Голубович Михайло Васильович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Не підтверджено джерелом.
Немає опису редагування
Мітки: Скасування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 21:
|сторінка_в_інтернеті =
|провідні_ролі =
|нагороди = {{({!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня}} {{!!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}
{{!}}-
Рядок 27:
{{!}}-
{{!}} {{Ювілейна медаль «20 років незалежності України»}}
{{!)}}}
{{({!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Знак Пошани}}
{{!)}}}
{{({!}} style="background: transparent"
{{!}} [[Народний артист УРСР]]
{{!)}}}
}}
{{othernames|Голубович}}
Рядок 43:
З 1967 р. — актор, з 1987 р. — художній керівник української трупи [[Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|Луганського музично-драматичного театру]].
 
Член [[Спілка театральних діячів України|Спілки театральних діячів]] і [[Спілка кінематографістів України|Спілки кінематографістів України]]. Нагороджений орденом [[Орден Знак Пошани|Знак Пошани]]. Голова Луганської обласної організації [[Республіканська партія України|Республіканської партії]]. Депутат [[Луганська обласна рада|Луганської обласної ради]] в 2002–2006 і з 2010 (обраний від [[Партія регіонів|Партії регіонів]]). Генерал-осавул, радник отамана управи бунчужного округу Війська Запорізького.
 
Володіє [[англійська мова|англійською]], [[болгарська мова|болгарською мовами]].
Рядок 61:
 
=== На службі терористичної ЛНР ===
З 2014 року працює так званим директором у так званому «Луганському українському драматичному театрі», нагороджений так званими відзнаками і так званими званнями так званої ЛНР.<ref>[https://antikor.com.ua/articles/101333-neostannij_janichar_jak_narodnij_artist_ukrajini_keruje_teatrom_okupantiv_u_lnr Неостанній яничар: як народний артист України керує театром окупантів у "ЛНР" Але все одно для нас він лишається одним найкращих акторів України, який дійсно показав нас українців такими, якими ми є насправді!]</ref>.
 
== Ролі в театрі (понад 100) ==
* Апраш («Циганка Аза» Старицького),
Рядок 75 ⟶ 74:
 
== Фільмографія ==
РолейРолі ув кіно (близько 70.):
* отаман Коцур ([[Комісари (фільм)|«Комісари»]]. 1969)
{{УФільміВерх}}
* Базіль—[[Василь Порик]] («В'язні Бомона», 1970)
{{УФільмі|2018|[[Ополченочка (фільм)|Ополченочка]]|Ополченочка|}}
* Годун («Розлом», 1971)
{{УФільмі|2015|[[Гетьман (фільм)|Гетьман]]|название|''Іслям III Ґерай''}}
* Зла людина (Сатана і п'ять його братів) ([[Пропала грамота (фільм)|Пропала грамота]], 1972) (роль озвучив актор [[Морозенко Павло Семенович|Павло Морозенко]])
{{УФільмі|2011|Вогні притону|Огни притона|''Вільгельм''}}
* Коста («Червона заметіль», 1973, [[Державна премія Молдавської РСР]])
{{УФільмі|2011|[[Люблю, і крапка (фільм)|Люблю, і крапка]]|Люблю и точка|''Охоронець''}}
* Карпенко («Дума про Ковпака», 1973–1976)
{{УФільмі|2009|[[День переможених (фільм)|День переможених]]|название|''Васюра''}}
* Артем Корчагін («[[Як гартувалась сталь]]», 1975)
{{УФільмі|2009|[[Дума про Тараса Бульбу]]|название|''[[Тарас Бульба]]''}}
* Бирюк («Бирюк», 1977)
{{УСеріалі|2006||Тихий Дон|Тихий Дон|''Христоня''|}}
* Синцов («Вороги», 1978)
{{УФільмі|2001|[[Молитва за гетьмана Мазепу]]|название|''кошовий [[Іван Сірко]]''}}
* Василь Головин («[[«Мерседес» втікає від погоні]]», 1980) (роль озвучив актор [[Морозенко Павло Семенович|Павло Морозенко]])
{{УСеріалі|1995||[[Острів любові (телесеріал)|Острів любові]]||''Данило Гурч''|}}
* («[[Солом'яні дзвони]]», 1987)
{{УФільмі|1995|[[Дорога на Січ]]|название|''кошовий отаман''}}
* Василь Сорока («Десь гримить війна»)
{{УФільмі|1987|[[Солом'яні дзвони]]|Соломенные колокола|''Лука Чернега''}}
* кошовий отаман («[[Дорога на Січ]]», 1995)
{{УФільмі|1986|[[Десь гримить війна]]|Где-то гремит война|''Василь Сорока''}}
{{УФільмі|2009|* Васюра («[[День переможених (фільм)|День переможених]]|название|''Васюра''}}», 2009)
{{УФільмі|1983|[[Легенда про княгиню Ольгу]]|Легенда о княгине Ольге|''німий конюх, слуга князя Ігоря''}}
{{УФільмі|2011|* Охоронець («[[Люблю, і крапка (фільм)|Люблю, і крапка]]|Люблю», и точка|''Охоронець''}}2011)
{{УФільмі|1982|[[Не чекали, не гадали!]]|Не ждали, не гадали!|''Федоров, міліціонер''}}
* [[Іслям III Ґерай|Іслам-Герей]] («[[Гетьман (фільм)|Гетьман]]», 2015)
{{УтФільмі|1981|[[Високий перевал]]|название|''Сигидин''}}
 
