Якушко Ольга Пилипівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
SOMBot (обговорення | внесок)
м ізольована стаття сирота0
уточнення
Рядок 1:
{{Науковець}}
'''О́льга Пилипівна Яку́шко''' ({{Lang-be|Вольга Піліпаўна Якушка}}. ; [[18 березня]] [[1921]], Мінськ, [[Російська імперія]]  — [[21 серпня]] [[2012]], [[Мінськ]], [[Білорусь]])  — [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] і білоруський географ, геоморфолог, засновник білоруської школи [[Лімнологія|лімнології]], доктор географічних наук, [[професор]], заслужений діяч науки Білоруської РСР, лауреат Державної премії [[Білорусь|Білоруської]]кої РСР.
}}
'''О́льга Пилипівна Яку́шко''' ({{Lang-be|Вольга Піліпаўна Якушка}}. ; [[18 березня]] [[1921]], Мінськ, [[Російська імперія]] — [[21 серпня]] [[2012]], [[Мінськ]], [[Білорусь]]) — [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] і білоруський географ, геоморфолог, засновник білоруської школи [[Лімнологія|лімнології]], доктор географічних наук, [[професор]], заслужений діяч науки Білоруської РСР, лауреат Державної премії [[Білорусь|Білоруської]] РСР.
 
== Біографія ==
Народилася 18 березня 1921 року у Мінську. Тато її  — син селянина  — відомий інженер-будівельник перших радянських п'ятирічок, у тому числі головного корпусу БГУ (зараз корпус географічного факультету [[Білоруський державний університет|БГУ]]), Оршанського бавовнокомбінату, останньої черги [[Будинок Уряду (Мінськ)|Дому уряду]]. Мама була дуже освіченою людиною, і її запрошували працювати у бібліотеки міста.
 
У 1938 році після закінчення середньої школи №  5 [[Курган (місто)|м]]. Мінська, не дивлячись на бажання тата, щоб донька стала будівельником або інженером, вступила на геолого-ґрунтово--географічний факультет БГУ й до початку [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]] встигла закінчити 3 курс. Війна застала Ольгу Пилипівну на навчальній практиці на [[Кавказ|Кавказі]]і, потім вона опинилася за Уралом у м. Курган, але після того, як дізналася,що що її тато був мобілізований на воєнне будівництво у районі Куйбышева (м. Самара), поїхала до нього, жила у містечку на станції Безимянка, котра швидко перетворилася у великий центр відновлення найбільших [[Авіаційний завод|авіаційних заводів]], вивезених з [[Москва|Москви]]. Працювала на моторобудівничому заводі №  24.
 
У 1943 році дізнається про поновлення роботи [[Білоруський державний університет|Білоруського державного університету]] і повертається на навчання на [[Сходня (станція)|станцію Сходня]] під [[Москва|Москвою]]. У ці роки знайомиться з У. Дементьевым, котрий читав курс [[Фізична географія|фізичної географії]]. У.Дементьєв вплинув на її подальшу наукову діяльність і долю як ученого.
 
У 1945 році після визволення Мінська Ольга Пилипівна одна з перших повертається у місто, де разом з викладачами і студентами взяла участь у відновленні будівель університетського містечка [[Білоруський державний університет|БГУ]]. У цім же році закінчує географічний факультет і вступає у [[Аспірантура|аспірантуру]], котру закінчує у 1948 році.
 
Після закінчення [[Аспірантура|аспірантури]] працює викладачем кафедри [[Фізична географія|фізичної географії]], а у 1949 році успішно захищає кандидатську [[Дисертація|дисертацію]] на тему «Геоморфологія південної частини [[Мінська височина|Мінської височини»]]. Вся подальша трудова, наукова і педагогічна діяльність О.  П.  Якушко пов' язана з університетом, де вона за 40 років пройшла шлях від викладача до доктора географічних наук, [[Професор|професорапрофесор]]а.
 
У 1952 році була затверджена в ученім званні [[Доцент|доцентадоцент]]а кафедри [[Фізична географія|фізичної географії]].
 
