Вітик Семен Гнатович: відмінності між версіями

Народився в с. [[Верхні Гаї]] (нині [[Дрогобицький район|Дрогобицького р-ну]] [[Львівська область|Львівської області]], [[Україна]]) у сім'ї залізничника. Навчався у [[Дрогобицька гімназія імені Франца Йосифа I|Дрогобицькій гімназії]]. Закінчив [[Українська державна чоловіча гімназія (Перемишль)|Перемишльську гімназію]] та [[Львівський університет]]. У [[1892]] році познайомився з [[Франко Іван Якович|Iваном Франком]], був секретарем [[Русько-українська радикальна партія|Русько-української радикальної партії]], очолюваної I. Франком та [[Михайло Павлик|М. Павликом]]. Після розколу партії ([[1899]]) разом з [[Ганкевич Микола|Миколою Ганкевичем]] та [[Охримович Володимир|Володимиром Охримовичем]] став одним із засновників [[Українська соціал-демократична партія (1899)|Української соціал-демократичної партії]] [[Галичина|Галичини]] та [[Буковина|Буковини]] (1899 рік), очолював її крило, яке співпрацювало з Польською соціалістичною партією.

 

 

У жовтні 1918 року увійшов до [[Склад Української Національної Ради ЗУНР|складу]] [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|Української Національної Ради]] [[ЗУНР|Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)]], був членом її президії, віце-президентом. Наприкінці 1918&nbsp;— на початку 1919 року {{fact|призначений [[повіт]]овим комісаром Дрогобицького повіту в Галичині}} (за іншими даними, з 3 листопада 1918 р. став головою Дрогобицької повітової ради ЗУНР<ref>''Павлишин О''. [https://kalusz.io.ua/s119454/organizaciya_civilnoe_vladi_zunr_u_povitah_galichini Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад&nbsp;— грудень 1918 року)].</ref>. Під час перебування на цій посаді, за словами [[Макух Іван|Івана Макуха]], «нікого не підпускав до нафти», також відмовився виконувати розпорядження Державного секретаріату ЗУНР, який вирішив вислати до Дрогобича карну експедицію і зліквідувати Нафтовий Комісаріят під проводом Вітика, а нафту забрати у свої руки (при цьому полковник Дмитро Вітовський не виконав постанову Державного Секретаріяту, все залишилося по старому)<ref>''Мельник І.'' [https://zbruc.eu/node/15209 Перший уряд ЗУНР] // Zbruč.</ref>, що спричинило ускладнення у забезпеченні частин Української Галицької армії військовим спорядженням. Звинувачувався в спекуляціях та розкраданнях прибутку з галицьких нафтових родовищ<ref>''Доценко О.'' Літопис української революції. Матеріали й документи до історії української революції.&nbsp;— 1923.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— Кн. 4.&nbsp;— С. 42.</ref>.