|
| Ширина =
| Підпис = Автопортрет 1887
| Ім'я при народженні =
| Громадянство =
| Жанр = портрет, пейзаж, побутова картина
| Навчання = [[Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі]] (1880–18811880—1881)
| Напрямок = [[постімпресіонізм]], [[експресіонізм]]
| Роки творчості =
}}
'''ВінсентВі́нсент ВіллемВі́ллем ван Гог''' ({{lang-nl|Vincent Willem van Gogh}}; {{IPA|[ˈvɪnsɛnt vaŋˈɣɔx]}}; {{ДН|30|3|1853}} — [[29 липня]] [[1890]]) — [[нідерландці|нідерландський]] [[Постімпресіонізм|художник—постімпресіоніст]], який є однією з найвідоміших і найвпливовіших постатей в історії західного мистецтва. За трохи більше, як десятиліття створив близько 2100 художніх робіт, у тому числі близько 860 олійних картин, більшість з яких датовані останніми двома роками його життя. Роботи включають [[Пейзаж|пейзажі]], [[Натюрморт|натюрморти]], [[Портрет|портрети]] та [[Автопортрет|автопортрети]], і характеризуються сміливими кольорами, а також драматичним, імпульсивним та виразним малярством. Його творчий спадок мав величезний вплив насамперед на французький [[живопис]]. За свого життя ван Гог не зумів здобути комерційного успіху, і у віці 37 років, після років психічної хвороби, депресії та бідності вчинив самогубство.
== Біографія ==
=== Ранні рокиДитинство ===
Вінсент Віллем ван Гог народився 30 березня 1853 року в селі [[Гроот-ЗюндертЗундерт]] у провінції [[Брабант]] на півдні [[Нідерланди|Нідерландів]]. Його батьками були Анна Корнелія Карбентус (дочка палітурника) та Теодор ван Гог, пастор [[Нідерландська реформаторська церква|Нідерландської реформаторської церкви]]., Йомута Анна Корнелія Карбентус, дочка палітурника. далиНовонародженого ім'яназвали на честь дідуся Вінсента ван Гога (1789–18741789—1874, отримав ступінь з [[теологія|теології]] у [[Лейденський університет|Лейденському університеті]] у [[1811]] році) та народженого зароком рік до його появи на світраніше старшого братикабрата, який помер в свій перший день життя. Висловлювались думки, що найменування на честь померлого брата могло мати великийсильно психологічнийпсихологічно впливвплинути на молодого художника, і деякі елементи його мистецтва, такі як зображення пари чоловічих фігур можуть бути наслідком саме цієї події. Практика використання того самого імені не була незвичною в той час. Так, дід Вінсент мав шістьох синів, троє з яких стали продавцями творів мистецтва, включаючи одного з них — Вінсента. У свою чергу, дід художника, можливо, був названий на честь дядька свого власного батька, успішного скульптора Вінсента ван Гога (1729–18021729—1802). Взагалі, мистецтво та релігія були двома видами діяльності, до яких тяжіла родина ван Гогів.
Через чотири роки після Вінсента [[1 травня]] [[1857]] року народився його брат [[ТеоТеодорус ван Гог|ТеодорТеодорус (Тео)]]. Був ще один брат на ім'я КорКорнеліус та три сестри — ЕлізабетАнна, АннаЕлізабет таі ВілВільгельміна. У дитинстві ван Гог був серйозним, мовчазним та задумливим, віддавав перевагу прогулянкам бо читанню на самоті. За розповідямизгадкою сестерЕлізабет, юний Вінсент був «незграбноскоріше ходивширокоплечим, низьконіж понурившиструнким, злегка сутулим через звичку ходити опустивши голову, з рудим коротко підстриженим волоссям під брилем, який затінював це дивне обличчя»<ref>Б. Райнов. С. 156.</ref>. Сам Вінсент ван Гог зізнавався, що його дитинство було досить похмурим, хоча йому й подобалось блукати полями та сосновим лісом поблизу дому. У 1860 році Вінсент вступив до сільської школи в ЗюндертіЗундерті, де було близько 200 учнів та єдиний вчитель — католик. З 1861 року Вінсент та його сестра Анна навчались вдома з гувернанткою до 1 жовтня 1864 року, коли він поїхав до [[Зевенберген]]а (за 20 [[Миля|миль]] від дому), щоб навчатись у початковій школі-інтернаті ЙанаЯна Провілі. Він страждав через те, що довелось поїхати з рідного дому, і згадував про це уже навіть в дорослому віці. 15 вересня 1866 року Вінсент поїхав до нової середньої школи — коледжу Віллема ІІ в [[Тілбург|Тілбурзі]], де він, серед інших дисциплін, вивчав малювання. У березні 1868 року ван Гог несподівано покинув школу та повернувся додому. Про свої ранні роки він писав: «Моє дитинство було похмуре, холодне й безплідне…».
