Кіноплівка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Modekolas (обговорення | внесок)
Modekolas (обговорення | внесок)
Рядок 62:
Існує ще кілька малопоширених стандартів для 16 мм кіноплівки: вони базуються на стандартному фотоматеріалі з одно-або двостороннім перфорацією, а відмінності полягають у розмірі кадру. Один зі стандартів, наприклад, передбачає використання всієї ширини плівки під кадр, розмір якого зменшено по вертикалі, щоб не зачіпати перфорацію. При цьому збільшується ширина міжкадрового проміжку. Інший стандарт передбачає кашетування кадру звукового фільму по вертикалі з метою збереження співвідношення сторін кадру, аналогічного 35 мм фільму.
 
В СРСР здійснювали масовий випуск 16-міліметрових кінокопій і виробляли звукові кінопроектори, зокрема на одеському заводі «Кінап», для шкільного навчання і для кінопересувок («Школяр», [[Україна (кіноустановка)|«Україна»]]), а також стаціонарні («Чорноморець»). Так, у кінофільмі «[[Міміно (фільм)|«Міміно»]]» показаний приклад роботи такої [[Кінопересувка|кінопересувки]] «Україна», що була масовою у той період. Оскільки на 16-міліметровій апаратурі не застосовують анаморфування зображення, 16-міліметрові прокатні копії із широкоекранних фільмів виготовляли деанаморфованими із обрізанням зображення по горизонталі.
 
Із застосуванням 16-міліметрового обладнання знятий відомий фільм «[[Відьма із Блер: Курсова з того світу | Відьма з Блер]]» (апаратура показана у фільмі). В СРСР випускали як аматорські («Київ», «Альфа»), так і більш професійні («Красногорськ») кінокамери під 16-міліметрову кіноплівку. Для професійного призначення випускали кінокамери «Русь 16-СК», «Конвас», «Кінор» «Супутник» та «16-СП».