У 1954 році стала членом Всесоюзного географічного товариства. З 1995 по [[1995|1990]] рік  — учасник Всесоюзних з'їздів [[Російське географічне товариство|Всесоюзного географічного товариства]].
 
Упродовж ба[[Мінськ|г]]<nowiki/>атьох років професор О. &nbsp;Ф. &nbsp;Якушко виконувала велику суспільну роботу. З [[1959]] по [[1961|1961 рік]] обрана Депутатом Мінського міської Ради депутатів трудящих. З [[1967]] по 1971 рік була Депутатом Ленінської районної Ради [[Депутат|депутатівдепутат]]ів трудящих г. [[Мінськ|Мінська]]а. Також була членом партійного і профсоюзного комітетів університету.
 
У 1970 році захистила докторьску [[Дисертація|дисертацію]] на тему «Історія розвитку і сучасний стан озер Півночі Білоруссії» і становиться першою у республіці жінкою &nbsp;— доктором географічних наук. У цім ж році була нагорождена медаллю «За доблестный труд. У святкування 100-річчя з дня народження Володимира Ільїча Леніна».
 
З [[1973|1970]] по [[1970|1973]] роки брала участь у науково-туристичних поїздках по країнам [[Східна Африка|Східної Африки]]: [[Танзанія]], [[Замбія]], [[Мадагаскар]], [[Маврикій]].
 
У 1972 році затверджена у ученім званні [[Професор|професорапрофесор]]а на кафедрі [[Фізична географія|фізичної географії]] зарубіжних країн. У 1973 році організувала і очолила кафедру [[Землезнавство|спільного]] [[Землезнавство|землезнавств]]<nowiki/>а і науково--дослідницьку лабораторію озероведення.
 
У 1976 році була учасником Міжнародно[[Лакхнау|г]]<nowiki/>о палінологічного конгресу у [[Індія|Індії]] (м. [[Лакхнау]]).
 
У 1978 році була командирована у [[Люблянський університет|Люблянський університе]]<nowiki/>т для наукової роботи, пізніше- у [[Софійський університет Святого Климента Охридського|Софійський університет]] для читання лекцій. У 1979  році проводила наукову роботу у [[Північно-Східний федеральний університет|Якутському університеті]]. У 1981  році була командирована у Болгарію (г. Варна) на ХІІ з'їзд географів [[Болгарія|Болгарії]]. У 1983 році читала лекції у [[Берлінський університет імені Гумбольдтів|Берлінськім університеті]].
 
У 1990 році була учасником ІХ з'їзда [[Російське географічне товариство|Всесоюзного географічного товариства]] і була обрана його почесним членом.
Рядок 35 ⟶ 34:
 
=== Наукові інтереси ===
Наукова діяльність пов'язана з вивченням і [[Картографія|картографуванням]] [[Ландшафт|ландшафтівландшафт]]ів, розробкою схеми фізико-географічного районування терену [[Білорусь|Білорусі]]. Напрямки наукової діяльності достатньо широкі. У теоретичний [[Геоморфологія|геоморфології]] дослідження вели по проблемам літоморфогенеза Білоруського Поозер'я і [[Мінська височина|Мінської височини]], геоморфологічого районування, прояви [[Карст|карстовыхкарст]]овых і сучасних процесів освіти [[Рельєф|рельефа]] у районах розповсюдження [[Лес|лесовидних порід]] [[Мінська височина|Мінської]], [[Новогрудська височина|Новогрудської]] височин і Оршано-Могильовської підвищеної рівнини. Широке застосування мають роботи прикладної спрямованості: по [[Морфометрія|морфометрії]] рельєфа, інженерної, ландшафтної і екологічної [[Геоморфологія|геоморфології]].
 
=== Наукова діяльність ===
Будучи [[Доцент|доцентомдоцент]]ом на кафедрі [[Фізична географія|фізичної географії]], Ольга Пилипівна бере активну участь у ландшафтному зняттю півночі і центра республіки і створенні схем фізико-географічного і геоморфологічного районування [[Білорусь|Білорусі]].
 