=== Молоді роки ===
=== Арт-дилер та священик ===
У липні 1869 року в п'ятнадцятирічному віціятнадцятирічний Вінсент завдяки своєму дядькові-тезці на прізвисько Цент отримав місце [[дилер|арт-дилера]] в [[Гаага|Гаазькійгаазькій]] філії художньо-торгової фірми ''«Goupil & Cie'' завдяки своєму дядьку Вінсенту (відомому під прізвиськом «Цент»), якийв бувякій однимтой збув власниківодним цієїіз компаніїспіввласників. Фірма виставляла та торгувала картинами XVIII та XIXXVIII—XIX століть, а також деякими репродукціями старіших полотен. Вінсент швидко вчився оцінювати картини, хоча й писав у листі до своєї сестри ВілВільгельміни, що «лише десята частина полотен створюються з віри у мистецтво». До цього періоду відносять і його перші спроби малювати самому (збереглося декілька ескізів), однак юний Вінсент поки що не мріє про художню кар'єру<ref name=райнов157-159>Б. Райнов. С. 157—159.</ref>.
Після відповідного навчання вУ червні 1873 року його перевели до лондонської філії<ref ''Goupil & Cie''name=райнов157-159></ref>. Це були щасливі часи для ван Гога: він був успішним у роботі й у віці 20 років вже заробляв більше за свого батька. Він закохався в дочку своєї домовласниці Юджин ЛойєрЛоєр, але коли він нарешті освідчився перед неюУрсулі, вона йому відмовила, пояснивши це тим, що вже таємно заручена з попереднім жильцем. ВінсентПісля ставцього всеВінсент більшненадовго відлюдкуватимповертається тадо ревнимбатьківського щододому, релігії.згодом Батькойого тапереводять дядько відправили його доу [[Париж]]а, де він і провів останні три місяці 1874 року. ТамПісля любовної невдачі ван Гог бувстав більш відлюдкуватим та ревним щодо релігії. На роботі він обуренийобурювався тим, що твори мистецтва сприймаються як товар, і висловлював це клієнтам. У 1875 році ван Гог працював у [[Лондон]]іЛондоні, де знову обурив роботодавців звинуваченням у тому, що торгівля картинами це організована злочинність. Врешті-решт це призвело до того, що 1 квітня 1876 року його вирішили звільнитизвільнили.
ЙогоОпинившись релігійніперед почуттянеобхідністю зрослиобрати настількиспосіб заробітку, ван Гог каже: «Хочу утішати принижених. Думаю, що вінпрофесія вирішивхудожника гарна, начебтооднак знайшоввважаю, своєщо справжнєпрофесія покликаннямого батька — святіша. Я хотів би бути таким, як він…»<ref name=райнов157-159></ref>. Ван Гог повернувся до [[Англія|Англії]], щобщоби працювати спочатку безоплатно як тимчасовий вчитель у маленькій [[школа-інтернат|школі-інтернатіпансіон]],і щоСтоукса виходила набіля гаваньгавані у Рамсгейті; він пізніше зробив декілька ескізів краєвиду. Незабаром власник школи переїхав вдо [[Айлворт]]а ([[Мідлсекс]]), а про платню практикантові навіть і не згадував. Вінсент вирішив теж перебратися на нове місце, де став помічником місцевогометодистського методистасвященника уДжонса<ref йогоname=райнов157-159></ref> у прагненні «усюди проповідувати слово Боже». На [[Різдво]] того року він повернувся додому, потім протягом шести місяців працював у книжковому магазині в [[Дордрехт]]і, але ця нова робота не подобалася йому, і він витрачав більшість свого часу в комірці магазину роблячи замальовки або перекладаючи вірші з Біблії на англійську, французьку та німецьку.
