Вікіпедія

Фельдшер: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Advbot (обговорення | внесок)
Боти
13 961 редагування
м Робот: Заміна (-{{TODO}} +{{Med-stub}})
Albedo (обговорення | внесок)
128 641 редагування
стиль, формат, вікі
Рядок 1:
'''Фе́льдшер''' (''польовий цирульник''), у сучасному значенні — особа, приналежна до сер. мед. персоналу, що е помічником лікаря або іноді подає [[медична допомога|мед. допомогу]] самостійно на т. зв. [[фельдшерський пункт|фельдшерських пунктах]]. У [[Російська імперія|Росії]] й на Україні були відомі Ф. як помічники військ. [[лікар]]ів уже з [[17 століття|17 в.]]; спершу вчилися при лікарях, а з 1740 в окремих [[шпиталь]]них та мед. школах. З сер. 19 в. були засновані 3-річні фельдшерські школи при великих лікарнях, особливо військ. У [[Київ|Києві]] діяла [[фельдшерська школа]] з [[1842]]. Після [[земська реформа|земської реформи]] фельдшерські школи з 1864 засновували [[земства|земства]]; діяли також приватні школи.
{{wikify}}
'''Фельдшер''' (''польовий цирульник''), у сучасному значенні — особа, приналежна до сер. мед. персоналу, що е помічником лікаря або іноді подає мед. допомогу самостійно на т. зв. фельдшерських пунктах. У Росії й на Україні були відомі Ф. як помічники військ. лікарів уже з 17 в.; спершу вчилися при лікарях, а з 1740 в окремих шпитальних та мед. школах. З сер. 19 в. були засновані 3-річні фельдшерські школи при великих лікарнях, особливо військ. У Києві діяла фельдшерська школа з 1842. Після земської реформи фельдшерські школи з 1864 засновували земства; діяли також приватні школи. Після 1870 існували три роди Ф.: військ. (т: зв. ротні), ветер. («коновали») і лікарські помічники (т. зв. «шкільні» Ф.). Останні працювали перев. на селах у системі земської медицини на фельдшерських пунктах, що підлягали наглядові земських лікарів. Ч. пунктів постійно зростало; у 7 укр. губ. (Басарабська, Катеринославська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська) їх було 1870 516, 1912 — 854, а кількість фельдшерського персоналу зросла за той час з 640 до 3 100. «Шкільних» Ф. було 68%, військ. 32%. У трьох губ. т. зв. Півд.-Зах. Краю (Київ., Волинській і Подільській) фельдшерські пункти були спершу у віданні приказів громадської опіки, тільки після 1903 їх передано земствам; тут було 1913 305 фельдшерських пунктів, отже, разом з 7 ін. губ. їх було 1 159.
 
Після 1870 існували три роди Ф.:
В УССР сер. мед. школи (27 у 1920) були реорганізовані 1927 на мед. технікуми, здебільша з 3-річним терміном навчання після семирічки, згодом їх перетворено на технікуми вузької спеціяльности, які готували сер. мед. персонал 13 фахів; час навчання скорочено до 2 — 2,5 pp. 1930 ч. мед. технікумів зросло до 47, а ч. учнів до 80 000, пізніше почало зменшуватися ч. шкіл і учнів та скорочено багатопрофільність шкіл, а 1936 мед. технікуми поділено на фельдшерські, фармацевтичні і зуболікарські. 1939 утворено окремі школи санітарних Ф., 1946 відкрито школи Ф. — помічників ентомологів. 1947 сер. мед. освіта перейшла у відання мін-ва вищої освіти, а з 1954 ці установи почали називатися мед. училищами для підготови лікувальних та санітарних Ф., Ф.-ляборантів та ін. сер. мед. персоналу з терміном навчання від 2,5 до 3,5 pp. після неповної сер. школи та 2 pp. після десятирічки. Існує можливість заочного навчання Ф., як також існують курси підвищення кваліфікації та спеціялізації в різних галузях (наркозування, електрокардіографія, масаж, лікувальна фіз. культура тощо).▼
*військ. (т. зв. ротні),
*ветер. («коновали»)
*лікарські помічники (т. зв. «шкільні» Ф.).
 
Останні працювали перев. на селах у системі [[земська медицина|земської медицини]] на фельдшерських пунктах, що підлягали наглядові земських лікарів.
Кількість сер. мед. персоналу в УССР становила (в тис.): 1940 — 102 (23,9 на 10000 населення), 1970 — 411,5 (86, 800), 1980 — 504,2 (100, 600). Див. також Земська медицина, Медична освіта.
 
