Вікіпедія

В'єтські мови: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Kozubenko (обговорення | внесок)
28 333 редагування
Немає опису редагування
Рядок 11:
|child5 =
|child6 =
|native speakers = понад 75 млн.
|iso2 =
|iso5 =
Рядок 28:
# західно-чионґшонські мови — тхавинґ, аго, катьямпонґхук (на сході лаоської провінції [[Болікхамсай]], колишня Кхаммуан)
 
В'єт-мионзькі мови, за винятком в'єтнамської і мионзької, знаходяться на межі вимирання. Чисельність мовців в'єтнамською мовою — понад 60 млн. осіб, мионзькою мовою — 900 тис. осіб, мовою тьит — 2,5 тис. осіб; чисельність мовців іншими мовами невідома.
 
За даними [[глотохронологія|глотохронології]], прото-в'єт-мионзька мова виділилася понад 4 тис. років тому, поділ її на гілки в'єт-мионг і понг-тьит відбувся 1500—2000 років тому. Відділення мионзької від в'єтнамської датується [[8 ст.|8]] — [[10 ст.]]
 
За типологією, усі в'єтські мови — [[аналітичні мови|аналітичні]]. Фонологічним системам властиві [[Склад (мовознавство)|складові]] [[Тон (лінгвістика)|тонтони]]и, тенденція до моносилабізму (односкладових слів). В архаїчних мовах (групи 3-5) зустрічаються дисилабічні (двоскладові) слова структури CVCVC ([[Приголосний звук|приголосний]]-[[Голосний звук|голосний]]-приголосний-голосний-прголосний), у яких тон першого складу — фіксований, а голосний другого складу — або нейтральний, або гармонійний до голосного першого складу. Набір приголосних, якими можуть закінчуватися слова, більший за той, який мають в'єтнамська та мионзька мови, а кількість тонів — менша. З історичним розвитком другі склади відпадали або ж об'єднувалися з першим складом, набір кінцевих приголосних зменшувався; натомість розвивалися специфічні тони у словах, які втратили другий склад.
 
З [[Морфологія (мовознавство)|морфологічної]] точки зору, в'єтські мови характеризуються відсутністю [[Словозміна|словозміни]] та аналітизмом. Знаменні слова діляться на дві надкатегорії: імена ([[іменник]]и та [[числівник]]и) і предикативи ([[дієслово|дієслова]] та [[прикметник]]и). [[Службові слова]] (такі як видо-часові показники, показники множинності та статі) мають свої паралелі серед знаменних слів. При сполученні іменника з числівником, прикметником, [[займенник]]ом обов'язково вживається [[класифікатор (мовознавство)|класифікатор]]. Окрім синтаксичних службових слів ([[прийменник]]и, [[сполучник]]и), існує значна кількість супрасинтаксичних службових слів (фразові частки, показники актуального членування). Основним способом утворення нових слів є сполучення [[корінь (мовознавство)|коренів]]: поширена повна та часткова [[редуплікація]]. В'єтнамська мова має словотворчі [[суфікс]]и [[китайська мова|китайського]] походження.
Рядок 45:
 
== Література ==
* Соколовская Н. К.  Материалы к сравнительно-этимологическому словарю вьетмыонгских языков. – — В сб.: Исследования по фонологии и грамматике восточных языков, М., 1978 {{ref-ru}}
* Соколовская Н. К., Нгуен Ван Тай. Язык мыонг (Лингвистический очерк). – — В кн.: Материалы советско-вьетнамской лингвистической экспедиции 1979 г. Язык мыонг. М., 1987 {{ref-ru}}
 
== Джерела ==
* [http://files.school-collection.edu.ru/dlrstore/27beeccf-ded7-12ef-0184-e399430de190/1008249A.htm ВЬЕТ-МЫОНГСКИЕ ЯЗЫКИ] {{ref-ru}}
* Соколовская Н. К. [http://tapemark.narod.ru/les/090d.html Вьетмыонгские языки] {{ref-ru}}
* В'єт-мионзькі мови на сайті [[Ethnologue]]: [https://www.ethnologue.com/subgroups/viet-muong Viet-Muong] {{ref-en}}
* В'єтські мови на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/viet1250 Subfamily: Vietic] {{ref-en}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/В%27єтські_мови