Щоб підтримати бажання Вінсента стати пастором, родина відправила його в травні 1877 року до [[Амстердам]]у, де він жив у свого дядька Яна ван Гога. Вінсент готувався до вступних іспитів до університету, вивчаючи теологію зі своїм дядьком ЙоханесемЙоханесом Стрікером, поважним теологом, що мав публікації в «Житті Ісуса». Для навчання в університеті Вінсент упродовж року вивчав грецьку, латину та математику (він сам назвав цей час «найгіршим у житті»), але провалив іспити і поїхав від дядька в липні 1878 року повернувся до батьківського дому. ЗгодомПісля цього він зновуне надто успішно навчався тана проваливтримісячних курсах тримісячнідля курсисвященників при Протестантській місіонерській школі в Лаекені біля [[Брюссель|Брюсселя]]. ▼На [[Різдво]] того року він повернувся додому, потім протягом шести місяців працював у книжковому магазині в [[Дордрехт]]і, але ця нова робота не подобалася йому, і він витрачав більшість свого часу в комірці магазину роблячи замальовки або перекладаючи вірші з Біблії на англійську, французьку та німецьку.
=== Нідерландський період ===
▲Щоб підтримати бажання Вінсента стати пастором, родина відправила його в травні 1877 року до [[Амстердам]]у, де він жив у свого дядька Яна ван Гога. Вінсент готувався до вступних іспитів до університету, вивчаючи теологію зі своїм дядьком Йоханесем Стрікером, поважним теологом, що мав публікації в «Житті Ісуса». Для навчання в університеті Вінсент упродовж року вивчав грецьку, латину та математику (він сам назвав цей час «найгіршим у житті»), але провалив іспити і поїхав від дядька в липні 1878 року. Згодом він знову навчався та провалив тримісячні курси при Протестантській місіонерській школі в Лаекені біля [[Брюссель|Брюсселя]].
У січні 1879 року ван Гог приступивпочав допрацювати виконанняяк обов'язківмісіонер місіонера ву бельгійському шахтарському селищі Вам. Він навчав дітей читати й писатиграмоті, викладав їм [[Закон Божий ]], доглядав за хворими , віддавав парафіянам частку свого одягу та їжі, а у вільний час малював. У виконанні своїх обов'язків він заходив досить далеко: жив у бараці, часто спав на соломі, віддавав увесь свій теплий одяг іншим і харчувався залишками їжі. Такий спосіб життя ван Гога та надмірна ревність Вінсента обурили представників церкви, томуа коли він став на бік шахтарів під час одного страйку йому заборонили надалі проповідувати. Вінсент не захотів залишати цюуподобану місцину і переїхав у найближче село, де прожив рік у злиднях, змальовуючи жахливі умови життя шахтарських сімей. Саме тоді він зрозумів, що «теологія — неймовірне шахрайство» і що його покликання — [[живопис]] <ref name=райнов157-159></ref>. Інколи йому вдавалось вимінювати свої малюнки на кусень хліба. Один шахтар надав йому притулок у своєму житлі; Вінсент часто малював надворі на великих куснях паперу, яким не знаходилось місця у тісному помешканні. Згодом Вінсент звернувся за допомогою до свого брата Тео, який надав йому кошти для переїзду до маленького готелю у Брюсселі ув жовтні 1880 року . Тео буде надавати братові грошову допомогу впродовж усього життя Вінсента. ▼
У квітні 1881 року ван Гог переїхав до маєтку батьків у [[Етен (Мозель)| ЕтенЕтені]] і. ТодіВлітку Вінсентвін закохався у свою двоюрідну сестру Корнелію Адріану Фос-Стріккер ( КееКеє), запропонував їй одружитися, але Кеета рішуче відмовилася. Оскільки на його листи до Корнелії він не отримував відповіді, Вінсент вирішив зустрітися з нею у батьківському домі в Амстердамі. КолиУ дядькодомі Стріккердядька став на його шляху,Стріккера Вінсент підніс руку до полум'я лампи , погрожуючиі триматипопросив їїдозволу надбачити вогнемКеє дотистільки, докискільки нейого з'явитьсярука витримає жар Кеевогню. Дядько лише погасив полум'я лампи, і Вінсент був змушений піти, принижений цією ситуацією. Самі родичіРодичі назвали його настирливість «огидною» ,<ref засуджуючиname=райнов161-163>Б. Райнов. йогоС. спроби вмовити Корнелію одружитися з ним161—163.</ref>. ▼=== Місіонерська діяльність у селищі Вам ===