З середини [[50-ті|50-х рр]]. вона звертається до вивчення озер Беларуси &nbsp;— новій проблемі у географічній науці у регіоні. Пише [[Монографія|монографії]], навчальний посібники, окремі статті, у котрих на основі тривалих [[Дослідження|досліджень]] була розроблена комплексна лімнологична класифікація озер. Ольга Пилипівна вивчає історію їхнього розвитку у [[Голоцен|голоценіголоцен]]і, закономірності еволюції лімносистем, проблеми їхнього стійкого розвитку, антропогенне [[Евтрофікація|евтрофі]]<nowiki/>кування у умовах интенсивної господарської діяльності, наукові принципи обґрунтування охорони озерних [[Ландшафт|ландшафтівландшафт]]ів і окремих [[Озеро|озер]]. Настольною книгою цілого покоління лімнологів стали : «Географія [[Список озер Білорусі|озер Білорусі»]] (1967), «Білоруське Поозер'є» (1971), «Озероведення» (1981).
 
У [[701970-ті|70-]]<nowiki/>ті при особистій участі О. &nbsp;П. &nbsp;Якушко сформуроваласьсформувалась школа [[Палеогеографія|палеогеографів]] [[Білорусь|Білорусі]].
 
У початку [[80-ті|80-х]] рр під керівництвом О. &nbsp;П. &nbsp;Якушко і при її особистій участі був виданий перший довідник озер, котрий включав комплекс даних понад 500 [[Список озер Білорусі|озер Білорусі]]. Ця робота необхідна і широко використовується численними науковими і виробничими організаціями: у практиці [[Меліорація|меліоративныхмеліоративних робіт]] при рішенні питань раціонального використання теренів багатих озерами, [[Рибництво|рибрибництві]]<nowiki/>ництві.
 
Спільно з болгарськими ученими вона внесла суттєвий вклад у розвиток учення про [[Антропогенний ландшафт|антропогенні ландшафти]]: були визначені критерії виділення таксономічних одиниць озерних [[Ландшафт|ландшафтівландшафт]]ів по комплексу природних і антропогенних факторів, котрий не має аналогів у [[Лімнологія|лімнологичній науці]].
 
Значущий вклад О. &nbsp;П. &nbsp;Якушко -&nbsp;— створення у республіці мережі особливоохоронних природних теренів, основу котрих як правило становлять озера. Це заказники республіканського значення «Ельня» ([[1968]]), «Голубі [[Озеро|озера»]] (1972), "Біле, «Криве», "Довге, «Ричи» ([[1972|1979]]), «Синьша», «Червоний Бор», [[Національнийнаціональний парк|національний парки]]и [[Нарочанський (національний парк)|«Нарочанський»]] і «Браславський».
 
=== Педагогічна діяльність ===
Наукова діяльність поєднувалась з педагогічною. Якушко О. П. читала лекції по основним географічним курсам: «Спільному землеведенню», «Спільній геоморфології», спецкурсам «Сучасні проблеми [[Геоморфологія|геоморфології»]], «Лімнологія», «Геоморфологія Білорусі».
 
Наукова діяльність Ольги Пилипівни постійно поєднується з підготовкою спеціалістів географічного профілю. У 1973  році на кафедрі [[Землезнавство|спільного землеведення]] була організована нова спеціалізація з геоморфології і [[Геофізика|геофізиці]] [[Національна академія наук Білорусі|АН БССР]]. З цією метою публікують численні статті і навчальні посібники «Основи [[Геоморфологія|геоморфології»]] (1986).
«Спільній геоморфології», спецкурсам «Сучасні проблеми [[Геоморфологія|геоморфології»]], «Лімнология», «Геоморфологія Білорусі».
 
