Вікіпедія

Королівство Галичини та Володимирії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
корекція польської точки зору на нейтральну, правопис
Виправлення та заміна діалектизму на міжнародну та прийнятну назву коронного краю Королівства Галіції та Лодомерії
Рядок 1:
{{Картка:Колишня країна
|native_name = <small>{{lang-de|Königreich Galizien und Lodomerien}}</small>
|conventional_long_name= <small>Королівство ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії <br/> {{lang-pl|Królestwo Galicji i Lodomerii}}</small>
|common_name = Галичина
|continent = Європа
|region = ГаличинаГаліція та ВолодимиріяЛодомерія
|country = ГаличинаГаліція та ВолодимиріяЛодомерія
|status = васал
|empire = вассал
Рядок 49:
|image_coat = Coat of arms of the Kingdom of Galicia and Lodomeria.svg
|symbol_type = Герб
|symbol = Герб ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії
|image_map = Galizien Donaumonarchie.png
|image_map_caption = Королівство Галичини та Володимирії на мапі Австро-Угорської імперії
Рядок 71:
}}
{{Українська історія}}
'''Королівство ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима і Затору''' ({{lang-de|Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogtum Krakau und den Herzogtümern Auschwitz und Zator}}, {{lang-pl|Królestwo Galicji i Lodomerii wraz z Wielkim Księstwem Krakowskim i Księstwem Oświęcimia i Zatoru}})&nbsp;— [[Коронна земля|коронний край]], утворений на землях [[Галицько-Волинське князівство|Королівства Русі (Галицько-Волинського князівства)]], складова частина [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]], [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] і [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] у [[1772]]–[[1918]] роках.
 
Об'єднувало українські етнічні землі (історичну [[Галичина|Галичину]], яка складалася зі [[Східна Галичина|Східної Галичини]] і [[Західна Галичина (етнографічна)|південно-східної частини]] т.з. Західної Галичини) та землі [[Малопольща|Малопольщі]] (північно-західна частина [[Західна Галичина (судова)|Західної Галичини]]). Більша частина ВолодимиріїЛодомерії-Волині в той час при поділі Речі Посполитої Габсбурзькою монархією, Російською імперією і Королівством Пруссія була відділена від королівства і належала Російській імперії.
 
Основній території колишньої провінції зараз відповідає історичний регіон у східній частині [[Центральна Європа|Центральної Європи]], більш відомий під назвою [[Галичина]], з середини [[XX століття]] розподілений між [[Українська РСР|Українською РСР]] та [[Польська Народна Республіка|Польською республікою]].
Рядок 87:
== Історія ==
===Передумови===
Легітимно коронованими Папою римським [[Король Русі|королями Русі]] були Данило Романович (з 1253) і Юрій Львович. Сини короля Юрія Львовича Лев та Андрій використовували титул dux Galiciae dux Ladimirae, тобто князь ГаличиниГаліції та ВолодомиріїЛодомерії. Символічна "корона" потім перейшла до поляків, потім до австрійців.<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/pytannya-shcho-potrebuye-yasnosti-2|title=Питання, що потребує ясності-2
Галицько-Волинське князівство чи королівство Руське?|last=КРАЛЮК|first=Петро|date=|website=|publisher=day.kyiv.ua|language=|accessdate=}}</ref>
 
Історично-юридичною підставою для створення королівства було існування [[Галицько-Волинське князівство|Руського Королівства]] (Королівства ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії), яке постало на базі [[Київська Русь|Королівства Русі]].
Титул короля [[Київська Русь|Королівства Русі]], носили угорські королевичі [[Коломан Галицький|Коломан]] і [[Андрій II|Андраш (Андрій)]]. Землі [[Київська Русь|Королівство Русі]] [[Казимир III Великий]] отримав на основі угоди лише у пожиттєве володіння, а титул Короля [[Київська Русь|Королівства Русі]] номінально належав Королям Угорщини, що у XIV&nbsp;ст. було підтверджено Папою Римським.
Рядок 101:
 
