Уголіно дела Герардеска: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 3:
 
== Біографія ==
Народився у знатній сім'ї, відомій з VIII ст., нащадки якої продовжують жити в Італії до цього часу. Посля того як у 1249 році король [[Енцо Сардинський]] (незаконний син імператора [[Фрідріх II (імператор СвященоїСвященної Римської імперії)|Фридріха II]]) був узятий в полон, Уголіно був назначений губернатором Сардинії (1252) і залишався на цій посаді, доки острів не був захоплений Генуєю (1259). Після цього він успадкував графський титул Доноратіко та став головою своєї родини. В 1271 році видав свою сестру (чи дочку) за [[Джованні (юдик Галлури|Джованні Висконті]], суддю Галури, представника пізанської гілки [[Висконті]], які були на стороні гвельфів. Це викликало підозри [[Гибеліни|гибелінів]].
 
У [[1274 році]] в місті почались беспорядки, які призвели до арешту Уголіно та Джованні Висконті. Їх звинуватили у заговорі з метою підірвати уряд Пізи та, отримавши підтримку від тосканських гвельфів, відібрати владу собі. Уголіно був ув'язнений у в'язницю, а Джованні висланий та вмер. Уголіно скоро звільнили та також вислали з Пізи. У вигнанні він одразу розпочав інтриги з гвельфськими Флоренцією та Луккою. За допомогою [[Карл I Анжуйський|Карла I Анжуйського]] він напав на рідне місто та змусив його до миру на невигідних умовах, змусивши також пробачити себе та інших гвельфів. Після повернення Уголіно спочатку тримався осторонь від політики, але наполегливо працював, щоб поширити свій вплив.