Гончаренко Петро Федорович: відмінності між версіями

Народився в селі Ольшани, (Вільшани) Київщина. Зацікавився грою на бандурі в [[1928]] р. В 1932 р. переїхав в [[Донбас]]. Закінчив [[Артемівський педагогічний інститут]], факультет біології та хімії. Став вчителем у школі, а згодом заступник директора. Під час війни разом з братом попадає в [[Німеччина|Німеччину]], де в 1945 р. почав майструвати бандури для Української Капели Бандуристів в [[Інґольштадт]]і. Після війни із братом приєднався до УКБ, де вони навчали майстрів бандури, серед яких [[Василь Гірич]], [[Павло Степовий]] та ін.

Разом з братом Олександром Петро був конструктором нової універсальної бандури «Полтавка», на якій можна було грати і київським, і харківським способами. У майстерні виготовили 25 подібних бандур. Пізніше в [[Гослар|Ґосляр]]і зробив іще 25 бандур для капели бандуристів ім. М. Леонтовича. З [[1946]] в УКБ ім. Т. Шевченка. Один з основоположників [[Капела бандуристів ім. М. Леонтовича|Капели бандуристів ім. М. Леонтовича]] (1946—1947).