Волинська православна богословська академія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 25:
}}
 
'''Воли́нська правосла́вна богосло́вська акаде́мія''' (раніше — ''Волинська духовна семінарія'') — вищий навчальний заклад закритого типу зі шестирічним терміном навчання, який готує священнослужителів, працівників єпархіальних управлінь і місій для [[Православна церква в УкраїніУкраїни|Православної церкви в Україні]].
 
== Історія ==
Рядок 31:
=== 1795—1939 роки ===
[[Файл:Kremenetskaya seminaria.jpg|міні|праворуч|200пкс|Приміщення в Крем'янці]]
[[14 травня]] [[1796]] року завдяки Волинському і Житомирському єпископу [[Варлаам (Шишацький)|Варлааму Шишацькому]] було відкрито ''«Єпаршеську семінарію»'', яка згодом стала Волинською. Це відбулося після того, як при [[Катерина II|Катерині ІІII]] у [[1775]]&nbsp;р. [[Волинь|Волинський]] край [[анексія|анексувала]] [[Російська імперія]]. Завданням семінарії було підготувати кандидатів у священикисвященники для парафій, які перейшли з [[Українська греко-католицька церква|греко-католицької церкви]] в православну. У семінарію приймали православних дітей (віком 7—15 років), які до того навчалися у [[Василіяни|василіянській]]<ref>раніше називали ''базиліанській''</ref> та [[Товариство Ісуса|єзуїтських]] школах м. [[Овруч]]а, [[Межиріч (Острозький район)|Межирича]], [[Острог]]а. Згодом найкращих учнів направляли навчатися в [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київську духовну академію]]. Спочатку семінарія знаходилась у приміщенні [[Преображенський монастир (Острог)|Преображенського монастиря]] в м. Остріг&nbsp;— колишній центр освіти західної України. Після пожежі ([[1821]] р), яка знищила будинки семінарії, в [[1825]] році її було переведено в м. [[Аннопіль]] Острозького повіту, де вона діяла до квітня [[1836]] року. Потім місцем її розташування стало місто [[Кременець]] (тепер розташований [[Кременецький районний краєзнавчий музей|районний краєзнавчий музей]]), а з осені [[1902]] року м. [[Житомир]].
 
Спочатку семінарія знаходилась у приміщенні [[Преображенський монастир (Острог)|Преображенського монастиря]] в м. [[Острог|Остріг]]&nbsp;— колишній центр освіти на Волині. Після пожежі ([[1821]]), яка знищила будинки семінарії, в [[1825]] році її було переведено в м. [[Ганнопіль (Славутський район)|Аннопіль]] [[Острозький повіт|Острозького повіту]], де вона діяла до квітня [[1836]] року. Потім місцем її розташування стало місто [[Кременець]] (тепер там розташований [[Кременецький районний краєзнавчий музей|районний краєзнавчий музей]]), а з осені [[1902]] року — м. [[Житомир]].
Коли Волинська Духовна семінарія була переведена в м. Кременець, її організацією зайнявся єпископ Кременецький Діонісій. Ректором відновленої семінарії став архімандрит (потім єпископ-вікарій) [[Симон Іваницький]]. Після нього ректором був архімандрит [[Олексій (Громадський)]], який потім ставши єпископом, самовіддано захищав семінарію від католицького впливу до кінця її існування. У [[1939]] році поляки все ж таки змусили викладати деякі дисципліни [[Польська мова|польською мовою]].
 
