Велика Британія: відмінності між версіями

Сполучене Королівство відрізняється, навіть серед країн західної [[Європа|Європи]], малою часткою населення (близько 2 %), зайнятого в сільському господарстві. Британське сільське господарство інтенсивне та комерційне, з високим рівнем механізації. Його підтримка спочатку національною політикою, а згодом і [[Спільна сільськогосподарська політика Європейського Союзу|Спільною сільськогосподарською політикою ЄС]] ({{lang-en|Common Agricultural Policy, CAP}}), призвела до того, що продуктивність виробництва деякої сільськогосподарської продукції перевищила попит. Зайнятість в сільському господарстві поступово знизилася, а, із запровадження політики скорочення надлишків, ця тенденція, ймовірно, продовжуватиметься. Британський уряд вживає заходи, щоб створити можливості альтернативного працевлаштування в сільських областях, особливо в тих, що віддалені від міст. Площі сільськогосподарських угідь (близько три чверті загальної площі країни) також зменшилися, і частина орної землі пішла під пасовища.

 

 

Найголовніші сільськогосподарські культури — [[пшениця]], [[ячмінь]], [[овес]], [[цукрові буряки]], [[картопля]] та [[ріпак]]. Тоді як істотний відсоток пшениці, ячменю та ріпаку йдуть на корм тваринам, багато із залишку обробляється для людського споживання. Сполучене Королівство досягло високого рівня самостійності у виробництві основної сільськогосподарської продукції за винятком [[цукор|цукру]] та [[сир]]у.