▲У січні 1879 року ван Гог приступив до виконання обов'язків місіонера в бельгійському шахтарському селищі Вам. Він навчав дітей читати й писати, викладав їм Закон Божий, доглядав за хворими, віддавав парафіянам частку свого одягу та їжі, а у вільний час малював. У виконанні своїх обов'язків він заходив досить далеко: часто спав на соломі, віддавав увесь свій теплий одяг іншим і харчувався залишками їжі. Такий спосіб життя ван Гога та надмірна ревність Вінсента обурили представників церкви, тому йому заборонили надалі проповідувати. Вінсент не захотів залишати цю місцину і переїхав у найближче село, де прожив рік у злиднях, змальовуючи жахливі умови життя шахтарських сімей. Саме тоді він зрозумів, що його покликання — [[живопис]]. Інколи йому вдавалось вимінювати свої малюнки на кусень хліба. Один шахтар надав йому притулок у своєму житлі; Вінсент часто малював надворі на великих куснях паперу, яким не знаходилось місця у тісному помешканні. Згодом Вінсент звернувся за допомогою до свого брата Тео, який надав йому кошти для переїзду до маленького готелю у Брюсселі у жовтні 1880 року. Тео буде надавати братові грошову допомогу впродовж усього життя Вінсента.
Батько назвав Вінсента, який вважав релігію « жахливоюлігвом річчюфарисейства» <ref name=райнов157-159></ref>, нездарою і вигнав його з дому. Ван Гог поїхав у Гаагу. У цей час брат Тео таі художник [[ АнтуанАнтон МовеМауве]] морально підтримували його й заохочували до подальшої художньої творчості. МовеМауве навчив його малювати акварельними фарбами та позичив йому гроші, щоб винайняти невеличку студію біля залізничної станції. Незабаром Вінсент посварився і з ним, оскільки Антуан не схвалював його стосунків з повією Класіною Марією ХоорникГорнік ( відомоюКрістієн якабо СінСьєн). СінВан переїхалаГог житизнайшов дохвору йогоСьєн на помешканнявулиці, аде відвона ванпопри Гогавагітність остаточнозмушена відвернулисябула рідніпродавати та знайомісебе. Вінсент провівприхистив ізїї Сінз тадітьми їїу дітьмисебе (останній народився вже при ньому) півтораі рокунавіть висловив намір одружитися<ref name=райнов161-163></ref>, що призвело до остаточного розриву з батьком. Це було життя сповнене відчаю та злиднів, проте сам ван Гог вважав це ідилією: він міг займатися живописом і використовував СінСьєн як модельнатурницю; тому за цей час він значно виріс як художник. У [[1883 ]] роціроку Вінсент розлучився зпокинув СінСьєн та поїхав з Гааги. Він все частіше пише олією, багато їздить [[Північна Голландія|Північною Голландією]], малюючи пейзажі та портрети місцевих мешканців. ▼=== Особисте життя: Етен та Гаага ===
▲У квітні 1881 року ван Гог переїхав до маєтку батьків у [[Етен (Мозель)|Етен]]і. Тоді Вінсент закохався у свою двоюрідну сестру Корнелію Адріану Фос-Стріккер (Кее), запропонував їй одружитися, але Кее рішуче відмовилася. Оскільки на його листи до Корнелії він не отримував відповіді, Вінсент вирішив зустрітися з нею у батьківському домі в Амстердамі. Коли дядько Стріккер став на його шляху, Вінсент підніс руку до полум'я лампи, погрожуючи тримати її над вогнем доти, доки не з'явиться Кее. Дядько лише погасив полум'я лампи, і Вінсент був змушений піти, принижений цією ситуацією. Самі родичі назвали його настирливість «огидною», засуджуючи його спроби вмовити Корнелію одружитися з ним.
