Клодт Михайло Костянтинович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Batsv (обговорення | внесок) →Роботи художника: зображення |
Batsv (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 40:
== Європа ==
[[Файл:Вид в Нормандии (Летний день). Михаил Клодт.jpeg|thumb|
У травні 1858 року Клодт приїхав до [[Швейцарія|Швейцарії]], де оселився в невеликому готелі на березі [[Женевське озеро|Женевського озера]]. Однак швейцарська природа не надихала художника, і замість плідної роботи в його творчості почався спад. Живописець прийняв рішення змінити обстановку і переїхав до Парижу, світової столиці мистецтв. У столиці [[Друга французька імперія|Другої імперії]] він познайомився з представниками [[барбізонська школа|барбізонської школи]] — [[Теодор Руссо|Теодором Руссо]], [[Шарль Франсуа Добіньї|Шарлем Франсуа Добиньї]], [[Жан Батіст Каміль Коро|Камілем Коро]], а також зустрівся зі своїм двоюрідним братом Михайлом Петровичем Клодтом, разом з яким відправився спочатку до [[Бретань|Бретані]], а потім — до [[Нормандія|Нормандії]]. Але і тут художник не знайшов натхнення — французька архітектура і живопис не справили на нього враження, чужа природа не надихала, а французька і швейцарська живописні школи здалися йому «неохайними і незакінченими» і негідними наслідування<ref>[http://www.artonline.ru/encyclopedia/265 КЛОДТ (Клодт фон Юргенсбург) Михаил Константинович / Энциклопедия русских художников]</ref>.
Для звіту перед Академією мистецтв живописець написав картини «Баржі на березі під час відливу. Бретань» (1859) і «Вид в Нормандії» (1860). У 1860 році він написав листа до Академії з проханням про дозвіл повернутися до Росії і провести залишок трирічної відрядження, малюючи пейзажі на батьківщині.
=== 1861-1870 ===
[[Файл:Долина реки Аа в Лифляндии. Клодт.jpeg|thumb|220px|left|«Долина річки Аа в Ліфляндії» (1862)]]
[[Файл:Mikhail Clodt Oak Grove.jpg|thumb|220px|left|«Дубовий гай» (1863)]]
Отримавши офіційний дозвіл від Академії, у січні 1861 року Михайло Клодт повернувся до Росії. Академія мистецтв дозволила продовжити йому творчу подорож вже в Росії і навіть продовжила йому термін пенсіонерства. Влітку того ж року він познайомився з Єлизаветою Михайлівною Станюкович, дочкою адмірала Михайла Станюковича і сестрою письменника [[Станюкович Костянтин Михайлович|Костянтина Станюковича]], і зробив їй пропозицію, але отримав відмову. На тлі невдачі в любовних справах Клодт впав у депресію, але незабаром, за наполяганням рідних, одружився з Єлизаветою Гаврилівною Владімірцовою.
За результатами поїздки в Європу, Клодт в рамках академічних канонів в поєднанні з романтичними мотивами написав картини ''«Вид в долині річки Аа в Ліфляндії»'', ''«Баркаси на березі під час відливу. Бретань»'' і ''«Нічний вид в Нормандії. Рибалки»''. За ці роботи в 1862 році Михайло Костянтинович отримав звання академіка і продовження терміну пенсіонерства ще на один рік.
Влітку 1863 року художник разом з дружиною був запрошений погостювати у родичів в Мценском повіті Орловської губернії. Тут Михайло Костянтинович знайшов душевну гармонію і багатий матеріал для своїх робіт. Крім Орловської губернії він подорожував по Тульській і Смоленській губерніях, де намалював ряд російських пейзажів. Серед його успішних робіт цього періоду - картини «Дубовий гай» (1863), «Велика дорога восени» (1863), «Вид в Орловській губернії» (1864). Полотно «Велика дорога восени» із зображенням типового непомітного російського пейзажу - низько навислим над рівниною небом з важкими дощовими хмарами, дорогий, що представляє собою суцільну сумну чорну сльота, і застрягла селянської возом на ній без будь-якої надії вибратися, - приносить Клодту популярність серед сучасників. За картину «Вид в Орловській губернії» художник в 1864 році отримав звання професора, а значить, право на викладання в Академії мистецтв, але штатної посади для нього на той момент не знайшлося.
[[Файл:Klodt HighwayInAutimn.jpg|thumb|220px|«Велика дорога восени» (1863)]]
[[Файл:Mikhail Clodt Village in the province of Orel.jpg|thumb|220px|«Село в Орловській губернії» (1864)]]
[[Файл:Русская деревня - М.К. Клодт.jpg|thumb|220px|«Російське село» (1867)]]
9 грудня 1863 року в родині Клодт народився син Борис. Дитина народилася дуже слабкою. Крім того, дружина художника Єлизавета Гаврилівна також важко захворіла, хвороба прогресувала, і в грудні 1865 року вона померла. А незабаром після неї померла мати Михайла Клодта.
Навесні 1866 року живописець знову поїхав на Орловщину, де багато працював. Після повернення в Санкт-Петербург, овдовілий Михайло Костянтинович повторно зробив пропозицію Єлизаветі Михайлівні Станюкович і на цей раз отримав згоду. У січні 1867 року вони обвінчалися, а в листопаді того ж року у них народився син Петро. У цей період Клодт створив безліч полотен, серед яких «Промені сонця», «Російське село», «Захід сонця в Орловській губернії» (1867), «Алея в березовому гаю» (1867).
У кінці 1860-х років Михайло Клодт був уже сформованим художником, мав свій погляд на мистецтво і впізнаваний почерк. Для його робіт характерні реалізм зображення, бездоганний малюнок зі скрупульозним опрацюванням деталей, майстерність перспективних рішень, строгість і стрункість композиції, здатність присутністю людини «одушевити» природу. Для нього властива ретельність в промальовуванні об'єктів переднього плану і узагальненість в віддалених планах і неба з хмарами. Така точність в написанні дрібних деталей вимагала великих зусиль і багато часу. Домагаючись високої точності, художнику іноді доводилося переписувати картину кілька разів.
Незважаючи на успіхи на мальовничому терені, фінансове становище Клодта залишалося важким, що було пов'язано з невмінням вигідно продавати свої картини.
== Роботи художника ==
| |||