Епоха Свободи: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
RarBot (обговорення | внесок) м Заміна ''одружився на'' -> ''одружився з'' |
м оформлення |
||
Рядок 1:
'''Епоха Свободи''' або '''ера свободи''' ({{lang-sv|Frihetstiden}}, період 1718—1772) — піввіковий [[експеримент]] у [[Швеція|Швеції]] з [[парламент]]ською системою та збільшенням [[Громадянин|громадянських]] [[Право|прав]] у період від [[Шведська революція 1719 року|революції 1719 року]] до [[Державний переворот|державного перевороту]] [[Густав III|Густава III]] в [[1772]] році<ref>с. 140—154, «История Швеции» (национальная история), Ян Мелин Альф В. Юханссон, Сюзанна Хеденборг, изд. «Весь мир» (пер. со швед.), г. Москва, 2002 г. — 400 с. ISBN 5-7777-0164-7 {{ref-ru}}</ref>. Дана епоха революції мала на меті заміну аристократичного суспільства на демократичне. На думку самих шведів [[секуляризація]] «ери свободи» суспільства формально завершилася у [[2000]] році: Це свобода не сама по собі, а звільнення від [[Християнська етика|християнської]] [[Мораль|моралі]] та від впливу шведської монархії<ref>с. 153—154, «История Швеции» (национальная история), Ян Мелин Альф В. Юханссон, Сюзанна Хеденборг, изд. «Весь мир» (пер. со швед.), г. Москва, 2002 г. — 400 с. ISBN 5-7777-0164-7 {{ref-ru}}</ref>.
== Хронологія ==
* [[1719]] — обрання [[Риксдаг]]ом на королеву Швеції [[Ульріка Елеонора|Ульріки Елеонори]] (січень), страта Герца (9 лютого), прийняття «нової форми правління», вперше введено поняття «основний закон» (Конституція), чітко визначаються владні функції короля, Ради та Риксдагу. [[Росіяни|Російський]] флот безчинствує на східному узбережжі Швеції (липень-серпень), напад росіян на
* 1720 р. — мир Пруссії зі Швецією у [[Стокгольм]]і. Віддавання [[Померанія|Померанії]] до ріки [[Пєєнє]], [[Щецин]]а, островів Узвєдом й Воллін (січень). Зречення Ульрікі Елеонори на користь її чоловіка Фрідріха Гессенського, якого обирають шведи на короля (березень). Подальше законодавче обмеження влади короля. [[Данія]] зі Швецією укладає мир у [[Фредеріксборг]]у — шведи відмовилися від вільної торгівлі [[Ересунн]]і (червень).
* [[1721]] р. — російський флот спустошує [[Норрланд]]ське узбережжя (травень-червень). Росія зі Швецією укладає [[Ништадтський мир]] (серпень).
Рядок 81:
Не було місця в [[Республіка|республіканській]] [[Конституція|конституції]] для конституційного [[монарх]]а. Коронована особа ставала принизливою [[Маріонетка|маріонеткою]] в іграх [[політика|політиків]]. Король володів голосом у [[Таємна рада|Таємній раді]], в якій він був номінальним [[президент]]ом. А його [[коронація]] була більше ''державною нагородою'', ніж іменуванням з правами фактичного [[суверен]]а. Адже [[суверенітет]] перебирав на себе народ. У 1719—1723 рр. влада короля була обмежена на користь [[Риксдаг]]у. Риксдаг обіймав усю законодавчу владу, значну частину виконавчої та судової влади. Цей громіздкий і складний інструмент державного управління часто працював на демонстрацію [[Аудиторія|публіці]] його роботи, ніж на ефективність праці. Контроль над канцелярією президента на чолі з [[Граф (титул)|графом]] [[Генерал-лейтенант|генерал-лейтенантом]] [[Арвід Горн|Арвідом Бернхардом Горном]] був обережний. ''Арвід Бернхард Горн'' мав [[Тривога|тривогу]] за долю [[Швеція|Швеції]] й хвилювався за свій народ, прагнув уникнути втягування своєї країни в зарубіжні політичні [[Інтрига|інтриги]], намагався скасувати традиційну політику Швеції, і тримати політику [[Франція|Франції]] на відстані від Швеції, він планував зорієнтувати Швецію на [[Королівство Велика Британія|Королівство Великої Британії]]. З високим захопленням ''уряд Горна'' сприймав [[Англія|англійські]] [[Ліберальний інститут|Ліберальні інститути]]. Його політика замінила двадцять років війни на двадцять років замирення, під час яких народ швидко відновився від ран і [[Економіка|економічного]] виснаження через витрати на [[військові дії]], і почав забувати бідування. Виникло нове покоління політиків із [[Знать|благородних]] і [[Демократія|демократів]]. І у [[1719]] р. кілька великих [[Етнічна межа|територіальних груп]] були об'єднані у [[Опозиція|опозицію]], які визнали політичне [[лідерство]] графа [[Карл Юлленборг|Карла Юлленборга]] й графа [[Карл Густав Тессін|Карла Густава Тессіна]]. Ці особистості та їх послідовники ніколи не втомлювалися висміювати шведську боязку обережність зрілого державного діяча ''Арвіда Бернхарда Горна''. Хоча він жертвував усім заради ''добробуту народу Батьківщини'' не шукаючи марнославства перед світом, у порівняні з [[опонент]]ами. Вони глузливо нарекли його «''Нічний'' ковпак» ''для [[Піжама|піжами]], елементу одягу для сну в ліжку, в межах зручного хатнього побуту'' (що згодом пом'якшили словом «Ковпак»). Всіх його прихильників стали називати «Ковпаками». Прийняття опонентами на себе прізвиська «Капелюхи» було взято на кшталт ''трикутного капелюха'', що носили [[офіцер]]и й [[джентльмен]]и. Що розглядалося ними радісно, як взірець звеличування мужності та владолюбства самоствердженої опозиції. Ці [[Епітет|епітети]] миттєво привернули колективну уяву громадськості в [[Інформаційний простір|інформаційному просторі]] Швеції, що мало значимість у [[1738]] році для [[Поляризація в суспільстві|поляризації суспільності]]. Партія «Капелюхів» зневажала [[Вектор (геополітика)|вектор політики]] партії «Ковпаків» через зосередження на ''домашньому [[комфорт]]і'' в нутрі Швеції, на їх [[нейтралітет]]і у зовнішній політиці заради внутрішнього розвитку Швеції. [[Риксдаг]] цього періоду грав ролю поворотного моменту в історії Швеції у [[Війна за польську спадщину 1733—1735|боротьбі Швеції за польську спадщину між 1733—1738]] рр. підтриману [[Станіслав Лещинський|Станіславом Лещинським]] проти [[Август III Фрідріх|Августа III Фрідріха]] в [[Польща|Польщі]]. [[Політична партія]] «Капелюхів» змітала всі перешкоди на своєму шляху, тому старий ''Арвід Бернхард Горн'' змушений був піти з політичної [[Сцена|сцени]] у [[Відставка|відставку]], де він відігравав провідну [[роль]] [[Державна політика|державного політика]] протягом тридцяти років<ref>Svenskt biografiskt handlexikon. Stockholm, 1906. {{ref-sv}}</ref><ref>с. 140—144, «История Швеции» (национальная история), Ян Мелин Альф В. Юханссон, Сюзанна Хеденборг, изд. «Весь мир» (пер. со швед.), г. Москва, 2002 г. — 400 с. ISBN 5-7777-0164-7 {{ref-ru}} </ref>.
;Висновок: Король Швеції згідно з «основним законом» [[Конституція|Конституції]] мав керуватися «радою Ради» парламенту «[[Риксдаг]]» у складі трьох станів (без селянства). Король мав два голоси та вирішальний голос (в останній інстанції). В [[уряд Швеції]] входив король та члени Ради. Отже влада в Швеції належала членам Ради. А оскільки члени Ради назначалися за поданням представників станів Риксдагу, то влада де-факто в країні належала Риксдагові<ref>с. 140, «История Швеции» (национальная история), Ян Мелин Альф В. Юханссон, Сюзанна Хеденборг, изд. «Весь мир» (пер. со швед.), г. Москва, 2002 г. — 400 с. ISBN 5-7777-0164-7 {{ref-ru}}</ref>. Що нагадувало форму парламентаризму в Англії.
== «Капелюхи» та «Ковпаки» ==
| |||