Комплекс будівель Волинської духовної семінарії в Житомирі (навчальні корпуси, гуртожиток і господарські споруди) збудували в [[1897]] — [[1902]] роках на Ілларіонівській вулиці (тепер вулиця Грушевського) в модному тоді архітектурному неоруському стилі, який творчо використовував мотиви древньоруського зодчества Псковської та Новгородської шкіл [[XIII століття|XIII]] — [[XIV століття|XIV століть]]<ref>{{Cite web|title=З історії Волинської духовної семінарії. Корпуси ВДС в Житомирі від заснування і до сьогодні. ФОТО|url=http://www.news.dks.ua/index.php/news/zhitomir/17630-z-istoriji-volinskoji-dukhovnoji-seminariji-korpusi-vds-v-zhitomiri-vid-zasnuvannya-i-do-sogodni-foto|website=news.dks.ua|date=2017-01-28|accessdate=2020-12-26|last=|first=|publisher=|language=|archiveurl=http://web.archive.org/web/20190408172401/http://www.news.dks.ua/index.php/news/zhitomir/17630-z-istoriji-volinskoji-dukhovnoji-seminariji-korpusi-vds-v-zhitomiri-vid-zasnuvannya-i-do-sogodni-foto|archivedate=2019-04-08}}</ref>. Тоді Волинська семінарія була найчисленнішою в усій імперії та розпоряджалась одним із найбільших приміщень серед інших духовних шкіл, і також відіграла важливу роль у підготовці кадрів для [[Українська автокефальна православна церква (1919–1937)|першого відродження УАПЦ]]. У [[1918]] році була закрита більшовиками<ref name=":0">{{Cite web|title=Волинська православна богословська академія|url=https://pravoslaviavolyni.org.ua/yeparkhiia/vpba/|website=pravoslaviavolyni.org.ua|accessdate=2020-12-26|first=|last=|date=|publisher=|language=}}</ref>.
 
З [[1919]] по [[1939]] роки семінарія вдруге перебувала в [[Кременець|Крем’янці]] (на той час — [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинське воєводство]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]]), із повністю зміненим професорсько-викладацьким складом — на викладачів колишньої [[Холмська духовна семінарія|Холмської духовної семінарії]]. Після так званого злиття цих семінарій українізаційні процеси продовжувалися. За 20 років ВДС підготувала сотні священників<ref name=":0" />. Коли Волинська Духовна семінарія була переведена в м. Кременець, її організацією зайнявся єпископ Кременецький [[Діонісій (Валединський)]]. Ректором відновленої семінарії став архімандрит (потім єпископ-вікарій) [[Симон Іваницький]]. Після нього ректором був архімандрит [[Олексій (Громадський)]], який потім ставши єпископом, самовіддано захищав семінарію від католицького впливу до кінця її існування. У [[1939]] році поляки все ж таки змусили викладати деякі дисципліни [[Польська мова|польською мовою]].
 
=== Радянський період. Закриття семінарії ===
Рядок 39 ⟶ 43:
Після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Волинська духовна семінарія знову почала функціонувати, проте уже в м. Луцьку.
 
[[23 травня]] [[1944]] року єпископом Луцьким і Волинським призначено єпископпризначений [[Миколай (Чуфаровський)]]. Іподияконом тоді у нього був Валентин Негода,&nbsp;— теперішній викладач семінарії. Завдяки єпископу Миколаю в [[1945]] році було відкрито пастирські курси, які у [[1946]] році і перейменували у Волинську Духовну семінарію. Її ректором став кандидат богослов'я, протоієрей [[Микола Тучемський]]. До цього у період між Першою і Другою світовими війнами він працював ректором [[Віленська духовна семінарія|Віленської Духовної семінарії]].
 
З [[1954]] року в семінарії почали добудовувати аудиторії, спальні та господарські.
 
З [[1946]] по [[1954]] рік Волинська духовна семінарія випускала тільки 17 студентів. Проте були роки, коли кількість випускників сягала до 40 і більше осіб. А всього за двадцять післявоєнних років семінарія випустила понад 500 священиківсвященників, які служили на благо Церкви не тільки у Волинському краї, а й в інших областях.
 
