Кам'янопіль (Львівський район): відмінності між версіями

| висота = 238

| ref-висота =

| адреса = 81122, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Ямпіль , тел. 7-13-24

| облікова картка =

| станція =

| відстань ст =

 

Першою письмовою згадкою про Камінопіль, що дійшла до наших днів є судовий запис від [[5 червня]] [[1447]] року, де говориться, що шляхтич Юрша з Мальчич насильно забрав корову в Анни, жінки кметя з Камінополя, яка звернулась в [[суд]], вимагаючи десятикратного відшкодування. Шляхтич був зобов’язаний віддати протягом тижня корову або копу грошей.

Першим археологічні розкопки в околицях Камінополя проводив А. Шнайдер ([[1870]] р.), під час розкопок було знайдено крем’яні сокири, списи та ножі, походження яких датується 5000 – 2500 рр. до н.е. Як відомо, даний період історії називають неолітичною добою. В лісі на межі Камянополя та Сорік Львівських було знайдено сидяче поховання, котре датується 5 тисячоліттям до нашої ери. Наші околиці на схід від Львова були густо заселені. Гарні природні умови, річки і водойми повні риби, в лісах повно звіра, добра родюча земля сприяли цьому. На добрий розвиток хліборобства вказують і такі знахідки: крем’яні серпи, зернотерки, передвісники жорен, які було знайдено при розкопках в Запитові, Боровичах, Кам'янополі, Лисиничах та інших селах.Після прийняття християнства церква заборонила спалювання покійників. Відтоді і до нині мерців ховають у випростаній позиції головами на захід. Спершу над покійниками, за давнім поганським звичаєм, насипали високі могили, не закопуючи їх у землю. Одне з таких поховань розкопано в Кам'янополі, де серед останків дубової домовини лежав кістяк жінки з бронзовим перснем на руці. Про одне з таких поховань написав проф. [[Михайло Грушевський ]] під час досліджень у Звенигородці «про могилу руського князя.

 

 

У [[1928]] році греко-католицька церковна громада села [[Мразниця|Мразниці]] ( теп. м. [[Борислав]]) робить значний християнський та патріотичний вчинок: дарує українській греко-католицькій громаді с. Кам'янопіль старенький дерев’яний [[храм]]. На той час мразничани збудували нову цегляну церкву. За Польщі для українців це була дуже визначна подія.

До [[1928]] року село Кам'янопіль свого храму не мало. На той час греко-католицька громада с. Кам'янопіль налічувала 162 особи, які ходили до церкви в Підбірцях, де хрестили дітей, вінчалися і хоронилися. А друга частина частина жителів( римокатолики ) ходили до костелу в с. [[Пруси]], де ксьондзом Яном Скужаком велось активне ополячення українського населення, особливо жінок.

 

Період життя Кам’янопільської церкви з [[1937]] по [[1944]] роки на жаль маловідомий. [[Друга Світова Війна]] принесла зміни не лише на державному рівні, але й на рівні окремо взятої громади.

 

 

Після спорудження церкви в парафіян залишилась ще одна гостра проблема – не було цвинтаря. Польська влада і зокрема Кам’янопільський поміщик Кречунович (вірмен за національністю), котрий володів з [[1919]] по [[1938]] рік більшістю земель, не бажав виділяти місця під поховання. Тому аж до [[1945]] року українців хоронили в Підбірцях. Ще до сьогодні на їхньому цвинтарі збереглись пам’ятники та хрести з іменами наших предків, у тому числі пам’ятник родини Мельників з Камінополя.

 

* Автори: Байда Роман та Мирослав Брода.

 

{{Пустомитівський район}}

[[Категорія:Геопункти Ка]]

[[Категорія:Пустомитівський район]]