Головна Руська Рада: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 17:
У маніфесті від [[10 травня]] [[1848]]<ref>[[:s:Маніфест від 10 травня Головної Руської Ради|Текст маніфесту у Вікіджерелах]]</ref> Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Головна Руська Рада вимагала поділити [[Галичина|Галичину]] на дві окремі адміністративні одиниці: [[східна Галичина|східну]] — українську та [[Західна Галичина (судова)|західну]] — польську; об'єднати в одну провінцію українські землі — [[Галичина|Галичину]], [[Буковина|Буковину]] й [[Закарпаття]]; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести [[українська мова|українською мовою]].
Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників [[УГКЦ|греко-католицького духовенства]] та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ [[Григорій Яхимович]], пізніше — крилошанин [[Михайло Куземський]]. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями — о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.<ref>''Верига В.'' Нариси з історії України… — С. 166.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/show.php?zesp=2092&cd=0&ser=2.3&syg=34|title=Листування ГРР з Саноцькою руською радою|last=|first=|date=1849-1864|website=http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl|publisher=|language=українська, німецька|accessdate=}}</ref> Рада поділялася на відділи політичних прав, [[шкільництво|шкільництва]], селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, [[шляхта|шляхти]], [[дяк]]ів і 18 представників від [[інтелігенція|інтелігенції]] (в тому числі 10 священиків). ГРР створила національну гвардію, а на [[Підкарпаття|Підкарпатті]] для боротьби з угорськими загонами — [[Руська національна гвардія|народну самооборону]] й [[Руський Батальйон Гірських Стрільців|батальйон гірських стрільців]].
Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «[[Галицько-Руська матиця|Галицько-Руську матицю]]» ([[1850]]<ref name="В76"/>), відкрила [[Народний Дім у Львові]] ([[1850]]<ref name="В76"/>). [[19 жовтня]] [[1848]] скликала [[Собор руських учених]], видавала першу в Галичині українську газету «[[Зоря Галицка|Зоря Галицька]]».
|