Термін «[[сингулярність]]» запозичений у [[астрофізика|астрофізиків]], які використовують його при описі космічних [[чорна діра|чорних дір]] і в деяких теоріях зародження всесвіту — точка з нескінченно великою масою і температурою та нульовим об'ємом. Математична сингулярність ([[особливість]]) — точка, значення функції в якій прямує до [[нескінченності]], або інші схожі «цікаві» точки.
У футорологічномуфутурологічному контексті вперше термін «сингулярність» використав у середині XX століття [[Джон фон Нейман]], маючи на увазі математичне, а не астрофізичне розуміння цього слова — точку, за якою [[екстраполяція]] починає давати абсурдні значення (розбігатися). Про це пише сам [[Вернор Віндж]], якому даний термін зазвичай присвоюють<ref>V. Vinge. [http://www.accelerating.org/articles/comingtechsingularity.html The Coming Technological Singularity] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081208184404/http://www.accelerating.org/articles/comingtechsingularity.html |date=8 грудня 2008 }} (1993).</ref>. Науковим обґрунтуванням неминучого настання сингулярності активно займається [[Реймонд Курцвейл]]. Критиці ця теорія піддається в роботах російського ученого [[Коротаєв Андрій Віталійович|Коротаєва]].<ref>[[Коротаєв Андрій Віталійович|Коротаев А. В.]] [http://cliodynamics.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=117&Itemid=49 Сингулярность уже рядом?] // [http://cliodynamics.ru/index.php?option=com_frontpage&Itemid=1 История и синергетика. Методология исследования]. М.: Издательство ЛКИ/URSS, 2009, 2-е изд. С.183-191. </ref>
