Копиленко Олександр Любимович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 8:
| кінець1 =
}}
'''Олександр Любимович Копиленко''' ({{нар}} {{ДН|26|06|1961}}, [[Київ]]) — український [[правник]], [[доктор юридичних наук]] (1993), [[професор]] (1999), [[заслужений юрист України]] (2004), [[академік]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]] ([[2018]]) та [[Національна академія правових наук України|Національної академії правових наук України]] (2001), кавалер [[Орден «За заслуги» (Україна)|ордена «За заслуги»]] II і ІІІ ступенів<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/276/2016 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України]</ref><ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/53/2010 Про відзначення державними нагородами України]</ref>
[[Народний депутат України 9-го скликання]]<ref>[https://ua.interfax.com.ua/news/political/618922.html Олександр Копиленко склав присягу нардепа] ''[[Інтерфакс-Україна]]'' (15.10.2019)</ref>. Член [[Комітет ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, нацменшин і міжнаціональних відносин|Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин]]<ref>{{cite web|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1839677-u-radi-priznachili-novikh-chleniv-komitetiv|title=У Раді призначили нових членів комітетів|work=[[УНН]]|author=Антоніна Карташева|date=5 грудня 2019|accessdate=12 грудня 2019}}</ref>.
Голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України'''.'''
== Життєпис ==
Народився 26 червня 1961 року в Києві. У 1983 році закінчив [[Київський університет]]. У 1983—1990 роках працював в [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інституті держави і права АН УРСР]], 1990—2002 — в апараті Верховної Ради України (з 1998 — радник [[Голова Верховної Ради України|Голови Верховної Ради]]), з 2002 — директор Інституту законодавства Верховної Ради України.
У 2013—2014 роках — член [[Центральна виборча комісія України|Центральної виборчої комісії]]. У 2014—2019 роках — знову директор [[Інститут законодавства Верховної Ради України|Інституту законодавства Верховної Ради України]].
Має значний творчий доробок, є автором близько 400 наукових праць, у тому числі кількох десятків індивідуальних та колективних монографій і науково-практичних посібників у галузі історії держави і права, конституційного права, міжнародного права і європейської інтеграції.
Запропонував новий підхід до підготовки й експертизи проектів нормативно-правових актів
Його праці відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки, преміями ім. М. Грушевського, ім. М. Василенка та ім. М. Костомарова НАН України.
Науково-громадська діяльність О. Л. Копиленка здобула широке визнання не лише в Україні, а й за кордоном.
Віце-президент Всеукраїнської федерації [[фрі-файт]]у.<ref>[http://free-fight.org.ua/index.php/features/leadership Керівництво]</ref>
Член Комісії з питань правової реформи
Співголова групи з [[Українсько-болгарські відносини|міжпарламентських зв'язків]] з Республікою [[Болгарія]].
| |||