Світ», об'єм якого становив 100 м³. Друга і третя групи жили в модулі ЕУ-37 «Марсолет» об'ємом 200 м³, розроблений у 70-х рр.. Екіпажі могли контактувати між собою і навіть виконувати спільно деякі роботи (крім випадків аварійних ситуацій), так як модулі були поєднані. Для екіпажів відвідування призначався найменший модуль&nbsp;— ЕУ-50. Раз на місяць відбувалася імітація прильоту вантажного корабля для доставки «на борт» необхідних продуктів, приладів та інструментів. Перші три групи складалися з добровольців з п'яти країн. У ході виконання програми SFINCSS-99 було проведено 80 експериментів, приготованих вченими з [[Росія|Росії]], [[Японія|Японії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Канада|Канади]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Норвегія|Норвегії]], [[Швеція|Швеції]], [[Чехія|Чехії]] і [[Австрія|Австрії]]
 
Рядок 271:
 
== Посилання ==
* [http://mars500.imbp.ru/ Офіційний сайт проектупроєкту «Марс-500»]
* [http://www.imbp.ru/ Офіційний сайт Інституту медико-біологічних проблем РАН]
* [http://www.mcc.rsa.ru/mars.htm «Марс-500» на сайті Центру управління польотами]
* [http://www.esa.int/esaMI/Mars500/ «Марс-500» на сайті ESA]
* [http://www.youtube.com/mars500project/ Відео-блог проектупроєкту на Youtube.com]
* [http://imbp-mars500.livejournal.com/ Блог проектупроєкту в ЖЖ]
* [https://web.archive.org/web/20110306163748/http://mars500main.appspot.com/ Блог проектупроєкту на Blogger.com]
* [http://twitter.com/mars500project/ Twitter-акаунт проектупроєкту]
 
[[Категорія:Космічна медицина]]