Волинська православна богословська академія: відмінності між версіями

'''Воли́нська правосла́вна богосло́вська акаде́мія''' (раніше — ''Волинська духовна семінарія'') — вищий навчальний заклад закритого типу зі шестирічним терміном навчання, який готує священнослужителів, працівників єпархіальних управлінь і місій для [[Православна церква в УкраїніУкраїни|Православної церкви в Україні]].

[[14 травня]] [[1796]] року завдяки Волинському і Житомирському єпископу [[Варлаам (Шишацький)|Варлааму Шишацькому]] було відкрито ''«Єпаршеську семінарію»'', яка згодом стала Волинською. Це відбулося після того, як при [[Катерина II|Катерині ІІII]] у [[1775]]&nbsp;р. [[Волинь|Волинський]] край [[анексія|анексувала]] [[Російська імперія]]. Завданням семінарії було підготувати кандидатів у священикисвященники для парафій, які перейшли з [[Українська греко-католицька церква|греко-католицької церкви]] в православну. У семінарію приймали православних дітей (віком 7—15 років), які до того навчалися у [[Василіяни|василіянській]]<ref>раніше називали ''базиліанській''</ref> та [[Товариство Ісуса|єзуїтських]] школах м. [[Овруч]]а, [[Межиріч (Острозький район)|Межирича]], [[Острог]]а. Згодом найкращих учнів направляли навчатися в [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київську духовну академію]]. Спочатку семінарія знаходилась у приміщенні [[Преображенський монастир (Острог)|Преображенського монастиря]] в м. Остріг&nbsp;— колишній центр освіти західної України. Після пожежі ([[1821]] р), яка знищила будинки семінарії, в [[1825]] році її було переведено в м. [[Аннопіль]] Острозького повіту, де вона діяла до квітня [[1836]] року. Потім місцем її розташування стало місто [[Кременець]] (тепер розташований [[Кременецький районний краєзнавчий музей|районний краєзнавчий музей]]), а з осені [[1902]] року м. [[Житомир]].

[[23 травня]] [[1944]] року єпископом Луцьким і Волинським призначено єпископпризначений [[Миколай (Чуфаровський)]]. Іподияконом тоді у нього був Валентин Негода,&nbsp;— теперішній викладач семінарії. Завдяки єпископу Миколаю в [[1945]] році було відкрито пастирські курси, які у [[1946]] році і перейменували у Волинську Духовну семінарію. Її ректором став кандидат богослов'я, протоієрей [[Микола Тучемський]]. До цього у період між Першою і Другою світовими війнами він працював ректором [[Віленська духовна семінарія|Віленської Духовної семінарії]].

З [[1946]] по [[1954]] рік Волинська духовна семінарія випускала тільки 17 студентів. Проте були роки, коли кількість випускників сягала до 40 і більше осіб. А всього за двадцять післявоєнних років семінарія випустила понад 500 священиківсвященників, які служили на благо Церкви не тільки у Волинському краї, а й в інших областях.

Коли в [[1988]] році світська влада дозволила урочисто відсвяткувати [[Тисячоліття хрещення Русі|1000-ліття Хрещення Русі]] з'явилася можливість відновити діяльність семінарії. У жовтні 1990 при [[єпископ]]і [[Варфоломій (Ващук)|Варфоломії (Ващуку)]] було відкрите Луцьке Духовне училище, яке через рік отримало статус Духовної семінарії, ректором якої став єпископ [[Варфоломій (Ващук)]]. У вересні 1992 року ректором ВДС було призначено [[Протоієрей|прот.]] Петра Влодека.

Після проголошення незалежності України та створення [[Українська православна церква Київського патріархату|Української православної церкви Київського патріархату]] 12 серпня 1992&nbsp;р. згідно з розпорядженням Волинської облдержадміністрації від 11 серпня 1992&nbsp;р. Луцький [[Свято-Троїцький кафедральний собор (Луцьк)|Свято-Троїцький кафедральний собор]], приміщення єпархії та семінарії були передані віруючим Київського Патріархатупатріархату. Вже 5 жовтня 1992&nbsp;р. відбулось спільне засідання єпархіальної іта педагогічної ради, заслухано пропозицію Педагогічної Ради іта керуючого справами Луцько-Волинської єпархії УПЦ КП про реєстрацію статуту відроджуваної Волинської Духовної семінарії, також постановили, що учні, які відійшли від семінарії, заснованої Варфоломієм і хочуть продовжити своє навчання, та абітурієнтів, які подали заяви після проведення вступних іспитів прийняти учнями відродженої давньої Волинської Духовної семінарії.