5 грудня 1883 року<ref>{{cite web |url= http://www.dw.com/uk/міф-вінсента-ван-гога/a-18615946|назва= Міф Вінсента ван Гога|автор= Cабіне Ельце, Дмитро Губенко|дата=29.07.2015 |веб-сайт= dw.com|видавець= [[Deutsche Welle]]|дата-доступу=09.09.2015}}</ref> Вінсент повернувся у [[Нюенен]] до батьків, які знову дорікали йому тим, що він живе за братів кошт. Конфлікти з рідними частішають. Незабаром у приватному житті Вінсента трапилась чергова драма. У ван Гога закохалася сорокарічна сусідка Марго Бегеман. Вінсент освідчився їй в коханні, але батьки дівчини не дали дозволу на шлюб. Марго у відчаї намагалась отруїтися. Її вдалося врятувати, але стосунки між нею та Вінсентом були безнадійно зруйновані. 26 березня 1885 року від [[Інфаркт міокарда|інфаркту міокарда]] помер батько Вінсента. Його смерть посилює розрив художника з рештою родичів, окрім брата Тео, який з цієї миті став для нього ще ближчим.
▲Батько назвав Вінсента, який вважав релігію «жахливою річчю», нездарою і вигнав його з дому. Ван Гог поїхав у Гаагу. У цей час брат Тео та художник [[Антуан Мове]] морально підтримували його й заохочували до подальшої художньої творчості. Мове навчив його малювати акварельними фарбами та позичив йому гроші, щоб винайняти невеличку студію біля залізничної станції. Незабаром Вінсент посварився і з ним, оскільки Антуан не схвалював його стосунків з повією Класіною Марією Хоорник (відомою як Сін). Сін переїхала жити до його помешкання, а від ван Гога остаточно відвернулися рідні та знайомі. Вінсент провів із Сін та її дітьми (останній народився вже при ньому) півтора року. Це було життя сповнене відчаю та злиднів, проте сам ван Гог вважав це ідилією: він міг займатися живописом і використовував Сін як модель; тому за цей час він значно виріс як художник. У [[1883]] році Вінсент розлучився з Сін та поїхав з Гааги. Він все частіше пише олією, багато їздить [[Північна Голландія|Північною Голландією]], малюючи пейзажі та портрети місцевих мешканців.
5 грудня 1883 року<ref>{{cite web |url= http://www.dw.com/uk/міф-вінсента-ван-гога/a-18615946|назва= Міф Вінсента ван Гога|автор= Cабіне Ельце, Дмитро Губенко|дата=29.07.2015 |веб-сайт= dw.com|видавець= [[Deutsche Welle]]|дата-доступу=09.09.2015}}</ref> Вінсент повернувся у [[Нюенен]] до батьків, які знову дорікали йому тим, що він живе за братів кошт. Конфлікти з рідними трапляються все частіше.
Незабаром у приватному житті Вінсента трапилась чергова драма. У ван Гога закохалася Марго Бегеман, родина якої жила неподалік від його батьків. Вінсент освідчився їй в коханні, але батьки дівчини не дали дозволу на шлюб. Марго у відчаї намагається отруїтися. Її вдалося врятувати, але стосунки між нею та Вінсентом були безнадійно зруйновані.
26 березня 1885 року від серцевого нападу помер батько Вінсента, Теодор ван Гог. Його смерть посилює розрив художника з рештою родини, окрім брата Тео, який з цієї миті став для нього ще ближчим.
