Кропивницький Марко Лукич: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Goo3Bot (обговорення | внесок)
м removing unused <nowiki /> tags
Рядок 129:
''Драматургія Кропивницького генетичними узами пов'язана з фольклором, „Словом о полку Ігоревім“, давньоукраїнською інтермедією, найкращими  зразками української класичної літератури'', зокрема творчістю І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя.  Вельми  відчутні у ній і традиції   таких  світових майстрів   слова, як В. Шекспір, Ж.-Б. Мольєр, О. де Бальзак, О. Грибоєдов, О. Пушкін, Л. Толстой, О. Островський.  Творчість Кропивницького  позначилася на подальшому розвиткові української  і європейської драматургії, таких відомих авторів, як  І. Франко, А. Чехов. О. Довженко  тощо.
 
Марко Кропивницький як драматург, актор, режисер, засновник першого національного професійного театру  на теренах Східної України  (уславленого театру корифеїв) залишив вельми помітний слід в історії вітчизняної культури. Проте неабияка його заслуга  і в більш широкому, національному контексті. '<nowiki/>''Відчуваючи загрозу знищення українського народу як етносу, тобто небезпеку розчинення його в панівній нації, Кропивницький, як ніхто інший, своїм палким словом намагався розбудити національну самосвідомість українців, закликав їх до збереження рідної мови й культури. Порушені ним проблеми (питання української мови, денаціоналізації, бюрократизму, зневажливого ставлення до „маленької людини“) багато в чому залишаються актуальними і в наш час. Його п'єси разом із п'єсами двох інших найвизначніших тогочасних драматургів&nbsp;— Старицького й Карпенка-Карого –  дали значний імпульс для подальшого розвитку всієї вітчизняної драматургії й національного театру. На їхніх творах виховалося нове покоління українських драматургів, серед яких Леся Українка, В. Винниченко, О. Олесь, С. Черкасенко та інші'''»<ref>{{Cite book|title=Новиков А. О.  Марко Кропивницький і українська драматургія другої половини ХІХ –  початку ХХ ст. / А. О. Новиков: Дис… доктора філол. наук: 10.01.01. –  Харків, 2006. — С. 385 - 391. Див. також: Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст. - С. 387 - 388.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
У 80-х роках XIX&nbsp;ст. М. Кропивницький написав п ’єсу «Доки сонце зійде, роса очі виїсть». На таку ж тему і в ту ж таки приблизно пору написав п ’єсу «Не судилось» і М. Старицький. Подібність п'єс відіграла чималу роль у судовій справі, що повстала, коли один чорносотенний журналіст написав статтю, в якій назвав М. Старицького «драматургом-хищником». Суд виправдав М. Старицького, але причину збігу ситуацій в обох п'єсах не розгадано