Велике князівство Литовське: відмінності між версіями

 

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>

Litva (Yermalovich) ru.svg|border|Кордони літописної Литви

Teutonic state 1250.png|border|Мапа Литовського князівства, 1250 рік

Papal bull regarding Lithuanian ruler Mindaugas 1251.jpg|border|Булла Папи Римського від 1251 року

Trakai-Troki.jpg|border|Тракайський замок

</gallery></small>

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>

Union of Krewo500x333.jpg|border|Кревська унія

Vajna 1406 1408 created by user Zmicier P .jpg|border|Литовсько-московська війна 1406—1408 років

Facial Chronicle - b.11, p.421 - Battle at Vorskla.jpg|border|Битва на Ворсклі 1399 року

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>

Печатки Свидригайла Ольгердовича.png|border|Реконструкція печаток Свидригайла Ольгердовича

Grand Duchy of Lithuania Rus and Samogitia 1434.jpg|border|Велике князівство Литовське, 1434 рік

Pieczęć_przy_dokumencie,_w_którym_Kazimierz_IV_Jagiellończyk_król_polski_potwierdza_wszystkie_przywileje_i_wolności_miasta_Poznania..png|border|Печатка Казимира IV Ягеллончика

Autor_nieznany_(malarz_z_kręgu_Lukasa_Cranacha_Starszego),_Bitwa_pod_Orszą.jpg|border|Битва під Оршею, 1514 рік

Монета Олександра Ягеллона. Початок XVI ст..jpg|border|Монета Олександра Ягеллона. Початок XVI століття

</gallery></small>

 

Atlas Cosmographicae (Mercator) 102.jpg|border|Карта князівства з підписом «Литва», 1596 рік

Irp1569.jpg|border|Карта Речі Посполитої, 1569 рік

</gallery></small>

 

 

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>

Great Northern War Part1.png|border|Театр бойових дій Великої Північної війни

Partitions of Poland.png|border|Поділи Речі Посполитої

</gallery></small>

 

=== Місцеве самоврядування ===

Місцеве [[самоврядування]] на руських землях спершу здійснювалося удільними князями. Найбільша централізація влади у Великому князівстві відбувається за князювання Вітовта, коли уділи поступово замінюють на воєводства. [[1413]] року було утворено перші великі воєводства&nbsp;— [[Віленське воєводство|Віденське]] і [[Трокське воєводство|Трокське]]<ref name="ЮЕ"/>. Під час адміністративної реформи 1564—[[1566]] років всю територію Великого князівства було поділено на воєводства і повіти. На чолі воєводств стояли призначені князем воєводи, а повітів&nbsp;— старости. У самоврядних громадах нижчого щаблю діяли виборні представники: старці, сотники, десяцькі, сорочники<ref name="ЮЕ"/>. У містах, які отримали магдебурзьке право, співіснувала адміністрація старост і міського магістрату, ратуші<ref name="ЮЕ"/>.

 

=== Сейм ===

 

=== Судочинство ===

Судоустрій у Великому князівстві характеризувався співіснуванням недержавних ([[Сімейне право|сімейного]], [[Вотчинний суд|вотчинного]], громадського, [[Церковний суд|церковного]]) і державних судів. Система державних судів складалась із судів окремої компетенції: великокняжих (надвірний, комісарський), замкових («гродський»), земських та підкоморських судів. Система доменіальних феодальних судів над підданими складалась з: церковних (духовні, доменіальні) та магістратських, ратушних і цехових судів у містах. Для кожного суспільного стану були свої станові суди<ref name="ЮЕ"/>.

 

У Великому князівстві введення виборних судів сталося майже на століття раніше, ніж в інших країнах Європи. [[1581]] року, в результаті судової реформи, було утворено [[Головний литовський трибунал]], як основну інстанцію для [[Апеляція|апеляцій]]. Особливе місце відводилося [[Копний суд|копному суду]], повноваження якого поширювалися на всіх жителів копного округу<ref name="Копний"/>. Поступово шляхта виводилась з-під його юрисдикції<ref name="ЮЕ"/>.

 

Впродовж XIV—XV століть джерелом литовського права були джерела [[Руське право|руського права]]: звичаєве, «[[Руська Правда]]», церковні статути [[Володимир Святославич|Володимира]] та [[Ярослав Мудрий|Ярослава]]<ref name="ЮЕ"/>. Згодом їх замінюють литовські великокняжі акти (листи, статутні грамоти, привілеї). [[Шляхетські привілеї]] видавались у 1387, 1413, 1432, 1434, 1438, 1447, 1457, 1492, 1522, 1566 роках<ref name="ЮЕ"/>. [[1557]] року видано «[[Статут на волоки]]». Серед кодифікованих зводів законів першим був [[Судебник Казимира Ягеллончика]] [[1468]] року. У XVI столітті з [[Рецепція римського права|рецепцією римського права]] його замінили три редакції [[Литовські Статути|Литовських статутів]] [[1529]], [[1566]] і [[1588]] років. У вільних містах застосовувалося [[магдебурзьке право]] в польських переробках<ref name="ЮЕ"/>.

