Жульєн Сорель: відмінності між версіями

Весь цей час його хитрість та лицемірство допомагало йому досягти його цілей — самоствердитися і збудувати кар'єру. Тепер він — престижний секретар у [[Париж]]і. У Маркіза Де-Ла-Моля є дружина і двоє дітей. У головного героя починається бурхливе кохання з Матильдою Де-Ла-Моль, вони долають багато суперечностей та складнощів. Коли Маркіз дізнався про це, то дозволяє їм одружитися, робить Сореля поручиком у гусарському полку. ЖульэнЖульєн досяг своєї мети.

Все повертається проти нього в один день, коли пані Де-Реналь під впливом священикасвященника пише лист, в якому викриває всі темні сторони Жульєна. Все зруйновано… Він їде до провінції, купує пістолети і прямує до церкви, де знаходиться його колишня кохана. Він стріляє в неї двічі, проте куля потрапила їй в плече, і вона залишилася живою, його замикають до в'язниці. Пані Де-Реналь одразу його пробачила і благала всіх суддів, щоб вони змилувалися над ним, але герой не бажає цього, він хоче піти з життя гідно. У тюрмі він плаче та роздумує над своїм життям, ось і можна побачити справжнього і природного Жульєна Сореля. До нього приходить пані Де-Реналь і вони плачуть разом, тільки тоді він розуміє, що це — кохання всього його життя.

Протягом твору в душі Жульєна борються його природна і лицемірна частини. Він сам вирішує, чи показувати іншим свою любов, заплутується в собі. Він то лицемірить, то соромиться, не боїться своїх невдач, стрімко досягає цілей. Незважаючи на його негативні риси, він уміє щиро кохати, належно поводиться у вищому суспільстві та захоплюється Наполеоном. Сорель сміливий, наполегливий, іноді його почуття переважають над розумом. У нього дуже розвинуте почуття власної гідності, через це йому здається, що всім хочеться його образити та підставити. Головний герой цього твору — це символ боротьби із самим собою, іззі світом, протистояння червоного і чорного.