Мутульське царство: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м правопис
Рядок 39:
У середині I тисячоліття до н. е. в Мутулі (сучасний [[Тікаль]]) побудували так звану «Е-групу» (архітектурну споруду ритуального призначення), що виконувала ті ж функції, що і аналогічні споруди в Накбе або [[Ель-Мірадор]]і. У цей же час сформувалася досить впливова панівна еліта, здатна організувати монументальне будівництво. Між 600 і 400 роками до нашої ери зведено невелику платформу в районі Північного акрополя, який незабаром перетворився на ключовий центр політичного і ритуальної активності, став ядром міста.
 
Культ володарів формувався поступово. Перші володарі Мутуля виводили свій родовід від Сак-Хиш-Муута, що начебто правив у прадавні часи. Цим вони намагалися підтвердити свої права на владу. Втім, документально підтвердженим правителем став [[Яш-Ехб' Шоок]], який заснував династію. Втім окрім імені про нього практично нічого невідомо, в джерелах абсолютно відсутні згадки про якібудь-небудьякі події з його участю. За підрахунками дослідників він почав володарювати між 50 та 100 роками н. е.
 
Про найближчих і безпосередніх наступників Яш-Ехб' Шоок немає інформації. Відомі лише 9, 10 і 11-й правителі Мутуля — [[Чак-Ток-Іч'аахк I]], -К'ініч-Ехб та [[Сіхях-Чан-К'авііль I]]. Одна з головних загадок рахунку правителів Мутуля полягає в тому, що в цьому списку названі 11, 13 і 14-й правителі, але пропущений 12-й. На думку низки дослідників ним була жінка на ім'я [[Унен-Бахлам]]. 14-й правитель Мутуля — [[Чак-Ток-Іч'аахк II]] (360–378) є найвідомішим представником I династії. За цього правителя Мутульське царство знаходилося на підйомі, воно залишалося найвпливовішим і розвиненим в області майя. У цей час встановлено жваву торгівлю з гірськими місцевостями майя на півдні, а також з Центральною Мексикою і могутнім містом [[Теотіуакан]] (у майяських кодексах називається Ви'те'наах або 'Хо'нохвіц).
 
== Війна з Теотіуаканом ==
У 376 році не встановлено з якоїневстановленої причини розпочалася війна Мутуля з Теотіуаканом. У серпні 377 року калоомте (на кшталт імператора) Хац'о'м-Куй відправив військо на чолі зі своїм військовиком Сіхях-К'ахк'ом на завоювання Мутуля. 8 січня 378 року Сіхйах-К'ахк підійшов до царства Вака' (Ель-Перу), що розташовувалося на відстані 78 км від Мутуля. Вже 16 січня війська теотіуаканців розбили армію Чак-Ток-Іч'аахк II, який загинув або був в подальшому страчений.
 
Загарбники знищили усі сліди про правління I династії, а також розселили стару мутульську знать у навколишні містечка Ель-Енканто, Волантун, Коросаль, Ель-Темблор. Для зміцнення своїх прав Хац'о'м-Куя оженився на мутульській принцесі Іш-Унен-К'авііль, син від цього шлюбу Яш Ну'н Ахііна I став царем в Мутулі 13 вересня 379 року. Сіхях-К'ахк'ом став регентом або опікуном малолітнього володаря і водночас сам прийняв титул калоомте. Проте масового переселення знаті та інших мешканців Теотіуакана до Мутуля не відбулося.
 
Багато міст майя на території сучасного Петена були залучені в сферу військово-політичного впливу Теотіуакана, тут встановився так званий «Новий порядок», були встановленні нові династії на значній території, зокрема у Хольмулі і Ель-Ачіоталі. Його чіткі межі поки не визначені через нечисленність письмових джерел. Утім, доволі швидкашвидко відбулася асиміляція теотіаканцівтеотіуаканців з місцевим населенням, проте залишився вплив на архітектуру, мистецтво й культуру загалом. Вже [[Яш Ну'н Ахіін I]], продовжуючи політику батька, вступив у шлюб з представницею місцевої знаті.
 
Наступний володар — [[Сіхях-Чан-К'авііль II]] — більшу частину часу приділяв зміцненню своєї влади, оскільки після смерті батька у 404 році до 411 року не міг пройти обряд інтронізації. Саме за цього правителя було впроваджено нову державну ідеологію, яка поєднувала традиції старого Мутуля і Теотіуакана. За цього правителя, після смерті військовика-гегемона Сіхйах-К'ахк, починається поступовий політичний підйом держави Мутуль.
 
== Піднесення ==
У середині V ст. Мутуль очолив «Новий порядок» на майяськихмайянських землях, лише формально визнаючи владу Теотіуакана. Зверхність Мутульського царства визнав К'анвіцналь (Уканаль, 51 км на південний схід від Тікаля), союзниками або васалами були також царства Тамаріндіто, Баашвіц ([[Шультун]]), Са'аль ([[Наранхо]]) і К'анту ([[Караколь]]). Вважається, що васалом також був [[Вашактун]], проте достеменного підтвердження цьому немає.
 