=== Творчість у 1885 році ===
=== У школі Кормона ===
[[Файл:Toulouse-Lautrec de Henri Vincent van Gogh Sun.jpg|міні|Портрет ван Гога в техніці [[пастель]], [[Тулуз-Лотрек]]]]
У лютомулистопаді 1885 року Вінсен ван Гог переїздить до Антверпена, де поступає до безплатної школи малювання. Там він бентежить керівництво своєю неврівноваженістю. Розчарований він кидає навчання і 27 лютого 1886 року приїхавприбуває у [[Париж]] до брата Тео, який на той час уже декілька років керував французькою філією галереї ГупиляГупіля. Вирішивши вивчати образотворче мистецтво, він вступив на навчання до відомого живописця [[Фернан Кормон|Фернана Кормона]]. Саме там він подружився із завсідником нічних притонів художником-початківцем — графом [[Анрі де Тулуз-Лотрек]]ом. Невдовзі ван Гог зрозумів, що Кормон не виправдав його сподівань, і пішов з його школи.
Завдячуючи брату Тео та його зв'язкам в аристократичних колах, Вінсент відкрив для себе [[імпресіонізм|імпресіоністів]]. Він відвідував численні виставки, на яких виставлялись роботи [[Едґар Деґа|Деґа]], [[Клод Моне|Моне]], [[Каміль Піссарро|Каміля Піссарро]] та [[Альфред Сіслей|Сіслея]]. У галереї Тео Вінсент побачив твори [[Едуар Мане|Мане]], фактура й колорит яких справили на нього сильне враження. Від Тео він дізнався і про [[Ґоґен Поль|Ґоґена]], з яким познайомився ближче, але в паризький період більше товаришував з [[Поль Сіньяк|Полем Сіньяком]] та [[Еміль Бернар|Емілем Бернаром]]. Художниця [[Сюзанна Валадон]] згадувала, як ван Гог відвідував майстерню Тулуз-Лотрека: {{цитата|Він приходив на наші щотижневі зібрання зі своїм важким полотном, ставив його в кутку… і чекав, щоб на нього звернули увагу. Однак ніхто не цікавився ним. Ван Гог сідав навпроти картини, стежачи за поглядами присутніх, але в розмови не встрявав. Нарешті, втративши терпіння, брав свою картину і виходив. Через тиждень з'являвся знову — і повторювалась та ж пантоміма<ref>Б. Райнов. С. 178.</ref>.}}
Захоплення ван Гога імпресіонізмом тривало недовго — художник зрозумів, що його живопис має бути абсолютно іншим. Він вирішив, що тільки прозоре повітря та яскраве сонце півдня зможуть надати його полотнам тих кольорів, про які він мріяв. Пізніше Вінсент написав: «Художник майбутнього буде колористом». Він мріє поїхати на південь та заснувати там товариство художників нового типу: «Майбутнє нового мистецтва знаходиться на півдні». Тулуз-Лотрек розповів йому про [[Арль]]. Прийшла зима 1888 року, і ван Гог, втомлений Парижем та довгою відсутністю сонця, погано себе почував, прагнув на південь і зрештою вирушив до [[Прованс]]у.
=== Після повернення у Париж ===
[[Файл:L'église d'Auvers-sur-Oise.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Церква в Овері]], 1890 рік]]
Подорож пройшла без проблем, Вінсент був тепло прийнятий братами. Про Йоганну, дружину Тео, у нього склалося враження як про сердечну та інтелігентну жінку. Незважаючи на погане самопочуття, він вже через кілька днів вирушив до [[Овер-сюр-Уаз]]а, куди його запросив шанувальник образотворчого мистецтва та прибічник імпресіонізму [[терапевт]]-[[гомеопат]] лікар [[Поль Гаше]]. В Овер-сюр-Уазі ван Гог багато писав. Підрахували, що в цьому містечку художник створив близько 70 картин. Деякі стали справжніми перлинами творчості майстра: «[[Церква в Овері]]», [[Портрет лікаря Гаше]] тощо. Зустрічі з лікарем не позбавили ван Гога допитливості та гострих оцінок. Йому подобалися околиці міста, та й сам лікар Гаше, якого він вважав сердечним та оптимістичним, хоча й хворим не менше за нього самого. На початку травня 1890 року Вінсент вирушив на чотири дні до Парижа. Там він зустрівся з багатьма художниками, проте ці дні виявились дуже виснажливими для Вінсента як у фізичному, так і у психологічному плані, тому він повернувся до Овер-сюр-Уаза.
