Добжинський Орден: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 20:
Добжинський орден засновано за рішенням мазовецького князя Конрада і єпископів [[Пруссія|Пруссії]], [[Куявія|Куявії]] та [[Плок]]у на межі [[1227]]—[[1228]] років для захисту північних кордонів Мазовії від набігів [[прусси|пруссів]] та [[ятвяги|ятвягів]], а також як противага [[Тевтонський Орден|Тевтонському Ордену]]. У середині [[1228]] року на створення ордену було отримано благословення папи римського [[Григорій IX (папа римський)|Григорія IX]].
Офіційно Добжинський орден називався «Fratres Militie Christi de Livonia contra Prutenos» — «Брати-воїни Христові Лівонії проти прусів». Він перейняв свій статут від [[тамплієри|тамплієрів]]. За герб було взято білий щит з мечем, повернутим руків'ям догори, над яким розміщувалась [[Зірка Давида|шестикутна зірка]] [[Давид]]а.
До ордену вступило близько 15 німецьких лицарів-[[меченосці]]в, переважно з [[Мекленбург]]у, з супроводу епископа Шверинського, а також чимало представників мазовецької шляхти. Першим магістром ордену став сам Конрад Мазовецький, але згодом поступився цією посадою брату [[Бруно Добжинський|Бруно]]. Головним замком-резиденцією новостворених хрестоносців став [[Добжинь-над-Віслою|Добжин]] на берегах [[Вісла|Вісли]]. Їм також були передані землі між річками Кам'яниця і Хельмениця до прусського кордону, а також маєтки у Седльці і Куявській землі. Добжинські брати і Мазовія домовлялися поділити землі Пруссії пополам.
| |||