Гребінь даху: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Історія: вікіфікація
→‎Історія: уточнення
Рядок 26:
На гуцульському [[дранка (матеріал)|дранковому]] даху гребінь виконувався різними способами. У разі використовування «посіжняка» чи «щира» дранку укладали, починаючи знизу, а верхні кінці драниць верхнього ряду вставляли в паз круглого або квадратного бруса, що звався ''ґарівниця'' чи ''буркниця'' (брус, куди вставляли нижні кінці нижнього ряду, називався «підсобійка»)<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>. Ґарівниця проходила через весь гребінь, кріпилася до кроков, з обох боків мала пази («ґари») близько 2&nbsp;см шириною і глибиною. Зверху для захисту від вологи ґарівницю могли прикривати дошками. Якщо застосовували «румунку» чи [[ґонт]], то крили, починаючи з верху, а гребінь робили або простим стиком верхніх рядів драниць, закриваючи його поздовжніми дошками, або залишали напуск 15-20&nbsp;см драниць переднього схилу над драницями заднього. Напуск міг бути прямим або фігурним, з ромбоподібними кінцями драниць&nbsp;— він називався «курункою»<ref>{{Стаття|автор=Михайло Матійчук |посилання_на_автора= |назва=Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині|посилання=https://my.etnoua.info/novyny/stattja-tradycijni-pokrivelni-tehniky-na-huculschyni-mmatijchuk/ |відповідальний= |видання=Вісник Львівського університету. Серія історична|видання посилання=|тип=|місце=Львів|рік=2010 |місяць= |том= |випуск=45 |номер= |сторінки=463-495 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref>.
{{Commonscat|Roof ridges}}
У традиційній [[рублена хата#Російська рублена хата|російській рубленій хаті]] фронтони часто влаштовували рубленими («самцевими»)<ref>{{cite web |url=http://reznoidom.ru/slovar/samcov.html |назва=Самцовая крыша |автор= |дата= |веб-сайт=reznoidom.ru |видавець=Резной дом|дата-доступу=14 січня 2018}}</ref>, які з'єднували латами ({{lang-ru|слеги, решетины}}), врубленими в фронтонні колоди-самці, найвища з них називалась ''гребеневою латою'' ({{lang-ru|коньковая слега}}), ''конем, коньком, князем''&nbsp;— це був аналог гуцульської ґарівниці. Давнішою даховою конструкцією був дах «на курицях»: до гребеневої латилат кріпили поперечні стовбури дерев з [[кокора (деревообробка)|кокорами]] унизу&nbsp;— ''куриці''; на кокори укладали поздовжні бруси&nbsp;— ''потоки'' (відповідник гуцульським підсобійкам). Дошки-[[тес]]ини нижніми кінцями входили у пази потоків, верхніми&nbsp;— у пази бруса-коня. Верхні крайки дахових дощок всіх типів покрівлі закривали на гребені видовбаною колодою&nbsp;— ''охлупнем'' ({{lang-ru|охлупень}}) чи ''шеломом'', іноді з кінцем у вигляді кінської голови. Традиційним способом кріплення був безцвяховий: охлупень притискували до коника спеціальними [[шпонка]]ми&nbsp;— ''сороками'' чи ''стамиками''<ref>{{cite web |url=http://les.novosibdom.ru/book/export/html/521 |title= Плотницкие термины|author= |date= |website= |publisher= |accessdate=15 серпня 2018}}</ref>.
 
== Примітки ==