Ой по горі роман цвіте: відмінності між версіями

Художньою образністю, автор вивів у вірші ще один персонаж&nbsp;— ромен, в усній народній творчості то є квітка [[Ромашка лікарська|ромашка]][http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD РОМЕ́Н, - Народна назва ромашки]. Цвітуча весняна квітка, уособлює молодість, грайливість відома по всій території України і мала чимало пестливих форм<ref>[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine7-7.pdf роман, романець, романиця, романичка, романюк, ромен, роменок, ромінчик, ромінь, ромнянок, ромун, ромунчик, ром’янок - 2 В. А. Меркулова, «Очерки по русской народной номенклатуре растений», 1967, стор. 103]</ref>. Саме буйноцвіття ромену, сколихнуло журливі нотки в душі козака, якому його майбуття вселяло безнадію, напротивагу буйній, квітучій молодості.

 

Вірш написано під час останньої подорожі Тараса Шевченка в Україну, 7 червня 1859 року, коли він перебував на хуторі Лихвені [[Лебединський повіт|Лебединського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] (тепер це сучасне село [[Лифине]] [[Лебединський район|Лебединського району]] [[Сумська область|Сумської області]]).

 

Вірш мав дві [[редакція|редакції]]: авторську та згідно першодруку (в альманасі «Хата»), але останній варіант, з роками, відійшов, оскільки наступні упорядники намагалися дотримуватися саме авторського варіанту, без коректур.

 

Вперше публікація вірша була ще за життя Шевченка, 25 лютого 1860 року, у першому номері народницько-просвітницького альманахУ [[Хата (альманах)|«Хата»]]<ref>«Хата» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 556-557</ref>, що видав його давній друг-побратим [[Пантелеймон Куліш]] у столиці Російської імперії - Санкт-Петербурзі. Повністю україномовне видання знайомило читачів із кращими взірцями тогочасної української літератури, серед яких уже тоді визнавався і Тарас Шевченко. В рубриці «Кобзарський гостинець» ''(автор збірки наче натякав на заборонене видання, переслідуваного царатом Шевченка)'', на 90 сторінці альманаху, було розміщено вірша під назвою «Пісня»<ref>[https://www.litfund.ru/auction/20/54/ Перше видання альманаху «Хата»]</ref>. Вважається, що назву та корективу першого рядка зробив редактор видання, Пантелеймон Куліш (який зчаста робив такі корективи у своїх збірних виданнях), очевидно за погодженням Шевченка, адже той виступав співавтором<ref>[https://pidru4niki.com/12800528/zhurnalistika/persha_sproba_almanah_hata Перша спроба. Альманах "Хата"]</ref> ідеї (та через переслідування і цензурування - не міг декларувати свою участь у просвітницьких проектах). Відтак, і уже в 2 виданню альманаху, повторно виданому в 1860 році, Шевченко не змінював кулішеві правки і залишив перший рядок «Ой по горі ромен цвіте,»<ref>[https://nibu.kyiv.ua/elfond/hata_1860_full/hata_1860_full.pdf 2-е видання альманаху «Хата», примірник зберігається в Національній історичній бібліотеці України]</ref>. До сучасників дійшло лише кілька екземплярів видання, один знаходяться в національній бібліотеці<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00002392%5F06 Оцифрована версія екземпляру з Національної бібліотеки]</ref>, а інші в приватних колекціях<ref>[http://dukat-art.com/ua/auctions/chetvertij-aukcion-ukrayins-ka-kniga/lot/109 Альманах / Издавъ П. А. Кулішъ. Петербургъ: Въ друкарні П. А. Куліша. XXII, 2, 216 с. — 21 × 13,5 × 1,2 см]</ref>.

 

Більш розширеним було празьке видання «Кобзаря» 1876, здійснене за дорученням київської «Громади» [[Олександр Русов|Олександром Русовим]]. Олександр Русов виїхав до Праги, де надрукував «Кобзар» (1875—1876&nbsp;рр.) у двох томах. Російська імперська цензура дозволила ввезти на територію Росії тільки перший том. У другому томі вперше з’явились 18 поезій (з Більшої книжки), зокрема і «Ой по горі ромен цвіте,» (за першодруком).

 

Уже наприкінці ХІХ століття появилися перші переклади віршів шевченка, а з початку ХХ століття це вже були системні і чималі обсяги перекладу творчості Шевченка. Невдовзі читачам з-за меж України презентували і перші переклади віршу-пісні «Ой по горі роман цвіте». Першим переклав і опублікував 18 творів Кобзаря [[Леонард Совінський]], в 1861 році у Вільно вийшла його книжка «T. Szewczenko. Studium przez Leonarda Sowińskiego», до якої увійшли переклади віршів «Чого ти ходиш на могилу…», «Нащо мені женитися?», «Ой, по горі роман цвіте»...

 

* [[Бегалін Сапаргалі]]&nbsp;— [[Казахстан|казахський]] письменник в 1939 році видав збірочку віршів Тараса Шевченка, у власному перекладі

 

Вірш-посвята, якого Шевченко присвятив одному зі своїх друзів, і не мав стати надмірно публічним явищем, отримав чимале зацікавлення, і, поготів, став у числі найпоширеніших творінь українського поета-просвітителя. Найбільше його експлуатують співаки, не даремно ж в першодруці він носив наймення «Пісня».

=== Народна творчість ===

Наприкінці ХХ століття сучасне музичне мистецтво заповнила естрада, відтак чимало співаків-солістів почали послуговуватися текстами Шевченка у своїй творчості. Конюктура незалежної та самостійної України - змусила цю естраду Шевченкову лірику припасовувавти до нових, сучасних реалій. Перші класичні виступи, наближені до оперних<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=lBcWFyKNNxY Oj po hori roman cvite - Ihor Kushpler - Anastazja Tymko]</ref> чи хорових і сольних балад, поступилися місцем етно-народним піснеспівам[https://www.youtube.com/watch?v=C5LEOAgtbgY Ой, „У Горі Роман Цвіте від“ «Нічлава Блюз» (музика - Ігор Пелих, вокал - [[Андрій Підлужний]])], або ж роково-модерним композиціям<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=V-8Zc2KO3co Мотор'Ролла в рамках проекту Чумаки зі своїм «Ой по горі роман цвіте»]</ref>. До осучаснення шевченківської балади-роздуму приклався знаний в Україні журналіст та продюсер [[Пелих Ігор Дмитрович|Ігор Пелих]], його музика перетворила журливий спів козака в яскравий актуальний образ сучасного українця<ref>[https://realno.te.ua/novyny/%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83-%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F-%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%85%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88-%D1%82%D0%B0/ На музику Ігоря Пелиха поклали вірш Тараса Шевченка]</ref>.

 

{{External media||align=right

||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=Jp-9iFxmavU «Ой по горі роман цвіте» на музичному шоу [[Голос країни (десятий сезон)|Голос країни 10 сезон]]]

||video2=[https://www.youtube.com/watch?v=htlupSG2Ucc Етно-рок Похідна-інтерпретація «Ой по горі роман цвіте» від формації [[Мотор'ролла|Мотор'Ролла]]]

}}

 

== Джерела ==