Готторпське питання: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 12:
Після того, як гольштейн-готторпський герцог [[Петро III|Карл Петер Ульріх]] став [[1761]] року російським імператором Петром III, ситуація для Данії стала загрозливою.
 
=== Копенгагенська угода 1767 ===
Однак імператриця [[Катерина II]] [[1767]] уклала з Данією угоду про союз,
На початку 1766 року російська імператриця [[Катерина ІІ]] делегувала своїх представників для переговорів із Данією — [[Каспар фон Зальдерн|Каспара фон Зальдерна]], представника Гольштейну, і генерал-майора [[Філософов Михайло Михайлович|Михайла Філософова]], представника Росії<ref name="Чечулин">Чечулин, 1904, Т. 18, С. 121—124.</ref>. З грудня 1766 року по 22 грудня 1767 року, вони вели переговори із представниками датського уряду в [[Копенгаген]]і<ref name="Чечулин"/>.
 
22 листопада 1767 року учасники переговорів підписали попередній трактат, датований заднім числом — {{СС|22|квітня|1767|11}} року, який вирішував територіарльний спір. За умовами угоди, Росія поступалася гольштейнськими володіннями на користь Данії в обмін на [[герцогство Ольденбурзьке]] и [[графство Дельменгорське]]. При цьому Данія брала на себе зобов'язання сплатити великі борги Гольштейнського правлячого дому і надавала тороговельні преференції російським купцям у датських водах. Договір набував чинності після того, як російський царевич [[Павло І|Павло Петрович]] досягне повноліття і підпише його<ref name="Чечулин"/>.
Ця угода була підтверджена Царськосільським трактатом [[1773]] року, який цілковито врегулював «готторпське питання».
 
Остаточно Росія віддала гольштейські землі данцям {{СС|27|березня|1768|16}} року<ref name="Чечулин"/>.
 
=== Царськосільський трактат 1773 ===
ЦяКопенгагенська угода була підтверджена Царськосільським трактатом [[1773]] року, який цілковито врегулював «готторпське питання».
 
Відповідно до укладеного трактату спадкоємець російського престолу [[Павло I (російський імператор)|Павло]], який був одночасно гольштейн-готторпським герцогом, відмовлявся на користь Данії від готторпської спадщини в обмін на графства [[Ольденбург (князівство)|Ольденбург]] та [[Дельменгорст]] у Північній [[Німеччина|Німеччині]], правителем яких став [[Фрідріх Август I Ольденбурзький]]. В результаті такого рішення весь Шлезвіг-Гольштейн увійшов до складу Данії.