=== Чисельні показники ===
 
Ч. пунктів постійно зростало; у 7 укр. губ. ([[Басарабська губернія|Басарабська]], [[Катеринославська губернія|Катеринославська]], [[Полтавська губернія|Полтавська]], [[Таврійська губернія|Таврійська]], [[Харківська губернія|Харківська]], [[Херсонська губернія|Херсонська]], [[Чернігівська губернія|Чернігівська]]) їх було 1870 516, 1912 — 854, а кількість фельдшерського персоналу зросла за той час з 640 до 3 100. «Шкільних» Ф. було 68%, військ. 32%. У трьох губ. т. зв. Півд.-Зах. Краю ([[Київська губернія|Київ]]., [[Волинська губернія|Волинській]] і [[Подільська губернія|Подільській]]) фельдшерські пункти були спершу у віданні приказів громадської опіки, тільки після 1903 їх передано земствам; тут було 1913 305 фельдшерських пунктів, отже, разом з 7 ін. губ. їх було 1 159.
 
=== Фельдшерство в УРСР ===
Література: Ігумнов С. Нарис розвитку земської медицини на Україні, в кн. Матеріяли до іст. розвитку охорони здоров'я на Україні, за ред. К. Дупленко. К. 1957; Schulz Н. Secondary Medical Training in the USSR. Review of Eastern Medical Sciences, ч. 7 — 8, 1S57; Подгорный С. Медицинское обслуживание сельского населения. М. 1965; Müller-Dіеtz H. Feldschere und „Feldscherismus" in Russland, in Deutsches Arzteblatt, ч. 24. 1978.▼
 
{| class="wikitable" align=right
|-
! colspan=3 | Кількість сер. мед. персоналу в УССР (тис.)
|-
! Рік !! Кількість !! На тис. <br> населення
|-
| 1940 || 102 || 10 000
|-
| 1970 || 411.5 || 86 800
|-
| 1980 || 504.2 || 100 600
|-
|}
 
В [[УРСР|УССР]] сер. мед. школи (27 у 1920) були реорганізовані 1927 на мед. технікуми, здебільша з 3-річним терміном навчання після семирічки, згодом їх перетворено на технікуми вузької спеціяльности, які готували сер. мед. персонал 13 фахів; час навчання скорочено до 2 — 2.5 pp. 1930 ч. мед. технікумів зросло до 47, а ч. учнів до 80 000, пізніше почало зменшуватися ч. шкіл і учнів та скорочено багатопрофільність шкіл, а 1936 мед. технікуми поділено на фельдшерські, фармацевтичні і зуболікарські.
 
▲В УССР сер. мед. школи (27 у 1920) були реорганізовані 1927 на мед. технікуми, здебільша з 3-річним терміном навчання після семирічки, згодом їх перетворено на технікуми вузької спеціяльности, які готували сер. мед. персонал 13 фахів; час навчання скорочено до 2 — 2,5 pp. 1930 ч. мед. технікумів зросло до 47, а ч. учнів до 80 000, пізніше почало зменшуватися ч. шкіл і учнів та скорочено багатопрофільність шкіл, а 1936 мед. технікуми поділено на фельдшерські, фармацевтичні і зуболікарські. 1939 утворено окремі школи санітарних Ф., 1946 відкрито школи Ф.  — помічників ентомологів. 1947 сер. мед. освіта перейшла у відання мін-ва вищої освіти, а з 1954 ці установи почали називатися мед. училищами для підготови лікувальних та санітарних Ф., Ф.&nbsp;-ляборантів та ін. сер. мед. персоналу з терміном навчання від 2,5 до 3,5  pp. після неповної сер. школи та 2  pp. після десятирічки. Існує можливість заочного навчання Ф., як також існують курси підвищення кваліфікації та спеціялізації в різних галузях ( [[наркозування]], [[електрокардіографія]], [[масаж]], [[лікувальна фіз. культурафізкультура]] тощо).
 
 
 
 
''Див. також'' [[Земська медицина]],[[ Медична освіта]].
 
{{Med-stub}}
 
===Література===
 
* [[Енциклопедія українознавства]]
* {{ЕУ}}
* Ігумнов С. Нарис розвитку земської медицини на Україні, в кн. Матеріяли до іст. розвитку охорони здоров'я на Україні, за ред. К. Дупленко. К. 1957;
▲Література: Ігумнов С. Нарис розвитку земської медицини на Україні, в кн. Матеріяли до іст. розвитку охорони здоров'я на Україні, за ред. К. Дупленко. К. 1957; Schulz Н. Secondary Medical Training in the USSR. Review of Eastern Medical Sciences, ч. 7 — 8, 1S57; Подгорный С. Медицинское обслуживание сельского населения. М. 1965; Müller-Dіеtz H. Feldschere und „Feldscherismus" in Russland, in Deutsches Arzteblatt, ч. 24. 1978.
 
 
[[Категорія:Медицина]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фельдшер