Брала участь у створенні підручника з географії БССРБРСР для середньої школи, котрий витримав 10 накладів, хрестоматій з географії для середньої школи, підручників для вищої школи «Природа Білорусі» (1965; 1977) і «Географія озер Білорусі» ([[1965]]; [[1977]]), численних спеціалізованих збірників.
Наукова діяльність Ольги Пилипівни постійно поєднується з підготовкою спеціалістів географічного профілю. У 1973  році на кафедрі [[Землезнавство|спільного землеведення]] була організована нова спеціалізація з геоморфології і [[Геофізика|геофізиці]] [[Національна академія наук Білорусі|АН БССР]]. З цією метою публікують численні статті і навчальні посібники «Основи [[Геоморфологія|геоморфології»]] (1986).
 
Наукові роботи Ольги Пилипівни Якушко отримали широку відомість у кругах лімнологів, географів, геоморфологів. Вона неодноразово виступала з доповідями, лекціями на міжнародних, всесоюзних, республіканських конференціях і з'їздах у [[Польська Народна Республіка|ПНР]], [[Народна Республіка Болгарія|НРБ]], [[Індія|Індії]], [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|СФРЮ]], [[Санкт-Петербург|Ленінграді]], [[Москва|Москві]], [[Іркутськ|Іркутську]]у, [[Вільнюс|Вільнюсі]]і і [[Таллінн|Таллині]]. Ольга Пилипівна &nbsp;— науковий консультант лабораторії озероведення [[Північно-Східний федеральний університет|Якутського університету]], вона постійно працювала у тісній співпраці з Інститутом озероведення АН СРСР, була членом Ради [[Російське географічне товариство|Всесоюзного географічного товариства]] і БССР, активно працювала у БелСЕ як автор численних статей, член редколегії і науковий консультант.
Брала участь у створенні підручника з географії БССР для середньої школи, котрий витримав 10 накладів, хрестоматій з географії для середньої школи, підручників для вищої школи «Природа Білорусі» (1965; 1977) і «Географія озер Білорусі» ([[1965]]; [[1977]]), численних спеціалізованих збірників.
 
Наукові роботи Ольги Пилипівни Якушко отримали широку відомість у кругах лімнологів, географів, геоморфологів. Вона неодноразово виступала з доповідями, лекціями на міжнародних, всесоюзних, республіканських конференціях і з'їздах у [[Польська Народна Республіка|ПНР]], [[Народна Республіка Болгарія|НРБ]], [[Індія|Індії]], [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|СФРЮ]], [[Санкт-Петербург|Ленінграді]], [[Москва|Москві]], [[Іркутськ|Іркутську]], [[Вільнюс|Вільнюсі]] і [[Таллінн|Таллині]]. Ольга Пилипівна — науковий консультант лабораторії озероведення [[Північно-Східний федеральний університет|Якутського університету]], вона постійно працювала у тісній співпраці з Інститутом озероведення АН СРСР, була членом Ради [[Російське географічне товариство|Всесоюзного географічного товариства]] і БССР, активно працювала у БелСЕ як автор численних статей, член редколегії і науковий консультант.
 
== Нагороди ==
У 1968  році нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради БССР.
 
У 1970 році нагороджена ювілейною медаллю «За доблесну працю. У святкування 100-річчя з дня народження Володимира Ільїча Леніна».
Рядок 68 ⟶ 65:
У 1971  році нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради БССР за успіхи у розвитку вищої освіти і науки у зв'язку з 50-річчям БГУ.
 
У 1977  році нагороджена нагрудним знаком «За відмінні успіхи у роботі» у області вищої освіти СРСР.
 
У 1980  році присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки БССР.
 
У 1984  році нагороджена [[Медаль «Ветеран праці»|медаллю «Ветеран праці»]].
 
У 1986  році присужденоприсуджено звання лауреата Державної премії БССР.
 
Була нагорожденанагороджена Почесною грамотою Міністерства вищої і середньої освіти БССР, Почесними грамотами університету і факультету.
 
За значущий вклад у розвиток вітчизняної науки і успіхи у підготовці педагогічних кадрів у 2001 році була нагороджена [[Медаль Франциска Скорини|медаллю Франциска СкориныСкорини]].
 
