Ой по горі роман цвіте: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 8:
Художньою образністю, автор вивів у вірші ще один персонаж&nbsp;— ромен, в усній народній творчості то є квітка [[Ромашка лікарська|ромашка]][http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD РОМЕ́Н, - Народна назва ромашки]. Цвітуча весняна квітка, уособлює молодість, грайливість відома по всій території України і мала чимало пестливих форм<ref>[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine7-7.pdf роман, романець, романиця, романичка, романюк, ромен, роменок, ромінчик, ромінь, ромнянок, ромун, ромунчик, ром’янок - 2 В. А. Меркулова, «Очерки по русской народной номенклатуре растений», 1967, стор. 103]</ref>. Саме буйноцвіття ромену, сколихнуло журливі нотки в душі козака, якому його майбуття вселяло безнадію, напротивагу буйній, квітучій молодості.
 
== Історія створення та його варіації ==
=== Написання та його варіації ===
Вірш написано під час останньої подорожі Тараса Шевченка в Україну, 7 червня 1859 року, коли він перебував на хуторі Лихвені [[Лебединський повіт|Лебединського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] (тепер це сучасне село [[Лифине]] [[Лебединський район|Лебединського району]] [[Сумська область|Сумської області]]).
 
Рядок 15 ⟶ 16:
Вірш мав дві [[редакція|редакції]]: авторську та згідно першодруку (в альманасі «Хата»), але останній варіант, з роками, відійшов, оскільки наступні упорядники намагалися дотримуватися саме авторського варіанту, без коректур.
 
=== Публікації ===
Вперше публікація вірша була ще за життя Шевченка, 25 лютого 1860 року, у першому номері народницько-просвітницького альманахУ [[Хата (альманах)|«Хата»]]<ref>«Хата» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 556-557</ref>, що видав його давній друг-побратим [[Пантелеймон Куліш]] у столиці Російської імперії - Санкт-Петербурзі. Повністю україномовне видання знайомило читачів із кращими взірцями тогочасної української літератури, серед яких уже тоді визнавався і Тарас Шевченко. В рубриці «Кобзарський гостинець» ''(автор збірки наче натякав на заборонене видання, переслідуваного царатом Шевченка)'', на 90 сторінці альманаху, було розміщено вірша під назвою «Пісня»<ref>[https://www.litfund.ru/auction/20/54/ Перше видання альманаху «Хата»]</ref>. Вважається, що назву та корективу першого рядка зробив редактор видання, Пантелеймон Куліш (який зчаста робив такі корективи у своїх збірних виданнях), очевидно за погодженням Шевченка, адже той виступав співавтором<ref>[https://pidru4niki.com/12800528/zhurnalistika/persha_sproba_almanah_hata Перша спроба. Альманах "Хата"]</ref> ідеї (та через переслідування і цензурування - не міг декларувати свою участь у просвітницьких проектах). Відтак, і уже в 2 виданню альманаху, повторно виданому в 1860 році, Шевченко не змінював кулішеві правки і залишив перший рядок «Ой по горі ромен цвіте,»<ref>[https://nibu.kyiv.ua/elfond/hata_1860_full/hata_1860_full.pdf 2-е видання альманаху «Хата», примірник зберігається в Національній історичній бібліотеці України]</ref>. До сучасників дійшло лише кілька екземплярів видання, один знаходяться в національній бібліотеці<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00002392%5F06 Оцифрована версія екземпляру з Національної бібліотеки]</ref>, а інші в приватних колекціях<ref>[http://dukat-art.com/ua/auctions/chetvertij-aukcion-ukrayins-ka-kniga/lot/109 Альманах / Издавъ П. А. Кулішъ. Петербургъ: Въ друкарні П. А. Куліша. XXII, 2, 216 с. — 21 × 13,5 × 1,2 см]</ref>.
 
Рядок 24 ⟶ 25:
Більш розширеним було празьке видання «Кобзаря» 1876, здійснене за дорученням київської «Громади» [[Олександр Русов|Олександром Русовим]]. Олександр Русов виїхав до Праги, де надрукував «Кобзар» (1875—1876&nbsp;рр.) у двох томах. Російська імперська цензура дозволила ввезти на територію Росії тільки перший том. У другому томі вперше з’явились 18 поезій (з Більшої книжки), зокрема і «Ой по горі ромен цвіте,» (за першодруком).
 
