Теорія електричних кіл: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 10:
Часто "коло" і "мережа" використовуються як взаємозамінні, але багато аналітиків застосовують "коло" для позначення ідеалізованої моделі, що складається зі зразкових елементів.
 
Дуже корисний спосіб дослідудослідження електричних кіл, полягає в спрощенні схеми за рахунок зменшення кількості її елементів. Це можна зробити шляхом заміни наявних компонентів іншими, набагато простішими елементамискладниками, які дають той самий ефект.
 
Елементи електричного кола, це спрощені пристрої з двома або більше затискачами, всі електромагнітні процеси в яких з достатньою для практики точністю, можуть бути визначені за допомогою двох показників: [[Електричний струм|струму]] та напруги.
Рядок 25:
Гілкою називають ділянку електричного кола з одним і тим самим струмом. Гілка складається з одного активного чи пасивного елемента або є послідовним з'єднанням декількох складників.[[Файл:Netzwerkanalyse_-_Knoten_1.svg|альт=|міні|120x120пкс|Вузол електричного кола]]
==== Вузол ====
Вузлом називається місце з'єднання трьох іабо більше гілок. Вузол вважається провідником з [[Електричний опір|опором]], який дорівнює нулю. Розрізняють геометричні та потенційні вузли. Геометричні вузли, що мають однакові потенціали, можутьможе бути об'єднанієднано в один потенційний вузол.
 
==== Контур ====
Рядок 36:
''Теорема про [[Принцип суперпозиції|суперпозицію]]'', ймовірно, є найпростішим методом, але потрібні багато інших рівнянь і багато поєднань [[Електричний імпеданс|імпедансів]], які значно ускладнюють завдання.
 
У цьому методі розраховується вплив кожного джерела окремо. Всі інші джерела вважаються не наявними, тобто джерела напруги замінюються на коротке замикання (перемичку), а джерела струму замінюють на розрив кола. ВУ цьому разі, загальний струм і повна напруга гілки, дорівнюють сумі всіх окремих струмів і напруг на цій гілці.
 
Це засновано на припущенні, що повний струм або напруга являє собою лінійну суперпозицію окремих струмів і напруг відповідно. Отже, цей метод не можна використовувати за наявності нелінійних компонентів.