У 426–427 роках мутульські володарі надали допомогу військам К'ініч-Яш-К'ук’-Мо’, правителя К'анту, який підкорив Хушвітік (давня назва [[Копан]]а). При цьому вплив самого Мутуля зріс у цих землях також. Є відомості стосовно сприяння мутульців у встановлені нової династії у місті Лакамха’ (Паленке).
 
За час володарювання [[К'ан-Чітам]]а політичний вплив Теотіуакана на Мутуль практично припинився. Новий правитель продовжував практику укладання союзсоюзів через шлюби із сусідніми могутніми державами. Водночас К'ан-Чітам на основі системи Нового порядку намагався утворити власну імперію. Послаблення влади Теоітуакана серед майя призвело до оголошення іншими містами-державами незалежності. Це викликало конфлікти з Мутулєм.
 
У 486 році проти царства Маасаль виступив мутульський володар [[Чак-Ток-Іч'аахк III]], який завдав поразки супротивнику, полонив того, а потім приніс у жертву. У 490-х роках Мутуль втрутився у війну між Йокіб-Кін’ ([[П'єдрас-Неграс]]) і Ак'е проти Па'чана ([[Яшчилан]]) на боці перших, втім у 508 році мутульська армія зазнала нищівної поразки, а Чак-Ток-Іч'аахк III загинув.
 
== Мутульська руїна ==
Смерть володаря і поразка мутульського війська послужили першими ознаками кризи, яка тривала до 537 року. На деякий час владу перебрав військовик Бахлам-Мам, що оженився на доньці загиблого царя — [[Іш-Йок'ін]]. У цей період мутульські правителі вже не намагалися вести активну загарбницьку політику, а лише зберегти кордони колишніх завоювань. Утім, боротьба за владу не дозволила цього зробити.
 
У 537 році владу перебрав син Чак-Ток-Іч'аахка III — [[Вак-Чан-К'авііль]]. Він прийняв титул західного калоомте, проте його намагання відновити колишню силу не знайшли військового та політичного підтвердження. Того часу він стикнувся з амбіціями [[Канульське царство|Канульського царства]], яке до 530-х років підкорила більшість союзників і васалів Мутуля, а у 546 році — найвірнішого союзника — Са'аль. У 556 році Вак-Чан-К'авііль сплюндрував місто-державу К'анту, яка перейшла на бік Кануля. Але у 562 році сам зазнав цілковитої поразки й загинув у битві з військом Канульського царства. Мутульске царство втратило чільну роль у низовинах, а його столиця зазнала розорення ворожими військами. Протягом наступних 130 років (562–692), що отримали в літературі назву «періоду паузи», Мутуль перебував у глибокому занепаді, фактично підкорившисяпідкорившись гегемону Канулю.
 
Водночас починається боротьба за владу всередині царства. Впливовий представник знаті та родич царів по материнській лінії [[К'ініч-Вав]] зумів наприкінці 560-х або на початку 570-х років відсторонити від влади прямих нащадків Вак-Чан-К'авііля й оголосив себе володарем. Спроби відновити велич не мали успіху, окрім збереження формального титулу калоомте.
Рядок 75:
Протистояння Дос-Піласа і Мутуля скористалися правителі Кануля для остаточного знищення суперника. У 657 році мутульський володар Нуун-Ухоль-Чаахк зазнав поразки від канульців й був змушений тікати зі столиці. Між 657 та 662 роками Мутуль остаточно визнав зверхність Кануля. Проте ворожнеча між братами тривала. При цьому Нуун-Ухоль-Чаахк намагався скинути ярмо Кануля, а Баахлах-Чан-К'авііль затвердитися в Мутулі.
 
Наприкінці 672 року мутульська армія несподівано порушила перемир'я, увірвалася в Петешбатун, 11 грудня захопила Дос-Пілас. Баахлах-Чан-К'авііль ледве втік. Нуун-Ухоль-Чаахк підкорив усі землі свого суперника, проте у 677 році зазнав поразки від канульського війська при Пулуулі й вимушений був відступити, втративши того ж року контроль над Дос-Піласом. У 679 році війська Мутуля зазнали повної поразки, а Нуун-Ухоль-Чаахк незабаром загинув.
 
Деякий час мутульським царем був Баахлах-Чан-К'авііль, проте вже у 683 році поступився небожу [[Хасав-Чан-К'авііль I|Хасав-Чан-К'авіілю I]].
Рядок 89:
Після смерті у 794 році Яш Ну'н Ахііна II відбувається поступове послаблення Мутуля у зв'язку із боротьбою за владу до 810 року змінилося 10 царів. Втім правителю Мутуля [[Нуно'м-Ч'еєн]]у (відомому як «Темне сонце») вдалося стабілізувати внутрішню ситуацію. На час його володарювання приходиться зведення 55-метрового «Храму III».
 
На цей час відновило потугу царство Са'аль та К'анту, а в К'анвіцналі затвердився Папамаліль, очільник немайяськихнемайянських вояків. Між трьома цими державами було укладено союз проти Мутуля. У 817 та 820 роках мутульска армія зазнала важких поразок. З цього моменту відбувається остаточний занепад цього царства. Припинити занепад спробував [[Хасав-Чан-К'авііль II]], який у 869 році на знак своєї величі встановив [[Стела|стелу]]. Втім, вже у 870-х роках держава припинилоприпинила своє існування.
 
== Примітки ==