Харківська хоральна синагога: відмінності між версіями

Будівля відсунута углиб ділянки з тієї причини, що необхідно було відміряти відстань в 100  [[сажень|сажнів]] (213  [[метр]]ів) від православного [[Миколаївський собор (Харків)|Миколаївського собору]], що розташовувався на однойменній площі (нині [[Майдан Конституції (Харків)|Майдан Конституції]]). Керував будівництвом харківський архітектор М. Ф. Піскунов.

У [[1945]] в синагозі поновлюється діяльність єврейської громади, однак в [[1949]] її закривають і до осені [[1991]] в будівлі знаходилося [[Спартак (спортивне товариство)|«Добровільне спортивне товариство (ДСО)

EВ [[1990]] будівлю передано єврейській громаді міста. З [[Ізраїль|Ізраїлю]] був обраний [[рабин]], відкрилася єврейська бібліотека, проводились культурні заходи, в будівлі зроблений ремонт, демонтовані спортивні зали.

У міру посилення руху [[хасид]]ів в [[1992]]-[[1995]] виник принциповий конфлікт між хасидами і головою реформістської громади [[Ходос Едуард Давидович|Едуардом Ходосом]], який привів до переходу синагоги під контроль [[хасидизм]]у. Після пожежі [[1998]] будівля відремонтована і відкрита в [[2003]]. Автор проекту реставрації  — харківський архітектор {{нп|Новгородов Володимир Євгенович|В. Е. Новгородов|ru|Новгородов, Владимир Евгеньевич}}.

Дизайн будівлі описується як поєднання {{нп|Романо-готика|романо-готичних||Romano-Gothic}}, [[Неоготика|неоготичних]] та [[Неомавританський стиль|неомавританських]] ([[Мавританський стиль|ісламських]]) стилів архітектури, яке Архітектурне товариство Харкова бачить як „нагадує«нагадує величезні стіни стародавньої Палестини“Палестини»<ref>{{cite web |url=http://www.synagogue.kharkov.ua/fetch_e.php?page=642 |title= The History Of The Kharkiv Choral Synagogue |accessdate=2012-11-10 |author= |work= |publisher=Kharkov Synagogue|pages= |language= |quote=}}</ref>.

Будівля заввишки 42&nbsp;м заввишки і 50 метрів завдовжки, загальною площею 2067 квадратних метрів. На відміну від інших будівель ву кварталі, вона розтошованарозташована із заглибленням від "«червоної лінії"» вулиці, щоб відповідати місцевим законам, що вимагають певної відстані поміж церквами та іншими обрядовими будівлями міста<ref>{{cite web |url=http://www.shturem.org/index.php?section=news&id=18153|title= The Kharkov camp question|accessdate=2012-11-10|author= Michal Lando|work= |publisher=Jerusalem Post|pages= |language= |quote= }}</ref>.

* Харківська хоральна синагога&nbsp;— претендує на статус найбільшої в [[Україна|Україні]] та [[СНД]], й другої за величиною в [[Європа|Європі]] після [[будапешт]]ської. Висота купола 42&nbsp;м, залу 30&nbsp;м, даху 25&nbsp;м, довжина бічного фасаду 50&nbsp;м, загальна площа 2&nbsp;067 м². Сховище сувоїв синагоги має висоту 9&nbsp;м. У залі площею 450 м² можуть розміститися 800—1000 осіб.

* У провулку [[Провулок Кравцова (Харків)|Кравцова]], 15 з [[1957]] року по теперішній час знаходиться [[Харківський планетарій|планетарій]], другий за можливостями планетарій в Україні. Спочатку тут була синагога [[литваки|литваківЛитвяків]], побудована в [[1910-ті|1910-х]] роках і «добровільно» передана під клуб єврейською громадою Харкова в [[1930-ті|1930-х]]. Під час [[Друга світова війна|війни]] будівля була напівзруйнована, 14 років простояла порожньою і в [[1957]] було добудована спеціально для планетарію.

* Відомо про існування 5 синагог (великих громад) та десятках молільник домів у м.&nbsp;[[Харків|Харкові]] до [[Жовтневий переворот 1917|перевороту 1917 року]].