8 червня провідати брата приїхав Тео з дружиною та дитиною, і Вінсент провів чудовий день у родинному колі. Через місяць ван Гог вирішив сам поїхати на кілька днів до Тео у Париж. Там між братами сталася сварка з приводу грошей та умов, у яких Тео зберігав картини Вінсента у Парижі. Вінсент відчув, що став тягарем для брата, фінансові справи якого погіршились й того самого дня повернувся до Овер-сюр-Уаза. У листі до Тео Вінсент писав: «Я ризикував своїм життям заради своєї роботи, і вона вартувала мені половини мого глузду».
* Дитячі роки Вінсента описані в книзі «Ірина Хомин про Карла Гаусса, Астрід Ліндґрен, Ніколо Паганіні, Каміллу Клодель, ван Ґоґа, Соломію Крушельницьку» / [[Ірина Хомин|І. Хомин]]. — Київ: [[Грані-Т]], 2008. — 135 с. — (Серія «[[Життя видатних дітей]]»). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-165-0
* [[Петров Віктор Платонович|В. Домонтович]]. [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1318/file.pdf Самотній мандрівник простує по самотній дорозі]. Біографічна новеля/ В. Домонтович. Проза. Три томи. Т.3. — Сучасність, 1988. - — С. 358-466358—466.
* В. Домонтович. Різдвяні листи Вінсента ван Ґоґа/ Там же. С. 496-499496—499.
* [[Ірвінг Стоун]] «[[Жага до життя]]»
* Це Ван Гог / Джордж Роддам ; пер. з англ. Тетяни Савчинської. — Львів : [[Видавництво Старого Лева]], 2018. — 80 с. — <nowiki>ISBN 978-617-679-513-1</nowiki><ref>{{Cite web|url=https://starylev.com.ua/ce-van-gog|title=Це Ван Гог|website=Видавництво Старого Лева|accessdate=2018-04-18}}</ref>.
=== У кіно ===
* «[[Вінсент і Тео]]» (1990) — біографічна драма режисера Роберта Олтмена.
* «Сни» (1990) — серія з восьми короткометражних фільмів [[Куросава Акіра|Акіри Куросави]], у п'ятому з'являється ван Гог.
* «Vincent et moi» (1990) — французько-канадський фільм Мікаеля Рубо.
* «[[Ван Гог (фільм, 1991)|Ван Гог]]» (1991) — французький біографічний кінофільм-драма режисера [[Моріс Піала|Моріса Піали]].
* «Moi, Van Gogh» (2009) — американсько-французький документальний фільм Француа Бертрана.
* «Van Gogh: Painted with words» (2010) — фільм Ендрю Хаттона.
* «Vincent and the Doctor» (2010) — 10-ий епізод 5-ого сезону британського науково-фантастичного телесеріалу «[[Доктор Хто]]».
