Ернак: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''Ернак''' ({{lang-el|Ήρνάχ}}; «Hernach») — вождь і каган союзу [[Гуни|гунських]] племен, третій і наймолодший син [[Аттіла|Аттіли]]. У своєму описі [[Пріск Панійський]] писав, що це був той нащадок Аттіли який став єдиною надією на відродження великої імперії. Як Ірник згадується в «[[Іменник болгарських ханів|Іменнику болгарських каганів]]».
Після смерті Аттіли 453 року, його імперія розпалась, а її уламки перебували під владою трьох його синів. Спочатку імперію успадкував старший син [[Елак]], проте почались міжусобиці, й він загинув.
466 року Ернан відмовився допомогти своєму рідному братові в його війні проти [[Візантійська імперія|Східної Римської імперії]]. 468 року, коли Денгізіх був вбитий, Ернан завоював його землі на північ від Дунаю. Зайнявши володіння свого брата Денгізіха, канага [[Акацири|акацирів]], він
Він підтримував мирні відносини з Візантійською імперією до 490 року. Окрім гунів та прилеглих племен, Ернаку вдалося утвердити себе як правителя також булгар-[[Оногури|оногурів]], що були підкорені гунами в [[463]] під час попереднього правління його брата Дегізіха. У [[486]] і [[488]] роках Ернак привів булгар як союзників Візантії (а, пізніше, як союзників [[гепіди|гепідів]]) у війні з [[Готи|готами]] [[Теодоріх Великий|Теодоріха]], але зазнав поразки.
|