Статут ВДС зареєстровано в місцевих органах Волинської обласної державної влади 13 жовтня 1992&nbsp;р. У статуті зазначалось, що відроджена Волинська Духовна семінарія  має плекати кандидатів  для священичих свячень. Кошти для життєдіяльності семінарії мали одержуватись з добровільних грошових внесків єпархіального управління, пожертв окремих громадських, інших організацій, окремих парафіян і церковних громад. Ректор семінарії, згідно зі Статуту, відповідав  навчально-виховний процес, стан духовного навчального закладу, інспектор&nbsp;— безпосередньо навчальний процес, а при відсутності ректора заміняв його. Пізніше  у семінарії було введено посаду проректора з заочного навчання. Секретар семінарії відповідав  діловодства, а викладачів Статут зобов'язував богословському і науковому рівні викладати доручені їм предмети. Першими викладачами стали протоієреї Іван Кравчук, Миколай Бочкай, Анатолій Ліпчик.

Першими вихованцями стали 5 учнів, які прийшли до рідної церкви і відродженого духовного освітнього закладу, залишивши навчання у семінарії  [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]]. Це&nbsp;— Ярослав Місюк, Ігор Матіщук, Віталій Красій, Андрій Ткачук, Віталій Шопулко, пізніше  до них приєдналися Юрій Волощук, Микола Лазука, Володимир Ткачук, Володимир Вавринчук.   

Відроджена давня Волинська Духовна семінарія  свого  життяспочатку мала злиденну матеріальну базу. Приміщеннями для навчання і мешкання  стали будівлі, в яких у 1946—1964&nbsp;рр. розміщалась її попередниця. Старі будівлі вимагали невідкладного капітального ремонту.  Долаючи фінансові труднощі, було проведено капітальний ремонт, силами самих вихованців і їх батьків. Відремонтовано  навчальний корпус, актовий зал, бібліотеку, їдальню, житлові приміщення для учнів та викладачів.<ref>[{{Cite web|title=1991 - наш час {{!}} ВПБА|url=http://www.vpba.orgedu.ua/istorijahistory/1461991-volinskanash-duhovnachas|website=www.vpba.edu.ua|accessdate=2020-seminarija12-upts-kp-v-lutsku-1992-2011-rr-vidrodzhennja-volinskoyi-duhovnoyi-seminariyi.html Волинська духовна семінарія УПЦ КП в Луцьку 1992—2011&nbsp;рр. Відродження Волинської Духовної Семінарії]26}}</ref>.

Після закінчення 4-х років навчання студенту надається диплом бакалавра богослів'я. Якщо ж всі 4 роки студент навчався на «відмінно» і «добре» та успішно захистив диплом бакалавра богослів'я, то він може продовжити навчання в магістратурі Академії, іа після її закінчення та успішного захисту отримати диплом магістра богослів'я.

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ&nbsp;— 27 БЕРЕЗНЯ. Документи абітурієнтів приймаються канцелярією Академії до 16 серпня. Вступні іспити 21–22 серпня.<ref>[http://vpba.org/vstupniku/22-pravila-vstupu-do-volinskoyi-pravoslavnoyi-bogoslovskoyi-akademiyi-bakalavrat.html Правила вступу до Волинської Православної Богословської Академії&nbsp;— бакалаврат] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402104513/http://vpba.org/vstupniku/22-pravila-vstupu-do-volinskoyi-pravoslavnoyi-bogoslovskoyi-akademiyi-bakalavrat.html |date=2 квітень 2015 }}</ref>

* Практичних дицпліндисциплін

* *протоієрей [[СергійОлександр Мельничук-МартинюкХотовицький]] (1996[[священномученик]]) — 2003(1873)