* [[Гаазька школа живопису]]
* [[Джон Пітер Рассел]]
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53412/22705.html Фан Гох Вінсент]}} ▼* [http://www.annaorion.com.ua/pochemu-van-gog-otrezal-sebe-uho/ Чому Ван Гог відрізав собі вухо?] // ''Стаття сучасної української художниці на її сайті.'' ▼* [http://www.art-drawing.ru/gallery/category/926-van-gogh-vincent-willem Вінсент ван Гог. Картини] [http://www.art-drawing.ru/biographies/brief-biographies/247-vincent-van-gogh та біографія.] ▼* [https://web.archive.org/web/20070329030845/http://www3.vangoghmuseum.nl/vgm/index.jsp?lang=nl] ▼* [http://www.elrelojdesol.com/zoomable-paintings/vincent-van-gogh/index.htm] ▼* [http://www.ibiblio.org/wm/paint/auth/gogh/] ▼* [http://www.famousartistsgallery.com/gallery/vangogh-sn.html] ▼* [http://www.vggallery.com/] ▼* [http://www.artchive.com/artchive/V/van gogh poster.html]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} ▼* [http://globalart.at.ua/publ/5-1-0-15] ▼* [http://art-drawing.ru/index.php?option=com_phocagallery&view=category&id=926:van-gogh-vincent-willem&Itemid=147 Галерея Художників Світу — ван Гог, Вінсент Віллем] [http://art-drawing.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=247:vincent-van-gogh&catid=2:biography&Itemid=167 Біографії] ▼* [https://web.archive.org/web/20140819084018/http://vangoge.pusku.com/ Сайт про життя та творчість ван Гога] ▼* [https://web.archive.org/web/20150924062836/http://www.owlstand.com/exhibition/room/f9a1b076-1c16-4b37-8db5-a5389e2185c9 Картини художника ] ▼
== Примітки ==
|Метавікі =
|Вікімедіа =
|Вікіновини =
|Тест Вікіпедія =
|Translatewiki =
|Вікіінкубатор =
|Проект =
|Проект-зображення =
|Проект1 =
|Проект1-зображення =
|Проект2 =
|Проект2-зображення =
|Родовід =
}}
* Ван Гог. Іскріння / Ф. Пажак ; [пер. з фр. І. Рябчий]. – — Київ : Нора-Друк, 2018. – — 270 с. – — (Біографії). – — ISBN 966-688-029-4.
* Letters to brother Theo.
* Through the Eyes of Vincent van Gogh. With accompanying text of Barrington Barber. Actorus Publishing Ltd. 2005
* ''Ван Гог.'' Письма. Пер. с голл. — Л.-М., 1966.
* Квіти болю // ''[[Богомил Райнов]]'' Три самітники. — Львів: [[Каменяр (видавництво)|Каменяр]], 1988. — 271 с.
* ''Ревалд Дж.'' Постимпрессионизм. Пер. с англ. Т. 1. — Л.-М, 1962.
* ''Перрюшо А.'' Жизнь Ван Гога. Пер. с франц. — М., 1973.
* ''Мурина Е.'' Ван Гог. — М., 1978.
* ''Дмитриева Н. А.'' Винсент Ван Гог. Человек и художник. — М., 1980.
▲* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53412/22705.html Фан Гох Вінсент]}}
▲* [http://www.annaorion.com.ua/pochemu-van-gog-otrezal-sebe-uho/ Чому Ван Гог відрізав собі вухо?] // ''Стаття сучасної української художниці на її сайті.''
▲* [http://www.art-drawing.ru/gallery/category/926-van-gogh-vincent-willem Вінсент ван Гог. Картини] [http://www.art-drawing.ru/biographies/brief-biographies/247-vincent-van-gogh та біографія.]
▲* [https://web.archive.org/web/20070329030845/http://www3.vangoghmuseum.nl/vgm/index.jsp?lang=nl]
▲* [http://www.elrelojdesol.com/zoomable-paintings/vincent-van-gogh/index.htm]
▲* [http://www.ibiblio.org/wm/paint/auth/gogh/]
▲* [http://www.famousartistsgallery.com/gallery/vangogh-sn.html]
▲* [http://www.vggallery.com/]
▲* [http://www.artchive.com/artchive/V/van gogh poster.html]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
▲* [http://globalart.at.ua/publ/5-1-0-15]
▲* [http://art-drawing.ru/index.php?option=com_phocagallery&view=category&id=926:van-gogh-vincent-willem&Itemid=147 Галерея Художників Світу — ван Гог, Вінсент Віллем] [http://art-drawing.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=247:vincent-van-gogh&catid=2:biography&Itemid=167 Біографії]
▲* [https://web.archive.org/web/20140819084018/http://vangoge.pusku.com/ Сайт про життя та творчість ван Гога]
▲* [https://web.archive.org/web/20150924062836/http://www.owlstand.com/exhibition/room/f9a1b076-1c16-4b37-8db5-a5389e2185c9 Картини художника ]
{{Вінсент ван Гог}}
| 