Коли влада почала здійснювати перевірки викладачів та семінаристів на надійність, було звільнено з роботи викладачів о. Стефана Грушка та Євгенія Степановича Богуславського. З [[1960]] року семінарію почали закривати. Ректор о. М. Тучемський був усунений від керівництва, а на його місце призначили ігумена [[Мефодій (Мензак)|Мефодія (Мензака)]], який через два роки став єпископом Волинським.
Рядок 51 ⟶ 55:
=== Відновлення семінарії ===
 
Коли в [[1988]] році світська влада дозволила урочисто відсвяткувати [[Тисячоліття хрещення Русі|1000-ліття Хрещення Русі]] з'явилася можливість відновити діяльність семінарії. У жовтні 1990 при [[єпископ]]і [[Варфоломій (Ващук)|Варфоломії (Ващуку)]] було відкрите Луцьке Духовне училище, яке через рік отримало статус Духовної семінарії, ректором якої став єпископ [[Варфоломій (Ващук)]]. У вересні 1992 року ректором ВДС було призначено [[Протоієрей|прот.]] Петра Влодека.
 
Після проголошення незалежності України та створення [[Українська православна церква Київського патріархату|Української православної церкви Київського патріархату]] 12 серпня 1992&nbsp;р. згідно з розпорядженням Волинської облдержадміністрації від 11 серпня 1992&nbsp;р. Луцький [[Свято-Троїцький кафедральний собор (Луцьк)|Свято-Троїцький кафедральний собор]], приміщення єпархії та семінарії були передані віруючим Київського Патріархатупатріархату. Вже 5 жовтня 1992&nbsp;р. відбулось спільне засідання єпархіальної іта педагогічної ради, заслухано пропозицію Педагогічної Ради іта керуючого справами Луцько-Волинської єпархії УПЦ КП про реєстрацію статуту відроджуваної Волинської Духовної семінарії, також постановили, що учні, які відійшли від семінарії, заснованої Варфоломієм і хочуть продовжити своє навчання, та абітурієнтів, які подали заяви після проведення вступних іспитів прийняти учнями відродженої давньої Волинської Духовної семінарії.
На спільному засіданні було також обговорено і прийнято статут ВДС, подано пропозицію про реєстрацію його у відповідних державних органах. Протокол спільного засідання підписали: керуючий справами Луцько-Волинської єпархії архієпископ Спиридон, секретар семінарії протоієрей Миколай Бочкай, члени ради протоієрей Анатолій Ліпчик, Іван Кравчук та ін.
 
Статут ВДС зареєстровано в місцевих органах Волинської обласної державної влади 13 жовтня 1992&nbsp;р. У статуті зазначалось, що відроджена Волинська Духовна семінарія  має плекати кандидатів  для священичих свячень. Кошти для життєдіяльності семінарії мали одержуватись з добровільних грошових внесків єпархіального управління, пожертв окремих громадських, інших організацій, окремих парафіян і церковних громад. Ректор семінарії, згідно зі Статуту, відповідав  навчально-виховний процес, стан духовного навчального закладу, інспектор&nbsp;— безпосередньо навчальний процес, а при відсутності ректора заміняв його. Пізніше  у семінарії було введено посаду проректора з заочного навчання. Секретар семінарії відповідав  діловодства, а викладачів Статут зобов'язував богословському і науковому рівні викладати доручені їм предмети. Першими викладачами стали протоієреї Іван Кравчук, Миколай Бочкай, Анатолій Ліпчик.
 
Першими вихованцями стали 5 учнів, які прийшли до рідної церкви і відродженого духовного освітнього закладу, залишивши навчання у семінарії  [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]]. Це&nbsp;— Ярослав Місюк, Ігор Матіщук, Віталій Красій, Андрій Ткачук, Віталій Шопулко, пізніше  до них приєдналися Юрій Волощук, Микола Лазука, Володимир Ткачук, Володимир Вавринчук.   
 