=== Утворення ===
«Королівство ГаличиниГаліції та Володимирії ([[Лодомерія|Лодомерії]])<nowiki/>» було утворене [[1772]] року як нова адміністративна одиниця [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]<ref>Галіція і Лодомерія&nbsp;— латинські назви українських етнічних земель Галичини і Волині [[Київська Русь|Королівства Русі]], на які претендували за династичною спадковістю [[угорські Королі]]. У 13-18 століттях угорські правителі коронувалися «[[Київська Русь|Королівства Русі]], [[Галичина|Галичини]] та [[Лодомерія|Лодомерії]]». У пізньому середньовіччі австрійські [[Династія Габсбургів|Габсбурґи]] зайняли угорський трон і успадкували територіальні претензії своїх попередників. Австрійці контролювали лише Галичину та (якийсь час) [[Західна Волинь|Західну Волинь]]. Центр «Лодомерії»&nbsp;— [[Володимир-Волинський]]&nbsp;— залишався за Росією.</ref>. Королівство постало в результаті анексії австрійцями [[Галичина|Галичини]] після [[Перший поділ Речі Посполитої|першого поділу Речі Посполитої]]. Загальна площа приєднаних земель складала 83 тис. км² з населенням понад 2&nbsp;млн. 340 тис. осіб<ref>Brawer A. Galizien. Wie es an Ősterreich kam. Eine historisch-statistische studie űber die inneren Verhältnisse des Landes in Jahre 1772 / Abraham Jacob Brawer.&nbsp;— Leipzig: G. Freutag, 1910.&nbsp;— S. 18.</ref>.
 
В серпні 1772 року цісарева Марія Терезія заявила про необхідність облаштування Галичини на зразок [[Королівство Богемія|Королівства Богемія]], [[Маркграфство Моравія|Маркграфства Моравія]]<ref>''Ірина Настасяк.'' Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848)…&nbsp;— С. 82.</ref>, керівництво здійснював призначений губернатор з кільканадцятьма губернськими радниками.
Рядок 109:
[[Файл:CarteNouvelledesRoyaumesdeGalizieetLodomerie large.jpg|міні|left|300пкс|Адміністративний поділ Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках]]
 
13 травня 1783 року [[Йосиф II|Йозеф ІІ]] видав декрет про піднесення міст ГаличиниГаліції та Лодомерії, відбулась їх класифікація. До І-го класу віднесли Львів (столиця, резиденція губернської влади), до ІІ-го&nbsp;— королівські міста (мали спеціальний імператорський привілей), до ІІІ-го&nbsp;— муніципальні (всі, що мали магістрат)<ref>Там само.&nbsp;— С. 105.</ref>.
{{Історичні польські держави}}
[[1795]]&nbsp;р. внаслідок [[Поділи Речі Посполитої|ліквідації Речі Посполитої]] Габсбурґи приєднали до своїх володінь [[Краків]], [[Холмщина|Холмщину]], Південне [[Підляшшя]] та смугу етнічної польської території над Віслою. [[1803]] року вони ввійшли до складу Королівства ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії під назвою земель [[Нова (Західна) Галичина|Нової Галичини]]<ref>З [[1809]] ці землі відійшли до [[Варшавське герцогство|Герцогства Варшавського]], яке [[1815]] поглинула Російська імперія.</ref>. Збільшення чисельності поляків у новоутвореному Королівстві спричинило довголітнє міжнаціональне українсько-польське суперництво у Галичині.
 
1796 року було створено провінцію «Західна Галичина» з центром у Кракові. 18 травня [[1803]] офіційний Відень ліквідував її, територію приєднали до Львівської губернії.<ref>Там само.&nbsp;— С. 41.</ref>
Рядок 121:
[[1846]]&nbsp;р. королівство поповнилось територією [[Вільне місто Краків|Вільного міста Кракова]], але [[1849]] року позбулося Буковини, виділеної в окрему адміністративну одиницю&nbsp;— [[Герцогство Буковина]]<ref>Краків увійшов до складу королівства як [[Велике Князівство Краківське]]. Окрім нього до Галичини приєднали князівства [[Князівство Освенцим|Освенцима]] та [[Князівство Затор|Затора]].</ref>.
 
Столицею Королівства ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії став [[Львів]]. Адміністративні посади обіймала польська [[шляхта]], хоча більшість населення становили українці<ref>У 18&nbsp;— 1-й половині 19 століття назва українців була «[[русини]]». З 2-ї половини 19 століття вона була замінена на «українці» завдяки старанням місцевої інтелігенції та шляхти.</ref>. Окрім них на території королівства існували чисельні єврейські та вірменські громади.
 
