Окюз Мехмед-паша: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 39:
1607 року стає пашою [[Османський Єгипет|Єгипетського еялету]]. В цей час ця провінція перебувала під владою сипахів, що повстали ще у 1604 році. Жорсткими заходами Мехмед-паша за підтримки беїв мамлюків придушив повстання сипахів, багатьох стративши. Потім скасував податок тулба, що впроваджував на фелахів (селян), чим розширив коло своїх прибічників. За цим стратив санджакбеїв, що дозволили впроваджувати тулбу.
 
1609 року спалахнуло нове повстання мамлюківоджаків чаушів, яничарів та абазів, невдаволений скасування тулби. Мехмед-паша зібрав вірних вояків та бедуїнів для придушення заколоту. Після відмови повсталих на заклик муфтіяаліма АнтипармакаАлтипармака Мехмеда-ефенді здатися, Мехмед-паша рушив проти них військом, завдавши в битві біля Каїру рішучої поразки. За цим стратив 250 найбільш активних, інших відправив у заслання до Ємену. За це отримав прізвисько Кулкіран (Винищувач рабів). Він продовжував сприяти громадським роботам і намагався реформувати фіскальну та військову організацію Єгипетського еялету, зменшивши кількість місцевих беїв до 12. Стабілізація ситуації сприяла збільшенню податків, що стали надсилатися з Єгипту до Стамбулу. Також провів водогін в Мецці та звільнив паломницькі шляхи до святих мусульманських міст від розбійників, налагодивши місця відпочину прочан.
 
У 1611 році повернувся до Стамбулу. Його подальшій кар'єрі сприяв шлюб з [[Гевхерхан-султан (дочка Ахмеда I)|Гевхерхан Султан]], донькою османського султана [[Ахмед I|Ахмеда I]], що відбувся 1612 року. Того ж року призначається [[капудан паша|капудан-пашою]]. . Виступав проти укладання договору капітулярій з [[Голландська республіка|Республікою Сполучених провінцій]], втім його було підписано султаном. На чолі флоту забезпечував захист Кіпру і Беуруту від мальтіського і тосканського флоту. 1613 року втратив посаду через поразки у морській битві біля Самосу проти Оттавіо д'Арагона, неаполітанського адмірала.