Відроджена давня Волинська Духовна семінарія  свого  життяспочатку мала злиденну матеріальну базу. Приміщеннями для навчання і мешкання  стали будівлі, в яких у 1946—1964&nbsp;рр. розміщалась її попередниця. Старі будівлі вимагали невідкладного капітального ремонту.  Долаючи фінансові труднощі, було проведено капітальний ремонт, силами самих вихованців і їх батьків. Відремонтовано  навчальний корпус, актовий зал, бібліотеку, їдальню, житлові приміщення для учнів та викладачів.<ref>[{{Cite web|title=1991 - наш час {{!}} ВПБА|url=http://www.vpba.orgedu.ua/istorijahistory/1461991-volinskanash-duhovnachas|website=www.vpba.edu.ua|accessdate=2020-seminarija12-upts-kp-v-lutsku-1992-2011-rr-vidrodzhennja-volinskoyi-duhovnoyi-seminariyi.html Волинська духовна семінарія УПЦ КП в Луцьку 1992—2011&nbsp;рр. Відродження Волинської Духовної Семінарії]26}}</ref>.
 
== Навчання ==
Після закінчення 4-х років навчання студенту надається диплом бакалавра богослів'я. Якщо ж всі 4 роки студент навчався на «відмінно» і «добре» та успішно захистив диплом бакалавра богослів'я, то він може продовжити навчання в магістратурі Академії, іа після її закінчення та успішного захисту отримати диплом магістра богослів'я.
 
На богословське відділення академії (стаціонарна і заочна форми навчання) приймаються особи православного віросповідання чоловічої статі у віці до 35 років, які мають середню освіту, неодружені або одружені першим шлюбом.
На регентське відділення приймаються особи чоловічої і жіночої статей віком до 45 років, які мають базову середню і середню освіту. Термін навчання 3 роки. Випускники отримують дипломи «Регента церковного хору» і вчителів предмету «Основи християнської етики».
 
На регентське відділення приймаються особичоловіки чоловічоїта і жіночої статейжінки віком до 45 років, які мають базову середню і середню освіту. Термін навчання 3 роки. Випускники отримують дипломи «Регента церковного хору» і вчителів предмету «Основи християнської етики».
ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ&nbsp;— 27 БЕРЕЗНЯ.
 
Документи абітурієнтів приймаються канцелярією Академії до 16 серпня.
ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ&nbsp;— 27 БЕРЕЗНЯ. Документи абітурієнтів приймаються канцелярією Академії до 16 серпня. Вступні іспити 21–22 серпня.<ref>[http://vpba.org/vstupniku/22-pravila-vstupu-do-volinskoyi-pravoslavnoyi-bogoslovskoyi-akademiyi-bakalavrat.html Правила вступу до Волинської Православної Богословської Академії&nbsp;— бакалаврат] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402104513/http://vpba.org/vstupniku/22-pravila-vstupu-do-volinskoyi-pravoslavnoyi-bogoslovskoyi-akademiyi-bakalavrat.html |date=2 квітень 2015 }}</ref>
 
== Кафедри ==
Рядок 76 ⟶ 79:
* Священного писання та Богослів'я
* Церковно історичних та гуманітарних дисциплін
* Практичних дицпліндисциплін
 
