Океанічна плита: відмінності між версіями

 

'''Океанічна плита''' ({{lang-ru|океаническая плита}}, {{lang-en|oceanic plate}}; {{lang-de|ozeanische Platte f}}) – найбільш стійка частина ложа [[океан]]ів, яка утворює дно глибоко зануреної улоговини.

У будові кори бере участь малопотужний шар глибоководних осадів (потужністю менше 1 км), перекриває його другий шар (1-3 км), в складі якого переважають [[толеїт]]ові [[базальт]]и і місцями присутні прошарки [[осадові гірські породи|осадових порід]], і третій шар, що складається в осн. з порід типу [[габро]] (4-6 км). Розвинені в межах островів і підводних височин [[вулканічні гірські породи]] представлені лужними базальтами і їх дериватами. На поверхні дна залягають глибоководні мули, що часто містять [[залізо-марганцеві конкреції|залізо-манґанові конкреції]]. Близький термін – [[таласоплен]].

 

==Література==

 

[[Категорія:Геоморфологія]]

[[Категорія:Тектоніка]]