Карл Еміль Петтерссон: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль
Немає опису редагування
Рядок 2:
[[Файл:Pettersson_family.jpg|міні|200x200пкс|Карл Еміль Петтерсон з родиною, 1918 рік]]
[[Файл:Pettersson1907.jpg|міні|274x274пкс|Карл Еміль Петтерсон, 1907 рік]]
'''Карл Еміль Петтерсон''' ({{нар}} [[4 жовтня|4]] або [[23 жовтня]] [[1875]], [[Стоксторп]]<ref name=":0">{{Cite web|title=http://mitti.se/han-var-pippis-riktige-far/|url=http://archive.is/0dOAG|website=archive.is|date=2015-07-13|accessdate=2021-02-11}}</ref>, [[Соллентуна (комуна)|Соллентуна]]<ref name=":1">{{Cite web|title=pippispappa|url=http://www.historiska-personer.nu/pippispappa.htm|website=www.historiska-personer.nu|accessdate=2021-02-11}}</ref>, [[Швеція]]&nbsp;— {{пом}} [[12 травня]] [[1937]], [[Сідней]], [[Австралія]])&nbsp;— шведський мореплавець, який став королем острова [[Табар]] у [[Папуа Нова Гвінея|Папуа Новій Гвенії]] після того, як потрапив у корабельну аварію в 1904 році. Його вважають прототипом Ефраїма Довгапанчохи (батька [[Пеппі Довгапанчоха|Пеппі Довгапанчохи]])&nbsp;— персонажа низки дитячих книжок шведської письменниці [[Астрід Ліндгрен]]<ref name=":2">{{Cite web|title=Här är Pippis riktiga pappa|url=https://www.aftonbladet.se/a/ka3r6B|website=Aftonbladet|accessdate=2021-02-11|language=sv}}</ref>.
 
== Життєпис ==
Рядок 8:
 
== Аварія ==
Під час одного з плавань судно Петтерссона «Герцог Йохан Альбрехт» (Herzog Johan Albrecht) затонуло. Це сталось на Різдво 1904 року поблизу острова Табар у провінції [[Нова Ірландія (провінція)|Нова Ірландія]]<ref name=":1" />. Моряка викинуло на берег. Жителі острова відвели його до свого місцевого короля Ламі, де Карл сподобався його дочці, принцесі Сінгдо. У 1907 році він з неювони одруживсяодружилися. На острові йому вдалося створити власну кокосову плантацію, яку він назвав ''Teripax''. Він став королем після смерті свого тестя. Серед місцевих жителів його називали «Сильний Чарлі» через неабияку фізичну силу. Шведські газети надрукували серію оповідань про Петтерсона та його пригоди.<ref>{{Cite web|title=Pippi Langstrumpfs Vater: Knallkuß aus einer fernen Welt|url=https://www.faz.net/aktuell/feuilleton/buecher/pippi-langstrumpfs-vater-knallkuss-aus-einer-fernen-welt-1163570.html|website=FAZ.NET|accessdate=2021-02-11|language=de|first=Frankfurter Allgemeine Zeitung|last=GmbH}}</ref>
 
== Подальше життя ==
Петтерсону вдалось розширити свій бізнес двома плантаціями&nbsp;— спочатку Марагоном"''Maragon"'' на острові Сімбері<ref name=":2" />, а пізніше Лондоловитом"Londolovit" на островах Ліхір. Він з повагою ставився до місцевих звичаїв і виявляв турботу до своїх працівників, що було незвично на той час, тому він став дуже популярним серед місцевих жителів. У нього із Сінгдо народилось дев'ять дітей, одне з яких померло немовлям. Його дружина померла в 1921 році під час пологів.
 
У 1922 році Петтерсон поїхав до Швеції шукати нову дружину, яка могла б піклуватися про його дітей. Там він також відвідав свого давнього друга Біргера Мернера, з яким познайомився в південній частині Тихого океану. В Швеції він зустрів англо-шведку Джессі Луїзу Сімпсон; разом вони повернулися на острів Табар, де одружилися в 1923 році. За відсутності Петтерсона плантація занепала, і він став близьким до банкрутства. Крім того, він і його дружина захворіли на [[малярія|малярію]]. Він намагався відбудувати плантацію, але невдалі інвестиції та складні умови ринку ускладнювали ситуацію.
Рядок 17:
Проте Петтерсону вдалось знайти золото на родовищі острова Сімбері, яке він потім роками тримав у таємниці (нині група островів Табар має одне з найбільших у світі родовищ золота). Після того як справи пішли вгору, Петтерсон вирішив покинути острів. Його дружина Джессі поїхала в [[Австралія|Австралію]] на лікування, а потім повернулася до Швеції. Вона померла в [[Стокгольм]]і від малярії та раку 19 травня 1935 року. Здоров'я Петтерсона також погіршилося.
 
Петтерсон покинув Табар у 1935 році, але до [[Швеція|Швеції]] так і не повернувся. Він помер від серцевого нападу в [[Сідней|Сіднеї]] 12 травня 1937 року<ref name=":0" />.
 
== Література ==