Рюрик: відмінності між версіями

 

== Літописна біографія ==

 

Серед подій [[IX століття]] Повість минулих літ подає легенду про те, що Рюрик у 862 році був закликаний на княжіння у [[Великий Новгород|Новгород]] разом з братами [[Синеус]]ом і [[Трувор]]ом союзом слов'янських та фіно-угорських племен: [[Ільменські словени|ільменських словен]], [[Кривичі|кривичів]], [[Меря|мері]] та [[Чудь|чуді]]<ref name="Рюрик" />.

 

 

Повість минулих літ відносить зазначені події до одного, [[862]] року, в той час як Никонівський літопис дає розбивку за роками: з [[867]]&nbsp;р. до [[873]]&nbsp;р.

У [[862]] (Повість минулих літ) або [[867]]&nbsp;р. (Ніконівський літопис)&nbsp;— місцеві племена перемогли варягів і прогнали їх за море. Серед переможців почалися чвари та [[Усобиця|усобиці]], тож щоб їх припинити було узгоджено встановити владу єдиного князя. Никонівський літопис пише, що розглядалися різні можливості: князь міг бути з одного з місцевих племен або із [[хозари|хозарів]] (з [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]] 650—969&nbsp;рр.), [[Поляни (східні)|полян]], дунайців чи з варягів. Після тривалих суперечок було вирішено поставити князем когось із варягів.

 

 

 

В цей же час [[Новгородський четвертий літопис|Новгородський 4-й літопис]]<ref>[[Повне зібрання руських літописів|ПСРЛ]], Том IV, Часть 1.&nbsp;— г. Москва, 2000 г.&nbsp;— С. 11 {{ref-ru}}</ref> говорить про масове переселення населення «від [[Німці]]в», Рюрика та його братів «з родами своїми»:{{Цитата|…Вибравшись від [[Німці]]в три брати з родами своїми', і повівши з собою дружину велелюдну. І прийшовши старійшиною Рюрик' сів у Новгороді, а [[Синеус]], брат Рюриків, на Білозері, а [[Трувор]] у [[Ізборськ]]у; і почали воювати всюди. Від тих [[Варяги|варягів]] осілих назвалася Русь, І од тих варягів дістала [свою] назву Руська земля

{{oq|orv|...Избрашася '''от Немецъ''' три браты '''с роды своими''', и пояша съ собою дроужину многоу. И пришедъ стареишиною Рюрикъ седе в Новегороди, а Синеоусъ, брат Рюриковъ, на Белиозере, а Труворъ вы Изборьсце; и начаша воевати всюды. Отъ техъ Варягъ находницехъ прозвашася Роусь, и отъ техъ словеть Роуская земля; и суть Новгородстии людие и до дняшнего дни отъ рода Варяжеска.}}

|3=|4=}}

 

Далі у літописі розповідається, як двоє бояр Рюрика, [[Аскольд]] та [[Дір]] відправилися на південь з місією від Рюрика до [[Константинополь|Царграду]]. По дорозі вони дійшли до [[Київ|Києва]], де почали князювати самостійно, відокремившись від Рюрика. Це літописна легенда суперечить відомостям про Аскольда та Діра які розміщені в інших джерелах. Зокрема у двох соборних посланнях [[Константинопольська православна церква|Константинопольського Патріарха]] [[Фотій I Великий|Фотія]] йдеться про великий [[Похід на Царгород (860)|похід русів на Константинополь]], який відбувся у [[860|860 році]] та завершився невдало для останніх, через бурю, що розкидала та потопила руські кораблі ([[Лодія|лодії]]). Никонівський літопис оповідає про траур, що був у Києві з приводу великих втрат, що їх зазнало військо. Також Никонівський літопис стверджує, що цього самого року Аскольд та Дір «взяли реванш», одержавши велику перемогу над [[печеніги|печенігами]]. На півночі ж, за тим же Ніконівським літописом, Новгород знову збунтувався проти Рюрика та багато новгородців втекло від нього під захист Києва. Повість розміщує це похід під [[866]] роком. Більшість дослідників схиляються до думки що цей похід очолювали Аскольд та Дір. Щодо походження Аскольда та Діра існують різні версії. Частина істориків антинорманістів, зокрема [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], схилялись до думки що Аскольд та Дір були нащадками [[Кий (князь)|Кия]]. Втім, сучасна історіографія, з огляду на безумовно скандинавські імена князів вважає їх варягами.

У [[872]]&nbsp;році за Никонівським літописом [[булгари]] вбили [[Аскольд]]ового сина. А мешканці Новгорода усвідомили, що стали рабами Рюрика і підняли повстання. Рюрик придушив повстання новгородців та вбив їхнього ватажка, [[Вадим Хоробрий|Вадима Хороброго]]. У [[864]]&nbsp;р. або [[873]]&nbsp;р. обидва джерела розповідають, що Рюрик розсаджує своїх людей у містах навколишніх земель: у Полоцьку, в Ростові, у Білоозері, а також у Муромі. Але Ніконівський літопис також розповідає про те, що Аскольд та Дір одразу після цього пішли війною на [[Полоцьк]] та завдали полочанам, що підкорилися Рюрику, великої шкоди.

 

 

== Походження Рюрика ==

 

=== Норманська версія ===

 

В ХІХ ст. прихильниками норманської теорії походження Русі були росіяни [[Карамзін Микола Михайлович|М. Карамзін]], [[Погодін Михайло Петрович|М. Погодін]], словак [[Павел Йозеф Шафарик|П. Шафарик]], словенець [[Франьо Міклошич|Ф. Міклошич]] та інші.