Чукарін Віктор Іванович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OmInna (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Однофамільці|Чукарін (прізвище)}}▼
{{Спортсмен
| ім'я = Віктор Чукарін
Рядок 22 ⟶ 23:
| нац._збірна =
| статус_професіонала =
| тренери =
| завершення_виступів =
| тренує =
| світові =
Рядок 51 ⟶ 52:
| show-medals = yes
}}
▲{{Однофамільці|Чукарін (прізвище)}}
'''Ві́ктор Іва́нович Чука́рін''' ([[9 листопада]] [[1921]], с. [[Красноармійське (Новоазовський район)|Красноармійське]], [[Донецька область]], [[Українська РСР]] — [[25 серпня]] [[1984]], [[Львів]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]) — український радянський [[гімнаст]], [[заслужений майстер спорту СРСР]], [[заслужений тренер УРСР]] (1972), [[доцент]] (1963), завідувач кафедри гімнастики [[Львівський державний університет фізичної культури|Львівського інституту фізичної культури]] (з 1971), кавалер [[Орден Леніна|ордена Леніна]] (1957). Абсолютний чемпіон Олімпійських ігор (1952, 1956), світу (1954), СРСР ([[1949]]–[[1951]], [[1953]], [[1955]]); чемпіон Олімпійських ігор (4 рази в [[1952]], 3 рази в [[1956]], всього 11 олімпійських нагород), світу ([[1954]]), [[СРСР]] (13 разів в [[1948]]–[[1956]]) в окремих видах.<ref name="УВС"/>
Рядок 60 ⟶ 59:
Починав заняття гімнастикою у дворі на перекладині, потім у шкільній секції під керівництвом Віталія Полікарповича Поповича. У роки «[[Великий терор|великого терору]]» родина Чукаріних пережила трагедію: у [[1937]] році Чукаріна-старшого репресували за лист до румунських родичів, у якому він просив допомогти продуктами.<ref name="УВС"/> Після закінчення школи юнак вступив спочатку до Маріупольського металургійного технікуму, а згодом до Київського технікуму фізичної культури. У [[1940]] році в Харкові виборов титул чемпіона України та отримав звання «Майстер спорту СРСР»<ref name="Гурина"/>.
На початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] пішов на фронт добровольцем. Був бійцем 1044-го полку 289-ї стрілецької дивізії Південно-Західного фронту. Потрапивши у полон біля [[Полтава|Полтави]], пройшов через 17 концентраційних таборів, у тому числі [[Бухенвальд]]<ref name="Сидорчик">''Сидорчик А.'' [http://www.aif.ru/sport/person/1340678 «Ахиллесова пята» Виктора Чукарина. Как узник Бухенвальда выиграл Олимпиаду] {{ref-ru}}</ref>. Наприкінці війни полонених разом із Віктором зігнали на заміновану баржу і відправили в море.
У вересні 1946 року він приїхав до Львова вступати до місцевого Інституту фізичної культури, але вже після початку навчання. Ймовірно, він прибув сюди з надією на підтримку проректора Абрама Ліпмана — колишнього викладача Київського технікуму фізкультури — і не помилився. Утім, В. Чукарін приїхав не з порожніми руками, а з титулом майстра спорту, який він здобув іще під час навчання в Києві. Навчаючись, працював двірником, підробляв також вантажником й інтенсивно тренувався<ref name="УВС">[http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/8cdef4e1c7bf370a/ Віктор Чукарін]</ref>.
Рядок 82 ⟶ 81:
На вшанування пам'яті Віктора Чукаріна у [[1984]] році його ім'ям була названа одна з вулиць у [[Сихівський район|Сихівському районі]] міста Львова.<ref>{{книга|автор= [[Ілько Лемко]], Михалик В., Бегляров Г.|заголовок=1243 вулиці Львова (1939-2009) |посилання= |відповідальний= |місце= Львів|видавництво=Апріорі |рік=2009 |том= |сторінки=288|сторінок=|isbn=978-966-2154-24-5}}</ref>. У 2016 році відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» рішенням Маріупольської міськради вулицю Куйбишева перейменовано на [[Вулиця Чукаріна (Маріуполь)|вулицю Чукаріна]]<ref>[https://dn.depo.ua/ukr/mariupol/dekomunizatsiya-u-mariupoli-zamist-vulits-chapaeva-ta-frunze-18012016161800 Декомунізація у Маріуполі: замість вулиць Чапаєва та Фрунзе — Затишна та Франка (Список)]</ref>.
Ще за життя Віктора Івановича Чукаріна у німецькому місті Домбостон, місцевою громадою, було облаштовано музей видатного спортсмена
У залі гімнастики навчально-спортивної бази літніх видів спорту [[МОУ|Міністерства оборони України]] у [[Львів|Львові]] під патронатом [[Національний олімпійський комітет України|НОК України]] щорічно проводяться традиційні змагання відкритого Кубка міста Львова, присвячені
У 2009 році, за ініціативою [[Джафаров Мамед Ашумович|Мамеда Джафарова]], на фасаді будівлі Львівського державного університету фізичної культури встановлено пам'ятну таблицю Віктору Чукаріну<ref>{{книга|автор= [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.]], Масик Р.|заголовок=Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова|посилання= |відповідальний= |місце= Львів|видавництво=Апріорі |рік=2012 |том= |сторінок=|сторінки=257|isbn=978-617-629-077-3}}</ref>.
Під час проведення урочистих заходів у Львівському державному університеті фізичної культури 9 листопада 2011 року, присвячених 90-літтю від дня народження Віктора Івановича Чукаріна, професором Мамедом Ашумовичем Джафаровим було запропоновано присвоїти Львівському державному університету фізичної культури
== Примітки ==
| |||