Вікіпедія

Венера-1: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
вікіфікація, стиль, правопис
Рядок 1:
[[Файл:Venera_1_(a)_(Memorial_Museum_of_Astronautics).JPG|thumb|автоматична міжпланетна станція (АМС) '''«Венера 1»''']]
'''«Венера -1»''' — автоматична міжпланетна станція (АМС), призначена для дослідження [[Венера (планета)|планети Венера]].
 
== Опис ==
[[Циліндр]] з герметичною [[Сфера|сферичною]] верхньою частиною — камерою, наповненою [[азот]]ом під тиском в 1,2 атмосфери.
 
Довжина — 2,035 [[метр]]а, [[діаметр]] — 1,05 метра. Маса — 640643,5 [[кг]].
 
Дві панелі [[Сонячна батарея|сонячних батарей]], що кріпилися в радіальному напрямі з двох боків циліндричного корпусу, забезпечували зарядку [[Срібло-цинковий акумулятор|срібно-цинкових акумуляторів]].
Рядок 16:
 
== Політ ==
Автоматична міжпланетна станція «Венера-1» була запущена 12 лютого [[1961]] року о 5 годині 10 хвилин00:34:36 [[КиївськийУніверсальний час|київськогоуніверсального часу]].
 
Ракета-носій «[[Молнія (ракета-носій)|Молнія]]» вивела міжпланетний апарат на навколоземну орбіту з [[Апогей|апогеєм]] 300282 [[км]] і [[Перигей|перигеєм]] 230229 км. Після чого АМС «Венера-1» була переведена на траєкторію польоту до планети Венера. Вперше у світі було здійснено запуск космічного апарату з навколоземної орбіти до іншої планети.
 
Останній сеанс зв'язку з «Венерою-1» відбувся 2019 лютого 1961 року. Через 7 діб, коли станція перебувала на відстані 21,9 мільйонимільйонів кілометрів від Землі, контакт був втрачений.
 
19-20 травня 1961 року АМС пройшла на відстані приблизно 100 000 км від планети Венера і перейшла на [[Геліоцентрична орбіта|геліоцентричну орбіту]].
Рядок 27:
 
== Результати ==
Зі станції «Венера -1» були передані на землю дані вимірів параметрів [[Сонячний вітер|сонячного вітру]] і [[Космічні промені|космічних променів]] біля Землі, а також на відстані 21,9 мільйонів кілометрів від Землі. Після відкриття сонячного вітру апаратом «[[Луна-2]]», станція «Венера-1» підтвердила наявність [[Плазма|плазми]] сонячного вітру в міжпланетному космічному просторі.
 
Вперше для передачі телеметричної інформації було застосовано параболічну антену та техніку орієнтування за трьома осями космічного апарату за [[Сонце]]м та зіркою [[Канопус]]. Запуск автоматичної міжпланетної станції «Венера-1» започаткував розвиток космічних досліджень інших планет. «Венера-1» стала першим космічним апаратом, який пролетів біля планети Венера.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Венера-1