* повноправні міщани, середньовічний середній клас;

* міські низи з дрібних торгівців та незаможних ремісників.

 

За умов фактичного виключення міст з політичного життя країни можливості міського самоврядування, надані магдебурзьким правом, значно обмежувалися<ref name="ЮЕ"/>.

{{main|Освіта у Великому князівстві Литовському}}

У XIII столітті [[писемність]] стала поширюватися серед містян, купців та ремісників. У XIV і особливо в XV столітті в великих маєтках створювалися школи. Розширилося навчання дітей мандрівними вчителями-самоучками («майстрами грамоти»). Курс навчання обмежувався елементарною грамотою. У XVI столітті в містах і містечках Великого князівства Литовського виникли кальвіністські школи, пізніше школи різних [[Католицький орден|католицьких орденів]]: [[Єзуїти|єзуїтів]], [[Василіяни|василіан]], [[Аріани|аріан]]. У XVI—XVII століттях важливу роль в організації освіти зіграли [[братські школи]].

 

==== Католицька освіта ====

 

<ref name="Казимир4">{{ЕІУ|4||стаття=Казимир IV Ягеллончик|автор=Русина О. В. |посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Kazymyr_IV}}</ref>

 

<!--<ref name="Крона">{{ЕІУ|5||стаття=Корона, крона|автор=Шуст Р. М. |посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Korona_Polska}}</ref>-->

* {{книга |автор=Білецька О. В. |заголовок= Поділля на зламі XIV—XV ст. : до витоків формування історичної області |посилання= |відповідальний= |місце= {{comment|О.|Одеса}} |видавництво= |рік=2004 |сторінок=416 |isbn= |ref= Білецька О. В. }}

* {{книга |автор=Столбуненко М. М. |заголовок= Державний лад українських земель у складі Литви та Польщі / В кн.: Історія державності на землях України: Експериментальний підручник// За загальн. ред. Бандурки О. М., Ярмиша О. Н. |посилання= |відповідальний= |місце= {{comment|Х.|Харків}} |видавництво= ТОВ «Одіссей» |рік= 2004 |сторінок= |сторінки= 99—142 |isbn= |ref= Столбуненко М. М. }}

 

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Антоновичъ В. Б. |заголовок= Очеркъ исторіи Великаго княжества Литовскаго до половины XV столетія |випуск=І |відповідальний= |місце= {{comment|К.|Київ}} |видавництво= |рік=1878 |сторінок= |ref=Антоновичъ В. Б. }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Дашкевич Н. |заголовок= Заметки по истории Литовско-Русского государства |відповідальний= |місце= {{comment|К.|Київ}} |видавництво= |рік=1885 |сторінок=192 |ref= }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Дворниченко А. Ю. |заголовок= Русские земли Великого княжества Литовского (до начала XVI века) : Очерки истории общины, сословий, государственности |відповідальний= |місце= {{comment|СПб|Санкт-Петербург}} |видавництво= |рік=1993 |сторінок= |ref=Дашкевич Н. }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=[[Лаппо Іван Іванович|Лаппо И. И.]] |заголовок= Великое княжество Литовское во второй половине 16 столетия : Литовско-русский повет и его сеймик |відповідальний= |місце= {{comment|Юрьев|Тарту}} |видавництво= |рік=1911 |сторінок= |ref=Лаппо И. И. }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Леонтович Ф. И. |заголовок=Очерки истории литовско-русского права : Образование территории Литовского государства |відповідальний= |місце= {{comment|СПб|Санкт-Петербург}} |видавництво= |рік=1894 |сторінок= |ref= Леонтович Ф. И. }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Пичета В. И. |заголовок= История Литовского государства до Люблинской унии |відповідальний= |місце= {{comment|Вильно|Вільнюс}} |видавництво= |рік=1920 |сторінок= |ref=Пичета В. И. }}

* {{Стаття |автор= Пичета В. И. |назва=Феодальное поместье в XV—XVI в. в Великом княжестве Литовском |посилання= |archiveurl= |archivedate= |відповідальний= |видання=Ученые записки Института славяноведения |тип= |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = |рік=1951 |місяць= |том=4 |випуск= |номер= |сторінки=242—326 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= |ref=Пичета В. И. }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Шабульдо Ф. М. |заголовок= Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского |відповідальний= |місце= {{comment|К.|Київ}} |видавництво= |рік=1987 |сторінок= |ref= Шабульдо Ф. М. }}

</div>