Підгорянський монастир: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 45:
Вважається, що до початку [[XVIII]] ст. монастир був дерев'яним. Лише тоді був перебудований з каменю. Про це свідчать кілька фактів. По-перше, над одним з вікон брами зберігся надпис «Фундатор ігумен Діонісій 1716». По-друге, ігемен Діонісій залишив заповіт, в якому він вказує: «Я, ієромонах, ігемен новоспорудженого мною монастиря Теребовельського».
 
[[1789]] австрійський уряд закрив Підгорянський монастир. Вівтар Преображенської церкви перенесено у [[Долина (Теребовлянський район)|Янівський]] костел, іконостас — у церкву села [[Могильниця]], великий дзвін — у [[Церква Пресвятої Трійці (Зарваниця)|храм Пресвятої Трійці]] в селі [[Зарваниця (Теребовлянський район)|Зарваниця]] (всі села нині — Теребовлянського району). Монастирську бібліотеку частково перезено до монастиря у [[Бучач]]і, чаcтковочастково — у [[Львівський університет]].
[[Файл:PidhoraSemeniv.JPG|thumb|right|230px|Вигляд з монастиря на сусідні села Підгора, Семенів, Зеленче]]
[[1867]] року вперше були проведені консерваційні роботи. Було заборонено розтягувати монастир на каміння.