Київська Русь: відмінності між версіями

}}

{{Українська історія}}

 

Традиційно першим правителем Київської Русі вважається князь [[Олег Віщий|Олег]] із родини легендарного [[Рюрик]]а, який [[882]] року заволодів Києвом. Його наступник, [[Ігор Рюрикович|Ігор]], воював із [[Візантійська імперія|Візантією]] і загинув від рук [[Повстання древлян 945|деревлян]]. Дружина Ігоря, княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]] стабілізувала державу та прийняла християнство. Правління її сина [[Святослав Ігорович|Святослава]] ознаменувалося воєнною експансією на схід та південь. Його син [[Володимир Святославич|Володимир Великий]], що посів трон після [[усобиця Святославичів|братовбивчої війни]], розширив терени держави, розбудував [[місто Володимира|Київ]] і [[хрещення Русі|охрестив Русь]] ([[988]]). Після його смерті спалахнула [[усобиця Володимировичів|усобиця]], внаслідок якої київським князем став [[Ярослав Мудрий]]. За його правління була збудована Софія Київська ([[1037]]), відбулась [[Руська Правда|перша кодифікація]] юридичних норм, були укладені династичні союзи з низкою європейських держав. Згодом влада перейшла до [[Тріумвірат Ярославичів|тріумвірату Ярославичів]], нащадки яких розділили Русь на окремі князівства, давши початок процесу [[Феодальна роздрібненість|феодальної роздробленості]]. Винятком слугують правління [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] та його сина [[Мстислав Великий|Мстислава]], які на певний час спромоглися консолідувати владу.