Особняк Федора Терещенка: відмінності між версіями

Будівництво цього будинку було пов'язане із загальною забудовою нового району на пустирі перед будівлею [[Київський університет|Університету]]. Архітектор [[Беретті Вікентій Іванович|В. І. Беретті]], за [[проектпроєкт]]ом якого зводився корпус університету, вважав необхідним вирішувати загальну містобудівну задачу комплексно, будувати кам'яні будинки в єдиній зв'язці — як прийнято в столичних містах, про що вже в [[1838]] році повідомляв київську міську владу. Для проектуванняпроєктування будівлі запросили відомого київського архітектора [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В. М. Ніколаєва]].

Будинок до [[1878]] року вже був зведений, а в [[1880]]-му його власниця, М. Чаплинська, продала ділянку землі з особняком і іншими спорудами у дворі колезькому радникові [[Терещенко Федір Артемович|Ф. А. Терещенко]]. У [[1881]] році Терещенко звертається до академіка архітектури А. Л. Гунна і замовляє ескізний проектпроєкт перебудови придбаної будівлі, оформлення його внутрішньої обробки.

У [[1882]]—[[1884]] роки були виконані будівельні роботи, в яких брали участь петербурзькі підрядчики, фахівці меблевої фірми Мельцера, [[скульптор]]и Шварц, Ботта, [[художник]] Сидіков. Керував будівництвом автор первинного проектупроєкту В. М. Ніколаєв.

У закінченому вигляді будівля прийняла асиметричний вигляд — у зв'язку з тим, що була збережена ліва частина особняка, зведеного за первинним проектомпроєктом. Третій поверх існує тільки з двору, а по головному фасаду за його рахунок була збільшена висота парадних залів другого поверху. Новий центральний вхід висунутий на мостову і прикрашений каріатидами. [[Вікно|Вікна]] другого виділені пілястрами і верхніми фільонками з сюжетами на міфологічні теми, карниз великого винесення оброблений медальйонами і левовими маськаронами, міжповерховий пояс оформлений рельєфом — меандром. Фасад витриманий у формах «неогрек».