Золота доба ісламу: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Зображення:110409_042.jpg замінене на Зображення:Dome_of_Rock,_Temple_Mount,_Jerusalem.jpg за вказівкою користувача CommonsDelinker. Причина: redirect linked from other project.
Lisovska (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 4:
[[Файл:Alhambra-Granada-2003.jpg|thumb|200px|[[Альгамбра]] — палац гранадських емірів, [[Гранада]], [[Іспанія]]]]
 
'''Золота́ доба́ ісла́му''' або '''Ісла́мське відро́дження''',<ref> Joel L. Kraemer (1992), ''Humanism in the Renaissance of Islam'', p. 1 & 148, Brill Publishers, ISBN 90-04-07259-4.</ref>&nbsp;— історичний період приблизно з [[VIII]] подо [[XIII]]&nbsp;ст., на початку якого [[Арабський халіфат]] був найбільшою державою свого часу. У рамках халіфату склався спільний мусульманський культурний простір, який продовжував існувати і після його розпаду. Завдяки цьому ісламські вчені, письменники та діячі мистецтва зазначеного періоду зробили значний внесок у розвиток світової науки і культури. Після розпаду Арабського халіфату розвиток [[іслам]]ської культури поступово сповільнюється, проте досягнення мусульманських мислителів стають відомі в Європі і дають поштовх розвитку європейської культури. [[Говард Тернер]] пише: «мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти».
 
{{Цитата | Мене дивує, що так мало людей усвідомлює, який внесок ісламські вчені внесли в розвиток світової науки. Чому ж мусульман представляють як завгодно, тільки не як вченими, чиї ідеї справді були революційними?}}
Рядок 10:
 
==Історія==
На початку VIII століття ісламські [[халіф]]и управляли величезною територією. І, як багато успішних правителів, подібно до [[Гай Юлій Цезар|ЦезарюЦезаря]] і [[Наполеон|Наполеонуа]]у, вони розуміли, що політична влада і науковий прогрес йдуть поруч, а тому вчені користувалися величезною підтримкою з боку правителів. Для цього було багато причин&nbsp;— деякі з них практичні. Знання медицини допомагало рятувати життя, військової техніки&nbsp;— вигравати війни, знання математики дозволяло регулювати державні фінанси. Іслам сприяв розвитку науки, адже сам [[Магомет|Пророк]] (саллялаху аляйхі васалом) велів віруючим шукати знання, навіть якщо доведеться йти за ними в [[Китай]]. Деякі вчені навіть називають цю епоху «ерою ісламської наукової революції», що відображає ступінь впливу і внесок мусульман у становлення сучасної науки.
 
Освіті відводилася пріоритетна роль; так, електронна енциклопедія Wikipedia наводить такі цифри&nbsp;— до 10X століття в [[Кордова|Кордові]] налічувалося 700 мечетей і 70 бібліотек, в [[Каїр]]і була бібліотека з двома мільйонами книг, а [[університет Аль-Кайруан]] ([[Марокко]]) визнаний Книгою рекордів Гіннеса найдавнішим [[університет]]ом у світі, що гарантує видачу дипломів.
 
[[Арабська мова]] стала універсальною мовою науки. Вчені з різних країн, що не мали раніше можливості спілкуватися, тепер отримали її. Крім усього іншого, арабська мова відрізнялася точністю, що ідеально підходило для наукової і технічної термінології. Вчені з різних частин світу тепер могли обговорювати, порівнювати, оскаржувати і дискутувати. Вчений з Кордови на півдні Іспанії тепер міг зійтися в літературних та наукових дебатах з ученим з [[Багдад]]а та [[Самарканд]]а.