== Відомі люди ==
Рядок 82 ⟶ 85:
=== Ректори ===
 
* '''Острог:'''
* [[1901]]–[[1904]]&nbsp;— [[Амвросій (Гудко)]]
**архімандрит Авдій (1806-1807)
* єпископ [[Симон (Івановський)]]
**архімандрит Феофан (1808-1812)
* єпископ [[Миколай (Чуфаровський)]]
**архімандрит Ієронім (1812-1822)
* протоієрей [[Миколай Тучемський]]
**архімандрит Мелетій (1822-1824)
* ігумен [[Мефодій (Мензак)]]
**ієромонах Павло (1824-1825)
* єпископ [[Варфоломій (Ващук)]]
*'''Кременець:'''
* єпископ [[Спиридон (Бабський)]] (05.10.1992р. – 06.12.1992р.)
**єпископ Христофор (Емауський) (1837 -?)
* протоієрей Миколай Бочкай (06.12.1992р. -15.09.1993р.)
**архієпископ Феодосій (Шаповаленко) (21 жовтня 1848 – 3 грудня 1852)
* єпископ [[Серафим (Верзун)]] (15.09.1993р. – 30.11.1993р.)
**єпископ Єфрем (Рязанов) (3 грудня 1852-1857)
* митрополит [[Іоан (Боднарчук)]](01.01.1994р. – 09.11.1994р.)
**єпископ [[Феофілакт (Губін)]] ([[святитель]]) (11 грудня 1857-1860)
* Вінцукевич Петро Миколайович (1994 — 1996)
* *протоієрей [[СергійОлександр Мельничук-МартинюкХотовицький]] (1996[[священномученик]]) — 2003(1873)
**єпископ Симеон (Покровський) (6 вересня 1890-1893)
* протоієрей [[Іван Нідзельський]](2003 - 2008)
**єпископ Аркадій (Карпінський) (6 вересня – 6 жовтня 1893)
* протоієрей [[Ігор Швець]](2008 — 2013)
**митрополит Київський [[Михайло (Єрмаков)]] (6 жовтня 1893 – 7 січня 1899)
* протоієрей [[Володимир Вакін]]( від 20 жовтня 2013)
**єпископ Феодосій (Олтаржевський) (7 січня 1899-1901)
*'''Житомир:'''
**єпископ [[Амвросій (Гудко)]] ([[священномученик]]) ([[1901]] — [[1904]])
**архімандрит [[Неофіт (Осипов)]] ([[преподобномученик]]) ([[1909]] — [[1911]])
**архімандрит [[Аверкій (Кедров)]] ([[1911]] — [[1915]])
* *єпископ [[Миколай (ЧуфаровськийКенарський) ([[1916]])
**митрополит Ієрофей (Померанцев) ([[1916]] — [[1917]])
**єпископ Яків (Немоловський) ([[1917]] — [[1919]])
* '''Кременець:'''
**митрополит [[Олексій (Громадський)]] (1921 — 1923)
**архієпископ [[Симон (Івановський)]] (1 липня 1923 — 1 січня 1926)
**архієпископ [[Антоній (Марценко)]] (1926 — листопад 1926)
* '''Луцьк ([[Російська православна церква|РПЦ]]):'''
* *протоієрей [[Миколай Тучемський]] (1945 — 1959)
** ігумен [[Мефодій (Мензак)]] (1959 — 1962)
**протоієрей Петро Влодек (1962 — 1964)
** єпископ [[Варфоломій (Ващук)]] (1990 — 1992)<ref>{{Cite web|title=Попередні ректори – Волинська духовна семінарія|url=https://vds.church.ua/poperedni-rektori-2/|website=vds.church.ua|accessdate=2020-12-26}}</ref>
* '''Луцьк ([[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]]):'''
* *єпископ [[Спиридон (Бабський)]] (05.10.1992р.1992 06.12.1992р.1992)
** протоієрей Миколай Бочкай (06.12.1992р.1992 — -15.09.1993р.1993)
** єпископ [[Серафим (Верзун)]] (15.09.1993р.1993 30.11.1993р.1993)
** митрополит [[Іоан (Боднарчук)]] (01.01.1994р.1994 09.11.1994р.1994)
** Вінцукевич Петро Миколайович (1994 — 1996)
** протоієрей [[Мельничук-Мартинюк Сергій Мойсейович|Сергій Мельничук-Мартинюк]] (1996 — 2003)
** протоієрей [[Іван Нідзельський]] (2003 - 2008)
** протоієрей [[Ігор Швець]] (2008 — 2013)
** протоієрей [[Вакін Володимир Анатолійович|Володимир Вакін]]( (від 20 жовтня 2013)
 
=== Випускники ===