=== Переклади ===
Уже наприкінці ХІХ століття появилися перші переклади віршів шевченка, а з початку ХХ століття це вже були системні і чималі обсяги перекладу творчості Шевченка. Невдовзі читачам з-за меж України презентували і перші переклади віршу-пісні «Ой по горі роман цвіте». Першим переклав і опублікував 18 творів Кобзаря [[Леонард Совінський]], в 1861 році у Вільно вийшла його книжка «T. Szewczenko. Studium przez Leonarda Sowińskiego», до якої увійшли переклади віршів «Чого ти ходиш на могилу…», «Нащо мені женитися?», «Ой, по горі роман цвіте»...
 
Рядок 31 ⟶ 32:
* [[Бегалін Сапаргалі]]&nbsp;— [[Казахстан|казахський]] письменник в 1939 році видав збірочку віршів Тараса Шевченка, у власному перекладі
 
== Ой по горі роман цвіте — в мистецтві ==
== Творчі проекти, створені за мотивами вірша-пісні ==
Вірш-посвята, якого Шевченко присвятив одному зі своїх друзів, і не мав стати надмірно публічним явищем, отримав чимале зацікавлення, і, поготів, став у числі найпоширеніших творінь українського поета-просвітителя. Найбільше його експлуатують співаки, не даремно ж в першодруці він носив наймення «Пісня».
=== Народна творчість ===
Рядок 55 ⟶ 56:
Наприкінці ХХ століття сучасне музичне мистецтво заповнила естрада, відтак чимало співаків-солістів почали послуговуватися текстами Шевченка у своїй творчості. Конюктура незалежної та самостійної України - змусила цю естраду Шевченкову лірику припасовувавти до нових, сучасних реалій. Перші класичні виступи, наближені до оперних<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=lBcWFyKNNxY Oj po hori roman cvite - Ihor Kushpler - Anastazja Tymko]</ref> чи хорових і сольних балад, поступилися місцем етно-народним піснеспівам[https://www.youtube.com/watch?v=C5LEOAgtbgY Ой, „У Горі Роман Цвіте від“ «Нічлава Блюз» (музика - Ігор Пелих, вокал - [[Андрій Підлужний]])], або ж роково-модерним композиціям<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=V-8Zc2KO3co Мотор'Ролла в рамках проекту Чумаки зі своїм «Ой по горі роман цвіте»]</ref>. До осучаснення шевченківської балади-роздуму приклався знаний в Україні журналіст та продюсер [[Пелих Ігор Дмитрович|Ігор Пелих]], його музика перетворила журливий спів козака в яскравий актуальний образ сучасного українця<ref>[https://realno.te.ua/novyny/%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83-%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F-%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%85%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88-%D1%82%D0%B0/ На музику Ігоря Пелиха поклали вірш Тараса Шевченка]</ref>.
 
=== Творчі проекти, створені за мотивами вірша-пісні ===
=== Мистецтво-перформанс ===
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=Jp-9iFxmavU «Ой по горі роман цвіте» на музичному шоу [[Голос країни (десятий сезон)|Голос країни 10 сезон]]]
||video2=[https://www.youtube.com/watch?v=htlupSG2Ucc Етно-рок Похідна-інтерпретація «Ой по горі роман цвіте» від формації [[Мотор'ролла|Мотор'Ролла]]]
}}
З легкої руки Пантелеймона Куліша, «Шевченкова пісня» поступово перетворювалася в народну. Вдале поєднання історичних та художніх образів, спонукало до використання пісні в різних сферах, ситуаціях. Від розпачливо-тужливої - до весільно-запальної, ось таким чином вірш-пісня закарбовувалася в народній пам'яті. Коли в мистецтві та літературі вкорінилися новомодні модерні варіації, звичне «Ой по горі роман цвіте» почало обростати новомодними гранями. На кількох українських інформаційних ресурсах (радіо та телебачення) пісню почали використовувати як музичні заставки, або ж подавали її в нових формах чи інсценіровкахсценках.
 
=== Мистецтво-перформанс ===
 
== Джерела ==