{{УФільмі|1981|[[Джерело (фільм, 1981)|Джерело]]|Родник|''Афоня, коваль''}}
{{УФільмі|1980|[[«Мерседес» втікає від погоні]]|«Мерседес» уходит от погони|''Василь Головін''}}
{{УФільмі|1977|Бірюк|Бирюк|''Бірюк''}}
{{УФільмі|1977|Вороги|Враги|''Сінцов''}}
{{УСеріалі|1977||Ходіння по муках|Хождение по мукам|''Іван Сорокін, командарм''|}}
{{УФільмі|1975|[[На край світу…]]|На край света…|''Павло, (немає в титрах)''}}
{{УФільмі|1975|[[Як гартувалася сталь (фільм, 1973–1975)|Як гартувалася сталь]]|Как закалялась сталь|''Артем Корчагін''}}
{{УтФільмі|1974|[[Юркові світанки]]|Юркины рассветы|''Іван Хміль, брат Юрія''}}
{{УСеріалі|1973|1976|[[Дума про Ковпака]]|Дума о Ковпаке|''Федір Карпенко, старший сержант''|}}
{{УтФільмі|1973|[[Кортик (фільм)|Кортик]]|Кортик|''матрос Польовий''}}
{{УФільмі|1972|[[Пропала грамота (фільм)|Пропала грамота]]|название|''Зла людина''}}
{{УФільмі|1971|Червона заметіль|Красная метель|''Коста ''}}
{{УФільмі|1971|І був вечір, і був ранок|И был вечер, и было утро|''Артем Годун''}}
{{УФільмі|1970|[[В'язні Бомона]]|Узники Бомона|''Базіль—[[Василь Порик]]''}}
{{УФільмі|1969|[[Комісари (фільм)|Комісари]]|название|''отаман Коцур''}}
{{УФільміНиз}}
В телефільмах:
* Іван Хміль («Юркові світанки», 4 серії)
 
* матрос Польовий («[[Кортик (фільм)|Кортик]]», 3 серії)
* Скажений Джо («Мустанг-іноходець»)
* командарм Сорокін («Ходіння по муках», 13 серій)
* генерал Гурко («Шлях до Софії», 5 серій)
* Василь («Дубровський», 4 серії)
Рядок 116 ⟶ 102:
* Вухатий («Буран», Японія),
* Парамонов («Мужність», 7 серій),
* Німий («Легенда про княгиню Ольгу»),
* Сигидин («Високий перевал», 2 серії),
* старший лейтенант Сьомушкін («Ветерани»),
* Іван («Пашки хліб»),
* Сотников («Колесо історії»),
* Роже («Щастя», Франція),
* Тарас Бульба («Дума про Тараса Бульбу», 2009) та ін.
 
== Примітки ==