Наукове товариство імені Шевченка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 27:
== Створення та розквіт Товариства (1873—1940) ==
[[Файл:Кониський О.jpg|міні|праворуч|Олександр Кониський — ініціатор створення НТШ]]
Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ) — перша українська національна [[академія наук]], яку створено в [[1873]] у [[Львів|Львові]] за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу [[Україна|України]], на той час розшматованої двома чужинецькими імперіями
=== Виникнення та літературний етап діяльності (1873—1892) ===
Рядок 88:
1924 рік — німецький фізик- теоретик [[Макс Планк]] стає дійсним членом НТШ .1929 р. Володимир Кучер їде у вiдрядження в очолюваний Планком Iнститут Товариства Кайзера Вiлґельма в Берлiнi (у 1948 роцi це товариство було перейменоване на Товариство Макса Планка — Max-Planck-Gesellschaft zur F¨orderung der Wissenschaften). У вiдповiдь на повiдомлення про обрання дiйсним членом Макс Планк пише листа, у якому, зокрема, засвiдчує свою обiзнанiсть не лише з дiяльнiстю НТШ, але й з полiтичним становищем України у свiтi: "Я розцiнюю це обрання як особливу вiдзнаку i . . . з гордiстю буду почувати себе надалi членом цiєї поважної органiзацiї. . . . Хочу принагiдно висловити мої щирi побажання подальшого розвитку i процвiтання Вашого товариства з нагоди 50-лiття утворення. Ви ж знаєте, що у нас в Нiмеччинi саме українська культура викликає пожвавлене зацiкавлення, а Вашi полiтичнi змагання користуються постiйною симпатiєю. . . ".<ref>{{Cite web|url=https://physics.lnu.edu.ua/jps/2018/4/pdf/4003-31.pdf|title=ФIЗИКА I ФIЗИКИ В НТШ У ЛЬВОВI∗|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
Товариство взаємодіяло із закордонними українським установами, зокрема з [[Український вільний університет|Українським вільним університетом]] у [[Прага|Празі]] та [[ВУАН|Всеукраїнською Академією Наук]] у [[Київ|Києві]]. У [[1927]] році у [[Харків|Харкові]] на спільній науковій конференції представники філологічних секцій НТШ та [[ВУАН]] затвердили перший єдиний український правопис (згодом т. зв. «[[харківський правопис]]» або [[скрипниківка]]), затверджений обома установами. У [[1933]] році більшовицька влада заборонила на території [[УРСР]] використання «скрипниківки» як націоналістичного правопису, та
В [[1940]] р. після приходу у [[Львів]] [[більшовики|більшовиків]] Товариство було розгромлене, його музеї та колекції розчленовані між різними установами, окремі діячі репресовані та навіть фізично знищені ([[Зубик Роман|Р. Зубик]], [[Студинський Кирило|К. Студинський]], [[Франко Петро Іванович|П. Франко]], [[Старосольський Володимир|В. Старосольський]]).
| |||