'''Грамофон''' (від {{lang-el|γραμμα}} — запис, φωνή — [[звук]]) — прилад, перша система запису і відтворення звуку, з плоского диску — [[Грамофонна платівка|платівки]], на відміну від фонавтографа, котрий записував на циліндрі. Це видозміна винайденого в [[1877]] році [[Томас Алва Едісон|Едісоном]] [[фонограф]]а, вперше зроблена [[Берлінер|Емілем Берлінером]], який в тому ж році отримав патент на грамофон ([[26 вересня]] [[1887]]). Для записування і відтворення звуків використовує [[ебоніт]]ові ([[каучук|каучукові]]) диски. Грамофонна голка, прикріплена до вібруючої мембрани, яка приймає звуки, наносить на диск відповідні спіральні риси та заглиблення. При обертанні диска за допомогою годинникового механізму голка рухається по спіральній канавці диска і викликає відповідні коливання вібруючої платівки: весь комплекс записаних звуків відтворюється з точністю. [[Патефон]]ну платівку не можна використовувати на грамофоні, бо напрямок ходу патефонної голки йде від центру до краю платівки. Платівки, їх типи, тісно пов'язані зі звукознімальним приладом.
'''Грамофон'''на платівка програється у звичному нині напрямку - від краю платівки до її центру.
