Юхта Михайло Дмитрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 13:
 
Батько був сільським ковалем. Мама – швачкою. Дитинство пройшло на берегах [[Псел|Псла]] серед лісів та луків, мальовничої природи. За його словами, саме Її чарівність надихнула юнака на творчість, ще коли він навчався в Пристайлівській восьмирічній і Будильській середній школах. Перші вірші, оповідання , новели, етюди друкувала районна газета «Життя Лебединщини».
[[Файл:Юний_Михайло_Юхта.jpg|міні|Юний Михайло Юхта]]
 
М.Юхту пам‘ятають як активного учасника літературного об’єднання при Лебединській районній газеті, створеного за ініціативою відомого українського письменника Костя Гордієнка. Побачивши здібності сільського хлопця той всіляко підтримував і допомагав йому, рекомендувавав йти в журналістику.
 
Михайло Дмитрович Юхта навчався у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівському державному університеті імені Івана Франка]] на факультеті журналістики.
 
По отриманню диплому журналіста був призваний на військову службу, яку відбував кореспондентом газети «Голос воїна»([[Мукачево]]), а також «Голос Родины» ([[Львів]]), на той час, [[Прикарпатський військовий округ|Прикарпатського військового округу.]]
[[Файл:Військовий_журналіст_Михайло_Юхта_із_своїм_російським_колегою_Олександром_Карловим.jpg|міні|Військовий журналіст Михайло Юхта із своїм російським колегою  Олександром Карловим]]
 
Демобілізувавшись, доля занесла Михайла Юхту на [[Волинь]]. Тут спочатку працював інспектором [[Облвиконкомзах|облвиконкому]]. Виходячи із факту природної обдарованості, Юхта міг би здобути кар’єру в органах державної влади, проте випускника Франкового університету найбільше вабила журналістика. Свого часу голова облвиконкому [[Ярощук Юхим Арсенійович|Юхим Ярощук]] пропонував вступити у [[Вища партійна школа при ЦК КПУ|Вищу партійну школу]], що принесло б небияку перспективу для молодого журналіста...Але сам Михайло Юхта коментує: «Я вже спробував себе у журналістиці і відмовитися від неї не зміг, бо то для мене було як повітря».
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta.jpg|міні|М.Юхта перед виходом в ефір]]
Рядок 26:
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_Helping_colleagues_to_prepare_to_the_live_stream.jpg|міні|Михайло Юхта первіряє гототовність виходу в ефір своїх колег В.Дорощука та В. Черняка]]
Двадцять років працював на Волинському радіо, ще 20 – [[Кореспондент (значення)|власкором]] [[Українське радіо|Українського радіо]], 10 - власним кореспондентом газети «<nowiki/>[[Радянська Україна (газета)|Радянська Україна]]<nowiki/>», на той час, республіканської газети [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦККПУ]].
[[Файл:Михайло_Юхта_перед_виходом_в_ефір.jpg|міні|У студії Українського Радіо]]
 
Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі - відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із [[Завод «Більшовик»|заводу «Більшовик»]], з чим справився «на відмінно». Пройшов усі професійні щаблі від кореспондента, завідуючого кореспондентською мережею, редактора, старшого редактора до завідуючого інформаційним відділом Волинскої обласної телерадіокомпанії.[[Файл:Інтерв‘ю.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%98%D1%8E.jpg|міні|Інтерв,ю із шахтарем після після підняття із забою шахти.
 
Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі - відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із [[Завод «Більшовик»|заводу «Більшовик»]], з чим справився «на відмінно». Пройшов усі професійні щаблі від кореспондента, завідуючого кореспондентською мережею, редактора, старшого редактора до завідуючого інформаційним відділом Волинскої обласної телерадіокомпанії.[[Файл:Інтерв‘ю.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%98%D1%8E.jpg|міні|Інтерв,юІнтерв’ю із шахтарем після після підняття із забою шахти.[[Файл:Репортаж_М.Юхти_із_занять_цивільної_оборони_Луцька.jpg|міні|Репортаж М.Д.Юхти із занять цивільної оборони Луцька]]]]
]]
Серед перших інтерв’ю М.Д. Юхти - розмова із найстарішою жителькою [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжного]] Варварою Дмитрук, яка була близькою із [[Леся Українка|Лесею Українкою]], дружила із нею; бесіда із праправнучкою [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] Євгенією Гончаревич-Голуб, яка прибула із [[Черкаська область|Черкащини]] вчителювати в село [[Сокіл (Рожищенський район)|Сокіл,]] [[Рожищенський район|Рожищенського районрайону]]<nowiki/>у.
 
Із переліку респондентів-всесвітніх особистостей<ref>{{Cite book
Рядок 50:
[[Файл:М.Д._Юхта_у_бесіді_із_М.Магомаєвим_з_дружиною.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C.%D0%94._%D0%AE%D1%85%D1%82%D0%B0_%D1%83_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%96_%D1%96%D0%B7_%D0%9C.%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D0%B7_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E.jpg|міні|Михайло Дмитрович в дружній бесіді із Муслімом Магомаєвим з дружиною[[Файл:Світлина_із_підписом_та_побажаннями_Михайлові_Юхті_від_Мусліма_Магомаєва.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%B7_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%AE%D1%85%D1%82%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%9C%D1%83%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0.jpg|міні|Фотографія із підписом та побажаннями Михайлові Юхті від Мусліма Магомаєва]]]]
Задяки особистим якостям, небайдужості до чужої долі та численним знайомствам в галузі, за роки діяльності поєднав чимало родин та багатьом допоміг у пошуках рідних: в тому числі, учасникам [[Операція «Вісла»|операції «Вісла»]] та членам сімей загиблих учасників [[Друга світова війна|Другої Світової війни]].
[[Файл:Михайло_Юхта_за_роботою.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%AE%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%8E.jpg|міні|Михайло Юхта дає завдання кореспондентові Олесю Неділі та настанови перед його поїздкою у відрядження.]]
 
=== Творчість сьогодення ===
Сьогодні Михайло Дмитрович активно досліджує [[Дисидентський рух в Україні|десидентський рух 60-з років в Україні.]]
 
 
Ставши ініціатором створення фонду особового походження [[Іващенко|Дмитра Полікарповича Іващенка]],