== Наукові праці ==
Автор понад 300 робіт. Основні серед них:
 
* Ерозійні і делювіальні процеси у лесових районах БРСР // Уч. зап. / БГУ ним. У. &nbsp;І. &nbsp;Ленина. Сірок. геолого-геогр. &nbsp;— Мн., 1954. &nbsp;— Вип. 21. &nbsp;— з.71-86.
* Географія озер Білорусі // Навч.пос. для геогр.фак. ун-тов //. Мн., Вишейш.шк.,1967, 213 с.,
* Білоруське Поозер'я: Історія розвитку і сучасне стан озер Північної Білорусі . Мн.,Вышэйш. шк., 1971. 335 з.
Рядок 89 ⟶ 86:
* Основи геоморфології /Підручник для студентів геогр. і геол.спец. вишів/. Мн., БГУ,1997. 236 з.
* Геоморфологія Білорусі ./ Учебн. для студентів геогр. факультетів. У соавт./ Мн., БГУ, 2000. 172 з.
* [http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/111507/1/55-59.pdf Вісник Білоруського державного університету. Сірок. 2, Хімія. Біологія. Географія. &nbsp;— 2005. &nbsp;— № &nbsp;1. &nbsp;— З.55-59]
 
== Література ==
 
* Моя доля— географічний факультет БГУ / О. Ф . Якушко. &nbsp;— Мінський : БГУ, 2009. &nbsp;— 64 з.: ил.
* Широков В. &nbsp;М. &nbsp;Професор Ольга Пилипівна Якушко &nbsp;— дослідник озер Білорусі // Прикладні питання [[Лімнологія|лімнології]] &nbsp;— Мн., БГУ, 1992. З.6-11.
* Якушко О. Ф. (к 70-летию з дня народження). Бібліографичний вказівник. &nbsp;— Мн., БГУ, 1990. 60 з.
* Широков У. МА. Професор Ольга Пилипівна Якушко &nbsp;— дослідник озер Білорусі // Прикладниі питання [[Лімнологія|лімнології]]. &nbsp;— Мн., БГУ, 1992. З.6-11.
* Энцыклапедыя прыроды [[Білорусь|Білорусі]]. &nbsp;— Мн., БелСЭ, у 5-і т., 1986, т.5, З.459.
* Беларуская Савецкая Энцыклапедыя. &nbsp;— Мн., БелСЭ, у 12-і т.1974,т.11, З.539.
* Борушко У. Ольга Пилипівна Якушко // Географія у школі. &nbsp;— Мн.,1971, № &nbsp;4. З. 85-86.
* Прикладна [[Лімнологія|лімнології]]: Лімнологічне і геоморфологічне забезпечення раціонального природокорстування: Сб. научн. ст. Вып. 3 / Під спільною. ред. П. &nbsp;З. &nbsp;Лопуха. &nbsp;— Мн.: БГУ, 2002. &nbsp;— 342 з.
 
== Посилання ==
Рядок 106 ⟶ 103:
* [http://www.bsu.by/main.aspx?guid=64631&detail=252193 На сайті БГУ]
* [http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/55302/1/102.pdf Ольга Пилипівна Якушко]
 
{{Ізольована стаття}}
{{нормативний контроль}}
{{rq|
{{стиль|дата=лютий 2021}}
{{помилки|дата=лютий 2021}}
}}
[[Категорія:Радянські геоморфологи]]
[[Категорія:Географи XX століття]]
Рядок 112 ⟶ 114:
[[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю Франциска Скорини]]
[[Категорія:Доктори географічних наук]]
[[Категорія:Померли в Мінську]]
[[Категорія:Померли 2012]]
[[Категорія:Померли 21 серпня]]
[[Категорія:Уродженці Мінська]]
[[Категорія:Вікіпедія:Сторінки з неоднозначними геоланками]]
[[Категорія:Народились 1921]]
[[Категорія:Народились 18 березня]]
[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]