Фільтри для води: відмінності між версіями

'''Фільтр для води''' — пристрій для очищення води від нерозчинних частинок, домішок, хлору та його похідних, а також від [[Вірус|вірусів]], бактерій, [[Важкі метали|важких металів]] тощо.

== ТипиВиди фільтрів для води за способом очищення ==

Процес очищення води має кілька стадійступенів. Спочатку видаляються речовини, що знаходяться у воді у вигляді [[Суспензія|суспензії]], а не розчину. Для видалення з води великих частинок (понад 5-50 [[Мікрометр|мікрометрів]]) використовують сітчасті або дискові фільтри грубого очищення, що під'єднуються до системи водогону. Для очищення від грубих домішок в багатоступеневих фільтрах застосовуються намотувальні картриджі з [[Поліпропілен|поліпропілену]] або з полімерної піни. Ці фільтри призначені для захисту [[Санітарна техніка|сантехніки]] і побутової техніки.

Іонний обмін як метод обробки води відомий досить давно і застосовувався (та й тепер застосовується) в основному для пом'якшення води. Раніше для реалізації цього методу використовувалися природні іоніти (сульфовуглісульфовугілля, [[цеоліти]]). Однак з появою синтетичних іонообмінних смол, ефективністьдієвість використання іонного обміну для потреб водоочищення різко зросла.

З точки зору видалення з води [[Залізо|заліза]] важливий той факт, що катіоніти здатні видаляти з води не тільки іони кальцію і магнію, а й інші двовалентні метали, а значить і розчинене двовалентне залізо. Причому теоретично, концентрації заліза, з якими можуть впоратися іонообмінні смоли, дуже великі. Перевагою іонного обміну є також і те, що він «не боїться» вірного супутника заліза - марганцю, який сильно ускладнює роботу систем, заснованих на використанні методів окислення. Головна ж перевага іонного обміну в тому, що з води можуть бути видалені залізо і марганець[[манган]], що знаходяться в розчиненому стані. Тобто повністю відпадає необхідністьпотреба у такій примхливій і «брудній» (через необхідність вимивати [[Іржа|іржу]]) стадії, як окислення.

Метод зворотного осмосу є найбільш [[Екологічна проблема|екологічно]] виправданим методом очищення води.

Потік води притискуєтьсяпротискується черезкрізь зворотньозворотно-осмотичну [[Мембранна тканина|мембрану]]. Відбувається повне видалення солей і забруднень із рідини. Після очищення води методомспособом зворотного осмосу її піддають мінералізації, для надання їй кращих властивостей.

ПриПід біологічнійчас біологічної фільтрації води, відбувається очищення води мікроорганізмами, які беруть активну участь в обмінних процесах. Якщо механічна фільтрація справляється тількилише з нерозчинною органікою (шматочки корму, залишки рослин тощо), то [[бактерії]] очищаютьочищують воду від органічних речовин розчинених у ній шляхом розкладання їх на [[нітрати]]. Біологічне очищення застосовується в основному в акваріумних фільтрах і в установках очищення [[Стічні води|стічних вод]].

З фізико-хімічних методів поширений метод [[сорбція]] — процес вибіркового поглинання домішок з рідин або газів поверхнями твердих матеріалів ([[Адсорбент|адсорбентів]]). Особливістю адсорбційних методів уловлювання домішок є їх відносно висока ефективністьдієвість приу разі малих концентраціяхконцентрацій домішок. В якості адсорбентів використовуються дрібнодисперсні матеріали: [[зола]], [[торф]], тирса, [[Шлак|шлаки]], та [[глина]]. Найбільш ефективнимпридатними сорбентомсорбентами, є [[Цеоліти|цеоліт]] та [[активоване вугілля]].

Інший поширений метод — [[аерація]]. Розрізняють напірну і безнапірну аерацію. При безнапірній аерації вода розпорошується у великий резервуар з форсунок у вигляді повітряно-водяної суміші. Кисень атмосферного повітря окиснює розчинене залізо, марганець, органічні речовини, після чого окиснені, не розчинені домішки випадають в осад. Перевагою даного методу є видалення практично будь-якого вмісту заліза. Напірна аерація здійснюється з використанням спеціальних аераційних колон, в потік води всередині яких за допомогою насосного обладнання закачується атмосферне повітря, а витягвидалення окиснених опадівосадів, здійснюється на наступному етапі методом механічного осадження.

До електричних методів можна віднести очищення води [[Озонування|озоном]]. Системи очищення води озоном дозволяють ефективнодієво очищати воду від усіх можливих окислюєтьсяокислюваних розчинених в ній забруднень, найбільш поширеними з яких є: [[залізо]], [[Манган|марганець]], [[сірководень]], [[хлор]], хлорорганічні сполуки, азот амонійний, [[нафтопродукти]], солі [[Важкі метали|важких металів]] тощо. Крім того, системи очищення води озоном знижують до мінімуму такі показники, як: [[Каламутність води|каламутність]], кольоровість, присмак, запах, показники [[Біохімічна потреба кисню|БПК]], [[Хімічне споживання кисню|ХПК]], перманганатна окислюваність.

Одночасно відбувається повне знезараження води, включаючив тому числі бактерії, мікроби, спори, віруси і ттощо.

Переваги систем очищення води озоном: озон має набагато більш високу окиснювальну і стерилизуючнзнезаражувальну здібностіздатність, ніж лампа [[Ультрафіолетове випромінювання|УФ]], [[Перманганат калію|марганцівка]], хлор, кисень, [[Гіпохлорити|гіпохлорит]], хлорамін тощо. Відсутні відпрацьовані реагенти в стоках.

НедолікиВади: висока енергоємність процесу — придля виробництві близько одного кілограма озону, витрачається 18 кВт·год [[Електрична енергія|електроенергії]].

** МагістральніПрямоточні для холодної і гарячої води