До 1849 року королівство управлялося з [[Відень|Відня]], переважно етнічними німцями й онімеченими чехами. Першим губернатором був [[Антон фон Перґен]], який на доручення імператора склав «Меморіял»&nbsp;— опис краю, єдиний історичний документ про тодішню Галичину&nbsp;— і вручив його Йосифу ІІ після його прибуття [[6 серпня]] [[1773]] до Львова.<ref>''Леонід Нигрицький.'' Галичина 200 років тому // {{ББ|789-790}}</ref> Командувачем військ, які зайняли ГаличинуГаліцію та ВолодимиріюЛодомерію, був генерал<ref>Там само.&nbsp;— С. 789.</ref> [[словаки|словацького]]<ref>[http://www.mod.gov.sk/data/files/2028.pdf Poľný maršal Andrej Hadik // Doc. PhDr. Vladimír SEGEŠ, PhD. vojenské osobnosti] {{ref-sk}}</ref> походження [[Андрей Гадік]]&nbsp;— наступник фон Перґена на посаді. Імператори Йосиф II і [[Франц II]] скасували у Галичині кріпацтво й урізали у вольностях місцеву шляхту. Міщани і селяни отримали право на вільне одруження, скаргу й апеляцію до суду. Українська католицька церква візантійського обряду, перейменована на [[Українська греко-католицька церква|Греко-католицьку Церкву]], була зрівняна в правах з [[Римо-католицька церква|Римо-католицькою]], отримала семінарії та митрополита.
 
Хоча ці заходи були непопулярними серед аристократії, вони зміцнили авторитет австрійських монархів серед простих українців.
Рядок 232:
 
Жодна провінція Австрійської монархії не мала такого етнічного різноманіття, як Галичина: [[українці]], [[поляки]], [[німці]], [[вірмени]], [[євреї]], [[угорці]], [[цигани]], [[липовани]] тощо. Поляки переважали на заході, українці на сході.
{{see also|Міста Королівства ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії}}
Євреї до Галичини імігрували в середні віки з Німеччини і здебільшого говорили мовою [[їдиш]], через що при переписах зараховувались до німців. Німецькі колоністи зазвичай називалися за регіоном Німеччини, звідки вони прибували (наприклад [[Саксонія|саксонці]] або [[Швабія|шваби]]). Проте була чітка відмінність у віросповіданні: більшість поляків були католиками, українці були здебільшого греко-католиками. Євреї, які становили третю найбільшу релігійну групу, були здебільшого юдеями.
 
Рядок 240:
Незважаючи на те, що цей край був одним з найлюдніших у Європі, Галичина була однією з найменш розвинутих економічно. У 1888 році Галичина мала площу 78,550 км² і населення близько 6,4 мільйонів осіб, у тому числі 4,8 мільйонів селян (75&nbsp;% населення). Населеність склала 81 людину на км² і була вища, ніж у Франції (71 осіб/км²) або Німеччині.
 
Статистика вказує, що ГаличинаГаліція і Лодомерія були бідніша, ніж області на захід від неї. Середній прибуток на душу населення не перевищував 53 Австро-Угорські гульдени (RG) (порівняно з 91 RG в [[Царство Польське|Польщі]], 100 в Угорщині і більше 450 RG в Англії на той час).
 
Також податки були відносно високі й дорівнювали 9 рейнським гульденам на рік&nbsp;— 17&nbsp;% з щорічного прибутку (порівняно з 5&nbsp;% у Пруссії і 10&nbsp;% в Англії). Також відсоток людей з високим прибутком був набагато нижчий, ніж в інших частинах Монархії і Європи: податок на предмети розкоші, заплачений людьми, чий щорічний прибуток перевищив 600 RG, заплатило 8 осіб на кожні 1000 мешканців (порівняно з 28 в Богемії і 99 в [[Нижня Австрія|Нижній Австрії]]). Незважаючи на високе оподаткування, державна заборгованість уряду Галичини перевищила 300 мільйонів RG, це приблизно 60 RG на душу населення.
Рядок 256:
''Див. також:'' {{нп|Бідність в Австрійській Галичині||en|Poverty in Austrian Galicia}}
 
== Королі ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії ==
* [[Імператор Священної Римської імперії|Імператори Священної Римської імперії]] 1772—1835
** [[Марія-Терезія]] 1772—1780
Рядок 275:
== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Королівство ГаличиниГаліції та ВолодимиріїЛодомерії
|Портал = Галичина
|Портал-зображення = Wappen Königreich Galizien & Lodomerien.png
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Королівство_Галичини_та_Володимирії