Москва — Третій Рим: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Русь Московська вигадане поняття, насправді московське князівство або московське царство
Рядок 3:
«'''Москва — Третій Рим'''» — теологічна і політична концепція, яка стверджує, що Москва є наступницею Римської імперії.
 
Православний чернець [[Філотей (монах)|Філотей]], головний ідеолог великого князя Василія Івановича, близько 1500 року сформулював свілоглядну і політичну доктрину «третього Риму», яка мала потужний вплив на історію християнської цивілізації сходу Європи і центру Євразії, країн Русі Київської і Русі МосковськоїМосковії. Згідно старця Філофея, історія світового православ'я і православного царства складається з трьох основних періодів: перший [[Рим]] (де Рим — осередок православ'я і столиця [[Римська імперія|Римського царства]] перших століть, знищений єретиками, папістами-латинянами), другий Рим ([[Константинополь]] або Царгород як осередок православ'я і столиця [[Візантія|Ромеї]], знищений турками-мусульманами) і третій Рим (Москва як духовний осередок православ'я і отже потенційна столиця майбутньої імперії, молодого царства Руського, єдиного православного царства тогочасного світу). Після цього на думку Філофея людство ввійде в останній етап своєї історії перед кінцем історії і Страшним Судом, адже «четвертому Риму не бувати» («два убо Рима падоша, а третій стоит, а четвертому не быти»).
 
Спочатку [[ідеологема]] «Москва&nbsp;— Третій Рим» замінила собою ідеологему «Москва — Другий Київ» і стала смисловою основою месіанської світоглядних концепції періоду формування Московської централізованої держави, а також постає прологом усієї російської філософії історії. Пізніше ідея російського месіанства отримає нову форму та почне розвиватись на основі нової [[Парадигма (значення)|парадигми]]&nbsp;— в системі філософських побудов щодо відношення Росії до Заходу у зв'язку з пошуком власних шляхів в світовій історії. Таким чином ідея Філофея почне доповнюватись новими сюжетами, отримувати додаткову аргументацію та нову інтерпретацію. Саме тому, зазначена ідеологема стає системоутворюючою для філософської та суспільної думки в цілому.<ref>Новикова Л.&nbsp;И.&nbsp;Три модели развития России / Л.&nbsp;И.&nbsp;Новикова, И.&nbsp;Н.&nbsp;Сиземская.&nbsp;— М. : ИФ РАН, 2000.&nbsp;— 272 с</ref>